Закарпатська ДПС інформує платників про нюанси застосування РРО/ПРРО

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
При цьому, розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну (ст. 2 Закону 265).
Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (додаток 1 до Положення № 13) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як найменування суб’єкта господарювання (рядок 1 фіскального касового чека).
При цьому, абзацом восьмим п. 2 розд. 1 Положення визначено, що найменування суб’єкта господарювання – найменування юридичної особи або прізвище, ініціали фізичної особи – підприємця, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Дозволяється використовувати в назві загальноприйняті скорочення, наприклад, ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), ПП (приватне підприємство) тощо.
Установлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення № 13).
Разом з тим, у разі якщо фіскальний чек містить всі обов’язкові реквізити, однак, у рядку 1 «найменування суб’єкта господарювання» поряд з прізвищем, ім’ям та по батькові фізичної особи відсутня абревіатура «ФОП», то такий фіскальний чек приймається як розрахунковий та до фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, відповідальність не застосовується.
ДПС у Закарпатській області
До теми
- Місцеві бюджети Закарпаття отримали понад 155 млн грн податку на нерухомість
- Рік роботи заводу BFI у Хусті: 115 робочих місць, 2 тисячі тонн продукції та 6,5 млн грн податків
- Понад 4,4 тисячі сертифікатів EUR.1: Закарпатська митниця фіксує зростання експортної активності
- Понад 510 млн грн плати за землю надійшло до бюджетів громад Закарпаття
- Платники Закарпаття сплатили понад 7,9 млрд грн ЄСВ за шість місяців 2026 року
- Платники Закарпаття сплатили понад 7,9 млрд грн ЄСВ за шість місяців 2026 року
- Понад 1,7 млрд грн військового збору сплатили платники Закарпаття за шість місяців 2026 року
- За шість місяців 2026 року до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 6,3 млрд гривень податків і зборів
- Закарпатська митниця: штрафи, конфіскації та мирові угоди поповнили держбюджет на 23,5 млн грн
- Понад 61 тисячу митних декларацій оформила Закарпатська митниця за пів року
- Понад пів тисячі порушень задокументовано у зоні діяльності Закарпатської митниці за пів року
- У червні Закарпатська митниця скерувала у Держбюджет рекордні 3 млрд грн
- Понад 75 млн грн акцизного податку від роздрібної торгівлі алкогольними напоями надійшло до місцевих бюджетів Закарпаття
- Місцеві бюджети Закарпаття отримали понад 135 млн грн податку на нерухомість
- Закарпаття: до бюджетів громад надійшло майже 17 млн грн плати за ліцензії на підакцизні товари
- Єдиний податок: до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 772 млн грн за січень-травень 2026 року
- Завдяки митному аудиту до Держбюджету надійшло понад 16 млн грн
- Ужгород серед лідерів: які громади Закарпаття заробили найбільше на туристичному зборі
- За п’ять місяців 2026 року до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 5,2 млрд гривень податків і зборів
- Закарпатська митниця за 4 місяці виявила контрабанду на 50 млн грн

До цієї новини немає коментарів