Австрійські експерти провели тренінг із компостування в Ужгороді

Компостування = запобігання змінам клімату

В забрудненні довкілля значну роль грають не тільки тверді побутові відходи, але й органіка. На одного жителя Ужгорода припадає понад 650 кг відходів на рік. Їх вивозять та захоронюють на полігоні. Сміттєзвалище у селі Барвінок майже заповнене. Органічне сміття на сміттєзвалищах гниє, сприяє поширенню гризунів, епідеміологічних спалахів. Відходи забруднюють також ґрунти і ґрунтові води. Процеси гниття підвищують температуру всередині сміттєвої купи до 80°C. У спекотний період це може призвести до самозаймань та пожежі. Внаслідок горіння у повітря виділяється велика кількість токсичних речовин та парникових газів, що підсилюють зміну клімату та негативно впливають на здоров’я людей.

Аналогічний наслідок спричиняє практика спалення листя, сухої трави та інших відходів. У більшості випадків саме з цієї причини починаються пожежі у лісах. У повітря виділяються отруйні речовини та гине вся мікрофлора, що бере участь у важливих біологічних процесах. Штрафи за спалювання сухого листя у межах населених пунктів продовжують зростати, проте люди, особливо в селах, продовжують масово палити суху рослинність.

Близько 40% від загальної кількості ТПВ на полігоні – це зелені відходи, з яких можна виготовити органічне добриво. Його добре використовувати у садівництві та городництві. Компостери можна виготовити власноруч та тримати у дворі. Також можна придбати спеціальний компостер для використання у квартирі.

Такий свідомий метод утилізації сміття:

• «розвантажує» роботу комунальних служб великих міст, адже 40% усіх відходів міста (листя, трава, гілки з дерев) можна компостувати. Такий чином мінімізується кількість відходів, які зазвичай вивозять на сміттєзвалища;
• переробка листя та органічних відходів не шкодить довкіллю, на відміну від спалювання;
• приносить користь у домогосподарстві, дає можливість отримувати високоефективні органічні добрива для покращення властивостей ґрунтів.

Чому це важливо доносити дітям?

В розвинутих країнах залишки рослинності, опале листя, уламки гілок та харчові відходи перетворюють на органічне добриво з допомогою компостування. Це нескладний та цікавий процес, який не завдає шкоди довкіллю, а людина може його використовувати у господарстві. Компостування – це про зручність, якість одержуваного добрива, економію коштів на вивезення сміття та турботу про природу. Середньостатистична школа продукує за рік від однієї до трьох тонн біовідходів. Запроваджуючи компостування у навчальних закладах, ми не тільки мінімізуємо кількість зелених відходів, але й формуємо у молодого покоління європейське бачення утилізації сміття. На Закарпатті цей метод переробки зелених відходів тільки набуває популярності.

ГО «Екосфера» активно працює у цьому напрямку, зокрема в НВК «Пролісок» організація допомогла оптимізувати процес компостування, придбати компостери та дробильну машину для подрібнення гілок. Те, що в інших подібних закладах в Ужгороді викидають у загальний сміттєвий контейнер або спалюють, у цьому навчальному закладі успішно використовують. Компост застосовують для вирощування власної городини і ягід.

Такий спосіб утилізації зелених відходів успішно практикує і Великобичківська ЗОШ №1. На території школи розміщені 2 компостери: один виграний 2 роки тому у рамках всеукраїнського проєкту «Компола», та ще один дерев’яний компостер, змайстрований власноруч за ініціативи працівників навчального закладу в рамках проєкту «Не пали! Компостуй!» для компостування опалого листя. ГО «Екосфера» тут проводила семінар з дітьми щодо правильного поводження зі сміттям. А також передала школі подрібнювач гілок.

Приклад дорослих показує дітям, що існують прогресивні рішення в поводженні зі сміттям. А майстер-класи іноземних експертів розширюють кругозір та дають підліткам нове розуміння побутових проблем.

Компостування – це модно

Австрійські експерти розповіли дітям про види компостерів, методи компостування та особливості цього процесу. Наприклад, дотримання необхідних температури, вологи, пропорцій ґрунту, харчових відходів та листя. Розповіли, що підлягає компостуванню окрім зелених відходів. Наприклад, шкаралупа сирих яєць, чайні заварки, папір, зів’ялі квіти. Детальніше зупинилися на технології вермикомпостування – переробці органічних відходів за участі черв’яків. Отримане добриво містить не тільки поживні речовини, але і фізіологічно активні, корисні для рослин сполуки. Утворений біогумус в рази ефективніший за гній, або звичайний компост. За дотримання усіх необхідних умов компостна маса не матиме неприємного запаху, і її спокійно можна тримати у квартирі. Коли структура стане пухкою, схожою на звичайну землю, це означатиме, що компост готовий до використання.

На практичній частині майстер-класу учасники працювали в кількох групах. Поки одні школярі розробляли інформаційні плакати, інші учні майстрували простий компостер. Готову конструкцію встелили картоном та заповнили необхідною кількістю води, ґрунту, листя та органіки. Таким чином діти зрозуміли, що компостування – нескладний процес, проте несе чималий вклад у збереження нашої планети.

Австрійські експерти Кордула Фьотч та Давід Штанцель – представники асоціації Gartenpolylog. Це некомерційна організація, заснована на початку 2007 р. Тема «Сади міжкультурних спільнот» стала ключовою темою діяльності асоціації. Спонсорський мандат асоціації, за визначенням у статуті, сприяє інтеграції людей у контексті природоохоронної діяльності у широкому сенсі, та діяльності у сфері садівництва у вужчому розумінні.

Майстер-клас відбувся за підтримки Австрійського Бюро Кооперації у Львові та м. Відень.

Програма «Зелена школа» продовжує діяти в рамках проєкту #FloodUzh.