Засоби розмінування на креслення закарпатського інженера використовують військові від Бучі до Чорнобаївки

«Кішки», які рятують життя…

 — Десь за 2 тижні після початку війни я побачив схожі вироби наших ковалів з Перечинщини. Від них узяв за основу конструкцію так званих «кішок», які допомагають у розмінуванні. Ковалі — творчі люди, тому вони робили ці засоби, як побачили, як зуміли. Я усвідомлював, що «кішки» потребують корекції до реальних умов із урахуванням думки учасників бойових дій, котрі мають справу з мінами, — розповідає Ігор нашому кореспондентові у своїй майстерні неподалік Ужгорода.

Всередині його міні-цеху можна побачити і металічні тризуби у національних українських кольорах, і тримачі для зброї, й металічні міні-пічки. Про історію створення цих виробів — далі ведемо мову з Ігорем.

— Створюючи «кішки» я спілкувався, в основному, з військовими. Врахував усі корективи і таким чином з’явилися ці пристрої. Також на мене вийшли волонтери з ГО “Сталеві Мурахи – ЦЕНТР” міста Сміла Черкаської області, яким я скинув креслення своїх виробів але попередив, що продукція може потребувати подальшої корекції.

З нього почали вже на місцях виготовляти такі ж «кішки». Нещодавно звідти передзвонили і заспокоїли мене, повідомивши, що на всій лінії розмежування від Чорнобаївки до Бучі снайпери, піхота, розміновувачі користуються виробами за цими кресленнями. Це сталося після того, як я зробив оголошення, що хто має можливість і немає з чого й на чому виготовляти «кішки», можуть звертатися до мене, а хто має обладнання і матеріал, можуть вільно користуватися для їх виготовлення моїми кресленнями. 

Міні-пічки, тризуби і триноги для кулеметів…

Ігор демонструє фотографії й відео із зображенням використання цих засобів, що досі скидують військові. Має й невеличкий ролик про те, як за допомогою такої кішки бійці врятували пораненого побратима.

— Такі новини особливо гріють серце і дають зрозуміти, що я — на правильному шляху. Навіть це одне врятоване життя вартувало того, аби починати всю цю справу… На жаль, мої кошти, які вкладав у матеріал для цього виробництва, закінчилися, тому будь-яка підтримка для подальшого виготовлення «кішок» зайвою не буде, — каже Ігор.

— З іншого боку відчуваю підтримку моїх знайомих. Зокрема, хотілось би назагал подякувати своїм друзям по спортивно-бальним танцям (Анюті, Дімі, Альоні, Ігорю, Насті, Роману), які на початку цієї діяльності допомогли запустити зразки і тим самим дуже допомогли і мені, і нашому  товаришу Роману, який перебував у той час на передовій.

Паралельно, щоб якось триматися на плаву, Ігор розпочав виготовлення міні-пічок, пристосованих для використання у польових умовах. Це — невеличка збірна конструкція, яка поміщається у маленьку сумку і збирається за 30 секунд.

Рідше, але час-від часу надходять до інженера і замовлення від військових на триноги та кріплення до кулеметів. Це — вже складніші конструкції, які потребують відстрілу та тривалої корекції. Однак, їх аналоги знайти наразі досить складно.

Під час нашої розмови, одну з таких конструкцій прийшли оглядати військові. Незабаром це приладдя буде прилаштовано до позашляховика і допомагатиме нашим захисникам бити ворога і звільняти Україну.

P. S. Всі, кого зацікавили вироби закарпатського інженера, волонтери, та просто небайдужі до наближення перемоги українці, можуть сконтактувати з паном Ігорем у соцмережах, зокрема через його сторінку у Facebook. 

Павло Білецький спеціально для Groza-news

  Надіслати другу