На Закарпатті скульптор та художниця Михайло та Магдалина Белень живуть 47 років разом

Михайло Белень виріс в багатодітній сім’ї, був дев’ятою дитиною. Його батько був майстром з виготовлення музичних інструментів, а мама – співала в церковному хорі, була вишивальницею і ткалею. Михайло ж став скульптором.

"Я вибрав скульптуру, тому що живопис – це колір, а скульптура – це тривимірність. Я з усіх боків відчуваю форму. Я навчався у найкращих елітарних вчителів Радянського Союзу. Є такі речі, до яких тобі дійти самому важко, а тут тобі професіонали все подають і покажуть, як треба працювати, як треба знати історію світової культури, світового образотворчого мистецтва", — розповів Михайло.

Михайло Белень створив пам’ятник листоноші Федору Фекеті, який встановили в Перечині.

"Це історична постать. Він помер у молодому віці, 1839 році. Він у мене виконаний в русі, спрямований у бік Тур’я-Ремети. У той час, коли він жив було бездоріжжя і він ходив горами, біля річки Уж, але був дуже фізично сильною людиною. Тому що долати близько 30 кілометрів з Тур'я-Ремети до Ужгорода і назад, – це було нелегкою справою".

Магдалина Белень в дитинстві мріяла стати лікаркою, за порадою мами пішла вчитися на художницю.

"Я завжди дуже любила малювати. Коли вступила до училища, і якщо задавали одне завдання – я його збільшувала в три, чотири рази. Я була енергійною, і кудись це треба було дівати", — розповіла Магдалина.

"Немає такої країни в Європі, де б не було її робіт. Одного разу вона представляла Україну на Всесвітній виставці кераміки в Буенос-Айресі, де є найбільший музей сучасної кераміки. Вона була єдиною з України, хто представляв Україну".

Михайло та Магдалина познайомилися в училищі, а згодом одружилися. Разом подружжя – 47 років.

"Сімейні цінності – це максимальна повага одне до одного. У мене є свої обов’язки. Більшої щедрості, поваги, найчесніше служити одне одному, я собі не уявляю якоїсь іншої жінки, окрім неї. Я собі просто не уявляю", — розповів Михайло.

Суспільне Закарпаття

  Надіслати другу