Коаліційний процес у Закарпатті міняє знамена

Коаліція демократичних сил, як її обізвали у кінцевому результаті, створена з тих друзів, що певний час були ворогами. Нині їх знову називатимуть друзями – любими чи ні, то вже інша справа. Через кілька днів це помаранчеве товариство викине на гора, тобто сформує новий уряд, котрий, ніби, намагатиметься повести країну іншим, правильнішим шляхом, аніж попередній. Та це в перспективі.

Яка перспектива чекає нас закарпатців, важко спрогнозувати. У її помаранчево-голубому, барвистому плетиві заплутається і сама ворожка. Коаліція політичних сил Закарпатської обласної ради – пряма протилежність всеукраїнській. Якщо на Київських пагорбах створена коаліція демократичних сил, то закарпатську (барвисту) демократичною аж ніяк не назвеш. Тут доречним стає висловлювання „нашоукраїн-ського” нардепа Ігоря Кріля: „Якщо ми – патріоти своєї країни і хочемо, щоб Україна жила і розвивалась, слід забути давні образи й приймати ті рішення, які будуть корисними всій країні, а не окремим політикам, партіям чи областям”. Як відомо, Ігор Іванович разом з Віктором Івановичем Балогою зіграли головну скрипку у створенні барвистої коаліції у Закарпатті. Але, на превеликий жаль, корисну окремим політикам і партіям. Нині, коли вкотре заговорили про демократичну владу, варто розуміти, що В.Балозі доведеться повертати шапку діда Щукаря, даруйте, Кічковського в інший бік – „власть меняется”.

От і припливли. Коаліційний процес у Закарпатті міняє знамена. „Барва, на первый, второй – расщитайсь".

Трибуна

 

25 червня 2006р. -->