В Ужгородському Скансені організували майстер-клас із писанкарства для дітей вимушених переселенців

За його словами, працівники Скансену долучилися до всіх мистецьких організацій Ужгорода, які влаштовують подібні заходи як арттерапію, зокрема для тих, хто приїхав з інших областей України.

9-річному Євгену прийти на майстер-клас запропонувала мама. Вони в Ужгороді вже 5-ий день. Приїхали з Києва. Писанку Євген зробив двоколірну – синьо-жовту.

"Моя мама побачила оголошення. І їй сподобалося, і мені теж. І я вирішив іти сюди. Я роблю писанку. Наношу на неї крапочки. Потім я підійшов до вчительки і вона мені розмалювала писанку в жовтий. Я сам в жовтому, люблю жовтий. Залишу собі писанку на згадку про Ужгород", — розповів хлопчик.

Рожеву писанку зробила киянка Злата, дівчинка каже: "Спочатку треба взяти віск, потім крапочки, а потім фарбу. Мені цікаво ось цей процес робити. Я спочатку хотіла фіолетовий, а коли підійшла до фарб, то мені сподобався рожевий. Я найбільше рожевий люблю".

"Ми одразу виїхали, бо за вікнами почули ті самі вибухи. Одразу зібралися й приїхали сюди. Для дітей це дуже важко. Весь час ти чуєш ті новини. Хочеш не хочеш, але до дитини доходить ця інформація. І дитині зараз щоночі сняться погані сни, вона плаче. І коли я їй запропонувала приїхати на цей майстер-клас вона дуже зраділа. І залюбки приїхала сюди. Ми раніше пробували таке робити, але іншим методом. Воском вперше. Їй подобається", — розповіла мама Злати, яка й привела доньку на майстер-клас.

А 5-річна Марта назвала свою крапанку "Нептун". За словами мами Наталії, приїхали три дні тому з Києва. Каже: такі заходи допомагають відволіктися.

"Спочатку ми почали просто щось малювати. Але потім вона вибрала червоний колір, бо дуже любить космос каже: це буде в нас Марс. А потім. Коли ми ще дізналися, що можна ще другий колір зробити – вибрали вже фіолетовий, бо вже в нас Нептун. Це дуже класна тема. Тому що ми вже вулиці всі обійшли, майданчики обійшли. Ужгород дуже чудове місто. То мамі цікава вся архітектура, мама вже це все розуміє. Дитина в 5 років цього ще не розуміє. І їй цікаво щось поробити ручками. Тим паче, що ми ніколи не робили писанок", — відзначила Наталія.

Писанкарка Вікторія Симкович обрала для учасників заходу просту техніку розпису.

"Тому що це діти різних вікових категорій. І щоб це і задоволення принесло – в нас це будуть писанки-крапанки, де будуть крапочки на писанках різного кольору. Ми використовуємо шкарлупи яєць видутих, потім оцет яким знежирюємо шкарлупу і, відповідно, фарби анілінові й віск. І все. Працюємо в групі близько 5-6 дітей. Так краще, тому що ти можеш до дитини підійти, щось пояснити. І, відповідно, буде десь проходити певна магія, тому що діти працюватимуть і з воском, і вогнем, і фарбою. Думаю діткам це принесе задоволення. Це як перші промені підготовки до Великодня", — розповіла майстриня.

Майстер-клас із писанкарства тривав дві години. За словами директора музею Василя Коцана, наступні такі заходи анонсуватимуть на своїх сторінках у соцмережах. Також він зауважив, що до майстер-класів запрошують не лише дітей вимушених переселенців, а й місцевих жителів.

Cуспільне Закарпаття