На Закарпатті стартував сезон чорниці (ВІДЕО)

Фото Валентина Кузана
Чоловік каже: для того, щоб збирати ягоди у Пилипецькій громаді жодних дозвільних документів людям не потрібно. Вони потрібні тільки підприємцям, котрі заготовляють ягоди.
"Інтенсивний збір чорниць розпочався з 10 липня. Станом на 14 липня близько 10 підприємців отримали дозволи на свої заготівельні точки. Кількість не є обмежена. Підприємці проплатили дозволи від 3-х до 10-х точок, але більшість з них мають у середньому до 5 точок", — розповів Віталій.
Голова Пилипецької ТГ наголошує, що вони не контролюють людей під час збору ягід. Вони контролюють тільки підприємців, заготівельників. На кожному пункті збору ягід є спеціальні таблиці, куди кожен день вноситься скільки кілограмів ягід зібрала дана точка.
Чоловік каже, на початку важко було привчити підприємців сплачувати відсотки за збір, проте зараз набагато легше. "Підприємці самі приходять до нас і питають як отримати дозвіл, які документи потрібні для цього. Якщо говорити за минулий рік, то громада отримала приблизно 1 млн 200 тисяч гривень за сезон", — розповів Пиринець.
Сезон чорниці у Пилипецькій громаді починається з липня і закінчується під кінець вересня чи початок жовтня.
Закарпатка Клара Костьо збирає чорницю з дитинства. Робить це в горах Ужгородського району, неподалік села Тур'ї Ремети.
Жінка каже: для того, щоб збирати чорницю, потрібно вставати зрання.
"Ми встаємо у 2-3 години ночі, добираємось машиною, але біля обіду ми вже вдома. Можемо назбирати до 50-80 кг, інколи й до 100 кг. Збираємо ягоди у гірських районах, зокрема на полонині Рівній. Для збору люди беруть з собою 50-60 літрові бочки. Дуже багато людей їдуть збирати чорницю з усіх сусідніх сіл. З одного села їдуть по 5-6 машин", — розповіла закарпатка.
За словами Клари Костьо, врожай цього року дуже добрий, проте ціни трохи виросли порівняно з минулим роком. В Ужгородському районі 1 літр чорниць коштує 70 гривень.
Суспільне Закарпаття
До теми
- Освітяни Закарпаття пройшли у Франції стажування з підготовки кухарів та фахівців готельної справи
- Чому вовки й ведмеді дедалі частіше підходять до осель на Закарпатті — пояснив мисливствознавець Василь Агій
- Не лише лікування, а й турбота: на Закарпатті допомагають пораненим нацгвардійцям відновлюватися
- Доби запису, години аналізу: чому холтерівське моніторування – це набагато складніше, ніж здається?
- В Ужгороді потребують донорів крові з негативним резус-фактором
- «Це справа мого життя»: як старшокласник із Міжгірської громади виборює головні хімічні нагороди країни та світу
- Поверхня озера Синевир зменшилась у два рази: що з цим планують робити у Нацпарку
- В Ужгороді в Парку Перемоги висадили алею з 20 медоносних павловній
- Прикордонник Чопського загону Альмера про фронт, поранення та найважливіше вдома
- Врятував чотирьох побратимів від отруєння газом. Історію ужгородця Євгена розповіли в 101 окремій бригаді ТрО
- Кров для фронту, булочки для донорів. Як працює єдина на Закарпаття станція переливання крові
- Гойдалки на продуктовому ринку: як змінюються цінники в Україні та що відбувається на Закарпатті
- Сніг, паморозь і туман: у Карпати прийшла справжня зима (ФОТО)
- Коли серце втрачає ритм: як працює одне з найскладніших відділень Закарпатського кардіоцентру
- «Контракт 18-24» у дії: як 19-річна Марина «Скай» стала операторкою БпЛА
- Пеґас, Фенікс, Чапля і їх творець: мистецтвознавець Михайло Сирохман про творчу спадщину Володимира Щура
- За 9 місяців на Закарпатті зафіксували майже 3 тисячі інсультів: медики нагадують правила «МОЗОК»
- Кілька поїздів до Закарпаття та із області затримуються: які рейси та на скільки
- Знову вільно дихати й рухатися: як закарпатські кардіологи дарують серцю другий шанс
- На Закарпатті готуються до Дня вшанування пам’яті померлих
До цієї новини немає коментарів