100 людей не можуть доїхати до дому дорогою, зруйнованою повенями на Закарпатті

На цьому місці, де зараз тече вода, була ґрунтова дорога та потічок. У червні 2020-го року через повінь дорогу розмило. З того часу жителі села не можуть доїхати до будинків.
"5 січня 2022 року прийшла ще більша вода й все зруйнувала, зруйнувала всю дорогу зверху, — розповів Василь Полажинець. — Тут раніше швидка їздила, все їздило, був у нас під’їзд, тепер ніякої дороги в нас нема».
Юрій Брошняк живе на підвищенні в урочищі Торунчик. У чоловіка троє дітей, він щодня водить їх до школи та в садочок цією дорогою.
"Веду їх сюди в резинових чоботах, а тут перевзуваємося і вже на автобус йдуть в чоботах, — пояснив він. — Ми йдемо аж зверху, бо ми живемо за два кілометри звідси. От тепер вода піднялася, уже є лід, там пройти взагалі неможливо. Я сьогодні городами йшов. Відколи підтопили то в 2020 році, коли промило цю ділянку, так ніхто нічого не ремонтує".
Юрій Брошняк каже: для того, аби дійти з дому до центру села, самостійно зробив переправу: "Була переправа нижче, але це все вимило й забрало, довелося тут покласти переправу, бо вона там вже не підходила. По цій переправі я також воджу дітей. Коли в школу зранку, то беру по одному перед собою веду, або малу беру на руки й так переношу. А лід тут зимою такий, а коли буде відлига, то буде дуже слизько й можна впасти".
Жителі цього урочища також самостійно укріпили береги дороги, каже Василь Полажинець: "Тут зірвало дорогу до цих пір. Ми сюди затягнули ліс і зробили самі дамбу. Люди зібрали гроші, склали певні суми на двори і зробили тимчасову дорогу".
Жителька села Ганна Рябець каже: розмитою дорогою ходить до рідних.
"Ходимо пішком, — розповіла вона. — А коли неможливо тут пройти, то добре, що люди пускають ходити своїми приватними територіями, але це таке, що хочуть – пустять, а ні – то перекриють землю. У нас нема крил, щоб під небом летіли".
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Герої без зброї: Віктор Лисовський про те, як скласти пазл порятунку, коли проти тебе стихія
- В Ужгороді та Сваляві рятувальники через спеку встановили охолоджувальні рамки
- На Закарпатті оголосили попередження через сильну спеку: очікується до +39 °С
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- Єдина в Україні водяна кузня: як працює музей "Гамора" на Закарпатті
- Відкрити ліс безпечно: у Карпатах лісівники знайомлять дітей з правилами безпечної мандрівки та відпочинку
- На захисті українського неба: як мобільні вогневі групи НГУ протидіють ворожим дронам
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- Побачити, пройти і відчути: у Карпатах лісівники з усієї України випробували веломаршрут «Усть-Чорна – Ясіня»
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець

До цієї новини немає коментарів