Близько 500 наукових праць написав професор Ужгородського університету Степан Поп

Степан Поп народився в селі Рокосово Хустського району. Здобув вищу освіту в Ужгородському національному університеті зі спеціальності "фізика".
"Випуск 1964 року – це був випуск, який навчався 5,5 років, — розповідає ювіляр. — Всі вчилися 5 років, а наш випуск був єдиний, який був набраний з метою підготовки науковців. Я в Ленінграді в фізико-технічному інституті ім.Йоффе проходив практику 1,5 роки. Там зробив свою дипломну роботу, навіть там її захистив, звідти тільки надіслали відгук і оцінку".
Після практики Степан Поп повернувся в Ужгород та почав викладати в університеті. Став депутатом обласної ради, при якій відкрив Закарпатський науково-виробничий центр "Екологія". Там, розповідає, багато років читав хімікам, фізикам, біологам курс "Природні ресурси Закарпаття", крім спеціальних курсів фізики.
У 2005-му році Степан Поп відкрив географічний факультет в Ужгородському національному університеті.
"Це було таке моє дітище, яке я вважаю важливішим ніж те, що я творив у фізиці, хоча всього я досяг там, — каже Степан Поп. — Це було для нас, для краю, я розумів, що то для світової науки, а це для рідного краю. Ми почали готувати фахівців для туризму, фахівців для землевпорядкування і кадастру, географів для школи і для різних структур, де потрібні фахівці-географи, та лісівників через два роки. У 2005 році ми відкрили ці три спеціальності, а у 2007-му ще лісівничу кафедру".

фото Юлії Шароді
Степан Поп має дві дочки та двоє онуків. Його молодша дочка Ірина Шароді каже: з дитинства разом з батьком щовихідних проводили час разом.
"Ми завжди активно відпочивали, завжди взимку не було таких вихідних, коли б ми не ходили кататися, — каже вона. — У батька були дуже гарні, хороші друзі і так компаніями ми йшли, всі діти були майже одного віку, то ми з санками й лижами ходили. Завжди мали намети, завжди був активний відпочинок і влітку, ми з наметами ходили в гори".
"Пам’ятаю, коли він тільки почав писати книгу, я була ще маленька, то був початок 2000-х років, я йому допомагала, тобто вчила його користуватися комп’ютером, — сказала онука професора Юлія Шароді. — Це було дуже цікаво. Він чекав мене, питав: "Що і як тут змінити, як краще надрукувати, де можна ввімкнути іншу мову". Я йому допомагала. Будучи маленькою, я це все знала і мені було дуже приємно йому допомогти, бути корисною в чомусь. Ми з ним так проводили вечори, я з ним сиділа, допомагала".
Допомогу в садівництві від Степана Попа отримує його зять, Василь Шароді:
"Він професіонал цієї справи. Допомагає мені виноград обрізати. Завжди мене сварить, щоб був порядок. Мені дуже подобається його цілеспрямованість, вміння ладнати з людьми, вміння ставити перед собою цілі й добиватися їх та працездатність. Ми з ним активно проводимо час", — розповів чоловік.
Наразі Степан Поп має вчені ступені доктора фізико-математичних наук і професора, а також кілька звань, зокрема: Заслужений професор УжНУ, Заслужений діяч науки і техніки України.
Cуспільне Закарпаття
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Легенди, страви та цікаві факти: як переселенки Тетяна та Олеся створили настільну гру "Закарпатський квест"
- Чому на Закарпатті виникають відключення світла та як працюють погодинні графіки
- Миколаївська церква у Данилові: де можна побачити дерев'яну готику Закарпаття
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- Довгожитель із Закарпаття відзначив 100-річний ювілей
- Семеро малюків поповнили родини закарпатців на початку 2026 року
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем
- Закарпатські кардіологи увійшли до рейтингу «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття»
- Копач на гриби та обряди біля річки: автентичні різдвяні традиції Воловеччини
- Традиція бетлегемів на Рахівщині
- Які різдвяні традиції існують на Закарпатті
- Святвечір на Закарпатті: традиційна кухня та обрядовість святкування
- Втрачений Ужгород: як у місті католики Різдво відзначали
- Різдвяний традиційний закарпатський хліб карачун: давні обряди споживання
- «Бджолині крильця» родини Ленделів: від селекції карпатської бджоли до порятунку пасічників з усієї України
- «Іграшка для воїна»: майстер-клас в Ужгородському замку
- Довга дорога до школи. Як школярі в гірському закарпатському селі ходять щодня по 8 км на навчання
- Закарпаття посіло 7-ме місце в Україні за обсягом прийнятого в експлуатацію житла
- На Закарпатті для ромських дітей проводять спеціальні заняття для підготовки до школи
- “Дитина кожного дня просить тата”: історії жінок, чиї рідні зникли безвісти

До цієї новини немає коментарів