Засоби розмінування на креслення закарпатського інженера використовують військові від Бучі до Чорнобаївки

«Кішки», які рятують життя…
— Десь за 2 тижні після початку війни я побачив схожі вироби наших ковалів з Перечинщини. Від них узяв за основу конструкцію так званих «кішок», які допомагають у розмінуванні. Ковалі — творчі люди, тому вони робили ці засоби, як побачили, як зуміли. Я усвідомлював, що «кішки» потребують корекції до реальних умов із урахуванням думки учасників бойових дій, котрі мають справу з мінами, — розповідає Ігор нашому кореспондентові у своїй майстерні неподалік Ужгорода.
Всередині його міні-цеху можна побачити і металічні тризуби у національних українських кольорах, і тримачі для зброї, й металічні міні-пічки. Про історію створення цих виробів — далі ведемо мову з Ігорем.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
— Створюючи «кішки» я спілкувався, в основному, з військовими. Врахував усі корективи і таким чином з’явилися ці пристрої. Також на мене вийшли волонтери з ГО “Сталеві Мурахи – ЦЕНТР” міста Сміла Черкаської області, яким я скинув креслення своїх виробів але попередив, що продукція може потребувати подальшої корекції.
![]()
З нього почали вже на місцях виготовляти такі ж «кішки». Нещодавно звідти передзвонили і заспокоїли мене, повідомивши, що на всій лінії розмежування від Чорнобаївки до Бучі снайпери, піхота, розміновувачі користуються виробами за цими кресленнями. Це сталося після того, як я зробив оголошення, що хто має можливість і немає з чого й на чому виготовляти «кішки», можуть звертатися до мене, а хто має обладнання і матеріал, можуть вільно користуватися для їх виготовлення моїми кресленнями.
![]()
![]()
![]()
Міні-пічки, тризуби і триноги для кулеметів…
Ігор демонструє фотографії й відео із зображенням використання цих засобів, що досі скидують військові. Має й невеличкий ролик про те, як за допомогою такої кішки бійці врятували пораненого побратима.
— Такі новини особливо гріють серце і дають зрозуміти, що я — на правильному шляху. Навіть це одне врятоване життя вартувало того, аби починати всю цю справу… На жаль, мої кошти, які вкладав у матеріал для цього виробництва, закінчилися, тому будь-яка підтримка для подальшого виготовлення «кішок» зайвою не буде, — каже Ігор.
— З іншого боку відчуваю підтримку моїх знайомих. Зокрема, хотілось би назагал подякувати своїм друзям по спортивно-бальним танцям (Анюті, Дімі, Альоні, Ігорю, Насті, Роману), які на початку цієї діяльності допомогли запустити зразки і тим самим дуже допомогли і мені, і нашому товаришу Роману, який перебував у той час на передовій.
Паралельно, щоб якось триматися на плаву, Ігор розпочав виготовлення міні-пічок, пристосованих для використання у польових умовах. Це — невеличка збірна конструкція, яка поміщається у маленьку сумку і збирається за 30 секунд.
![]()
![]()
![]()
Рідше, але час-від часу надходять до інженера і замовлення від військових на триноги та кріплення до кулеметів. Це — вже складніші конструкції, які потребують відстрілу та тривалої корекції. Однак, їх аналоги знайти наразі досить складно.
![]()
![]()
Під час нашої розмови, одну з таких конструкцій прийшли оглядати військові. Незабаром це приладдя буде прилаштовано до позашляховика і допомагатиме нашим захисникам бити ворога і звільняти Україну.
P. S. Всі, кого зацікавили вироби закарпатського інженера, волонтери, та просто небайдужі до наближення перемоги українці, можуть сконтактувати з паном Ігорем у соцмережах, зокрема через його сторінку у Facebook.
Павло Білецький спеціально для Groza-news
До теми
- Прикордонник Чопського загону «Моряк» був «очима» штурмовиків, а тепер готує нове покоління операторів БПЛА
- До майже 50% зросла вартість навчання в університетах на Закарпатті
- Відмовилася від громадянства США заради ЗСУ: історія військової Кім, яка воює у закарпатській бригаді ТрО
- На Свидовці завершили програму природотерапії для ветеранів
- «Мацур»: у 128-й Закарпатській бригаді створили власний бойовий наземний роботизований комплекс
- Повернення до внутрішнього балансу: нацгвардійці 26-го Закарпатського полку проходять декомпресію після фронту
- «Український балкон» у Стару Європу: яким побачив Закарпаття німецький репортер у 1930-х
- Коли в Ужгороді почали пити чай
- Інвестиція у майбутнє: скільки коштує навчання в УжНУ у 2026 році та як змінилися цінники?
- 32 659 вибухонебезпечних предметів знешкоджено: закарпатські сапери працюють на Миколаївщині
- «Руки мають працювати швидше, ніж голова увімкне паніку»: історія бойового медика Мукачівського прикордонного загону
- Майже половина виявлених за рік онкологій на Закарпатті – це 3 та 4 стадії
- Операція, яка рятує життя: у Закарпатському кардіоцентрі вперше самостійно виконали операцію Бентала
- «Я просто попросив дати мені шанс стати оператором БПЛА»: військовий Чопського прикордонного загону Володимир
- Ціни на продукти в Україні: яйця дешевшають, хліб може подорожчати
- Закарпатців запрошують до участі у найбільшому міжнародному фотоконкурсі «Вікі любить Землю»
- Дружба, перевірена війною: історія двох прикордонників Мукачівського загону
- Закарпатець – серед найкращих юних хіміків світу!
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Амброзія: непомітний ворог, який щороку краде здоров’я мільйонів

До цієї новини немає коментарів