На Закарпатті стартував сезон чорниці (ВІДЕО)

Фото Валентина Кузана
Чоловік каже: для того, щоб збирати ягоди у Пилипецькій громаді жодних дозвільних документів людям не потрібно. Вони потрібні тільки підприємцям, котрі заготовляють ягоди.
"Інтенсивний збір чорниць розпочався з 10 липня. Станом на 14 липня близько 10 підприємців отримали дозволи на свої заготівельні точки. Кількість не є обмежена. Підприємці проплатили дозволи від 3-х до 10-х точок, але більшість з них мають у середньому до 5 точок", — розповів Віталій.
Голова Пилипецької ТГ наголошує, що вони не контролюють людей під час збору ягід. Вони контролюють тільки підприємців, заготівельників. На кожному пункті збору ягід є спеціальні таблиці, куди кожен день вноситься скільки кілограмів ягід зібрала дана точка.
Чоловік каже, на початку важко було привчити підприємців сплачувати відсотки за збір, проте зараз набагато легше. "Підприємці самі приходять до нас і питають як отримати дозвіл, які документи потрібні для цього. Якщо говорити за минулий рік, то громада отримала приблизно 1 млн 200 тисяч гривень за сезон", — розповів Пиринець.
Сезон чорниці у Пилипецькій громаді починається з липня і закінчується під кінець вересня чи початок жовтня.
Закарпатка Клара Костьо збирає чорницю з дитинства. Робить це в горах Ужгородського району, неподалік села Тур'ї Ремети.
Жінка каже: для того, щоб збирати чорницю, потрібно вставати зрання.
"Ми встаємо у 2-3 години ночі, добираємось машиною, але біля обіду ми вже вдома. Можемо назбирати до 50-80 кг, інколи й до 100 кг. Збираємо ягоди у гірських районах, зокрема на полонині Рівній. Для збору люди беруть з собою 50-60 літрові бочки. Дуже багато людей їдуть збирати чорницю з усіх сусідніх сіл. З одного села їдуть по 5-6 машин", — розповіла закарпатка.
За словами Клари Костьо, врожай цього року дуже добрий, проте ціни трохи виросли порівняно з минулим роком. В Ужгородському районі 1 літр чорниць коштує 70 гривень.
Суспільне Закарпаття
До теми
- У християн західного обряду сьогодні – Вербна неділя: історія та традиція свята
- Перезавантаження під сонцем Валенсії: як родини закарпатських військових відпочили в Іспанії
- Захищав Україну на Сумському, Харківському та Запорізькому напрямках: історія нацгвардійця Владислава Бурханова
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- «Дядя Вася»: спокій та позитив серед війни. Історія бійця 128-ї бригади
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Туберкульоз без паузи: чому медики готуються до спалаху
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Психологічні наслідки війни: в Ужгороді обговорили масштаби проблеми
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- Як політолог з Ужгорода став командиром екіпажу БпЛА на передовій
- «Наше завдання — стримувати ворога»: як на фронті тримають оборону поліцейські-мінометники із Закарпаття
- Туберкульоз не відступає: Закарпаття серед регіонів із найвищою захворюваністю – близько 600 нових випадків щороку
- «Не маємо права на помилку, — воно дуже жорстке по відношенню до нас», – начальник вибухотехнічної служби поліції Закарпаття про роботу підрозділу
- Позивний “Імпорт”: як IT-фахівець із Чехії став оператором дронів у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат

До цієї новини немає коментарів