Про актуальні зміни у податковому законодавстві йшлося під час зустрічі податківців та підприємців на Закарпатті

Податківці звернули увагу платників, що положення зазначеного вище Закону відновлюють обов’язкову сплату єдиного податку, також ним скасовано спеціальний режим оподаткування за ставкою 2%, відновлено відповідальність бізнесу за незастосування касових апаратів та частково знято мораторій на проведення податкових перевірок.
Представники податкових органів наголосили на обов’язковому використанні спрощенцями ІІ, ІІІ і IV груп реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій. Зауважили, що платники можуть використовувати будь-який представлений на ринку програмний РРО, залежно від своїх фінансових можливостей та функціональних потреб, а Податкова служба надає можливість безкоштовного встановлення програмного РРО на будь-який комп'ютер, ноутбук або ґаджет.
Фахівці ДПС поінформували суб’єктів господарювання і про відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону. Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є реєстрація РРО та/або ПРРО в контролюючому органі.
Під час діалогу та роз’яснення питань податкового законодавства, податківці також роз’яснили учасникам зустрічі нюанси визначення розрахункової суми мінімального податкового зобов’язання. Зокрема, фахівці ДПС зауважили, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).
Платниками у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
Податковим кодексом встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Платники податку до бюджету сплачують лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 38 прим. 1 ПКУ, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків. Згідно з ПКУ, тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.
Наприклад, платник податків – фізична особа протягом 2022 року має у власності земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, площею 4,0 га, нормативна грошова оцінка якої не проведена. Земельна ділянка в оренду, емфітевзис або інше користування не передавалась. За 2022 рік сплачено земельний податок у сумі 318,4 гривень.
Розрахункова сума МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО х S х Кх М / 12, де:
НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
S – площа земельної ділянки, гектарах;
К – коефіцієнт;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
За умовами, визначеними у прикладі, за результатами 2022 року контролюючий орган сформує та направить платнику податків податкове повідомлення – рішення на суму різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків:
(26531 х 4 х 0,04 х 12/12) – 318,4 = 4244,96 – 318,4 = 3926,56 гривень.
Разом з тим, якщо протягом звітного року платник податку отримував доходи від реалізації сільгосппродукції у сумі 100000,0 грн, з яких 78000 грн не підлягали оподаткуванню, відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а з різниці утримано податковим агентом податок у сумі 3960,0 грн, то сума податку на доходи фізичних осіб, яку платник податків повинен сплатити до бюджету (позитивне значення різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків), буде становити 33,44 грн. (4244,96 – 318,4 – 3960,0).
ДПС у Закарпатській області
До теми
- Місцеві бюджети Закарпаття отримали понад 155 млн грн податку на нерухомість
- Рік роботи заводу BFI у Хусті: 115 робочих місць, 2 тисячі тонн продукції та 6,5 млн грн податків
- Понад 4,4 тисячі сертифікатів EUR.1: Закарпатська митниця фіксує зростання експортної активності
- Понад 510 млн грн плати за землю надійшло до бюджетів громад Закарпаття
- Платники Закарпаття сплатили понад 7,9 млрд грн ЄСВ за шість місяців 2026 року
- Платники Закарпаття сплатили понад 7,9 млрд грн ЄСВ за шість місяців 2026 року
- Понад 1,7 млрд грн військового збору сплатили платники Закарпаття за шість місяців 2026 року
- За шість місяців 2026 року до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 6,3 млрд гривень податків і зборів
- Закарпатська митниця: штрафи, конфіскації та мирові угоди поповнили держбюджет на 23,5 млн грн
- Понад 61 тисячу митних декларацій оформила Закарпатська митниця за пів року
- Понад пів тисячі порушень задокументовано у зоні діяльності Закарпатської митниці за пів року
- У червні Закарпатська митниця скерувала у Держбюджет рекордні 3 млрд грн
- Понад 75 млн грн акцизного податку від роздрібної торгівлі алкогольними напоями надійшло до місцевих бюджетів Закарпаття
- Місцеві бюджети Закарпаття отримали понад 135 млн грн податку на нерухомість
- Закарпаття: до бюджетів громад надійшло майже 17 млн грн плати за ліцензії на підакцизні товари
- Єдиний податок: до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 772 млн грн за січень-травень 2026 року
- Завдяки митному аудиту до Держбюджету надійшло понад 16 млн грн
- Ужгород серед лідерів: які громади Закарпаття заробили найбільше на туристичному зборі
- За п’ять місяців 2026 року до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 5,2 млрд гривень податків і зборів
- Закарпатська митниця за 4 місяці виявила контрабанду на 50 млн грн

До цієї новини немає коментарів