Чи необхідно застосовувати РРО/ПРРО, якщо товар продається покупцю на умовах післяплати із використанням служб доставки?

При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.
Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.
Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно правових актів, зокрема, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами.
Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.
Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.
ДПС у Закарпатській області
До теми
- Закарпатські митники запобігли 74 спробам незаконного ввезення «гуманітарних» товарів на 17 млн грн
- 194 платники Закарпаття включені до Переліку платників з високим рівнем податкової довіри
- Закарпатські митники запобігли фінансовим втратам до бюджету на майже 47 млн грн
- Понад 14 млрд грн ПДФО перерахували роботодавці Закарпаття
- Бензин набирає, електро падає: які авто везуть на Закарпаття
- Офіційне джерело чи пастка? Як не перерахувати гроші аферистам замість військових
- Закарпатська митниця: 1400 підприємців активно експортують та імпортують товари
- За вісім місяців місцеві бюджети Закарпаття отримали 8,8 млрд грн податків і зборів
- Закарпатська митниця скерувала у бюджет понад 20 млрд грн митних платежів та зборів
- Платники Закарпаття спрямували до зведеного бюджету майже 27,5млрд грн податків
- До місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 208 млн грн податку на нерухомість
- Закарпатські громади отримали 24,7 млн грн плати за ліцензії на підакцизні товари
- Закарпатці задекларували 2,69 млрд грн доходів, отриманих у 2025 році
- Tolk розширює партнерство з громадами Закарпаття задля їхньої енергетичної стійкості
- Як зберегти заощадження в умовах курсових коливань: практичні поради для мешканців прикордонних регіонів
- За сім місяців місцеві бюджети Закарпаття отримали 7,8 млрд грн податків і зборів
- Платники Закарпаття сплатили понад 9,3 млрд грн єдиного внеску
- Місцеві бюджети Закарпаття отримали понад 208 млн грн податку на нерухомість
- Понад 11 млрд грн ПДФО перерахували роботодавці Закарпаття
- Платники Закарпаття спрямували до зведеного бюджету понад 22 млрд грн податків
До цієї новини немає коментарів