Ужгородська швейна фабрика купила своєму фронтовику автомобіль – возити трофейний протитанковий «Фагот» (ФОТО)

Дівчата, як можуть, піклуються про свого єдиного фронтовика. З самого початку й одягали, і споряджали, передавали харчі та лопати. І не тільки йому. Серед благодійних справ підприємства – допомога у купівлі повітряного дрона для бійців 51 бригади, постійна підтримка 128-ї, – пише Varosh.

Нещодавно побратими Любомира «затрофеїли» протитанковий комплекс «Фагот». Розбиту оптику допомогли замінити волонтери, і хлопці взяли бойову установку у використання. Комплекс дуже потрібний для прикривання опорних пунктів, проте важить немало – на плечах не поносиш. От і спитав Любомир у своїх дівчат, чи не знають, хто б допоміг з придбанням автівки з кузовом.

“Мої дівчата весь час щось збирають і відправляють на фронт. На цей момент у нас уже була певна сума, тож ми заходилися шукати машину для Любомира, – розповідає директорка швейної фабрики Мирослава Каламуняк. – Потрібну автівку за 5,5 тисяч євро знайшли в Чехії. Майстри її там підремонтували та пригнали до Ужгорода. Вже тут наш Nissan пофарбували, сьогодні ми його посвятили і передаємо Любомиру”.

Любомир Любка – один із 17 чоловіків у великому колективі швейного підприємства і єдиний із них служить в лавах ЗСУ. Всього тут близько 300 працівників. За словами Мирослави Каламуняк, коли було оголошено воєнний стан, для Любомира фабрика замовила бронь, однак документи прийшли запізно – здібний механік вже був на фронті. Дівчата дуже хвилюються за нього, підтримують зв’язок, передають посилки. Дуже раділи, коли їхній Любка днями приїхав у коротку відпустку. На війні механік змужнів, став серйознішим. Та і як тут не змінитися, перебуваючи в пеклі. Військовий показує надщерблене скло на лінзі окулярів і шрам на обличчі: виявляється, окуляри взяли на себе удар від осколка і врятували бійцю життя.

Після короткої відпустки Любомир повертається до батальйону за кермом придбаного його фабричними дівчатами пікапа. Машина хоч і старенька, проте мотор потужний і надійний. Буде возити тепер вже український «Фагот» та нищити рашистські танки.

“Він найкращий механік і нам його страшенно не вистачає. Тому чекаємо його живого і здорового вдома. А те, що робили, роблять і ще будуть робити наші дівчата для фронту, – приклад того, що цей народ не здолати!” – каже крізь сльози Мирослава Михайлівна.

P.S. З перших днів війни, окрім основних замовлень, Ужгородська швейна фабрика активно допомагає фронту. Тут виготовлялися військова форма, натівські плитоноски для бронежилетів, мішки для відстріляних гільз, медичні аптечки, прапори, фартухи для кухарів. Наразі в цеху активно відшиваються термобілизна і рукавиці.

Ужгородська швейна фабрика була створена у 1946 році. Торік до свого 75-річчя колектив виготовив банер зі словами «Вітаємо найкращих у світі працівників!» та закріпив його на паркані. Коли розпочалася повномасштабна війна, фабрикантки вирішили замінити лозунг. Тепер усіх при вході на підприємство зустрічають такі слова: «Працюємо заради перемоги. З нами Бог і Україна!»

Лариса Липкань, Varosh

Фото: Каріна Асад