«Но, раз дякуву, з мене кавіль»: 100+ колоритних фраз, які ви почуєте тільки на Закарпатті

Закарпатські “так”, “дякую” і похвала
Пак, йо. Нннно! Ипен! Пак, айно! Пак, айно, йо! ВидАв. Йов. Добрі. То ся зробить. Пак, йов, но. Пак ся рощитаву. Раз дякуву, а як заріжу свиня, та увидете. Файно, раз дякуву. Раз дякуву! Пак дякуву. Пак май файно дякуву. Пак з мене кава. З мене кавіль. Файно, вуйко! Се наш чилядник! Фосо. Йсе валюта! Но, йсе ай. Сесе ай! Файно, но!
Злість і погрози
Бога ти! До фраса! Не меригуй ня! Мачка би тя копла в гузицю! Не морондуй! Трафив бы тя фрас! Нигде ти не забуду (вживають і позитивно і негативно, – ред.). Ти знаєш, ко мій кум? Гута би тя вбила! Гузиця! Не дам ся узвідати. Бо кіть ти дам! Бога му! Та десь, у фраса, пішла? Йдеш до чорта поганого! Тот лодарь фурт на крошни! Не їж ми, жоно, нерви! Оби вас грум по крумплям тiгав! Лечо ми в писок. Іди до фраса, бо як ти трісну боканчов! Фрас би тебе морив!

Порівняння
Мушу ти вповісти, ги облок мити – гія, сяк, але. То тобi не фанки ïсти! Поламаю тя як сухий кошар. Ти телембаку, ге гнуй нерозметаний. На типирішній час самой популярной слово “кулько?” Лем єдно? Но, попозерай на нього!
Спонукання до дії
Кивайся! Пой гев! Поникай! Позерай! Побзерай! Никай! Повіч ми. Пой на кавиль. Пой на децу. Ідіть до Иршави, та пак увидите! Никай туй! Андика никай! Пой лем! Ту стань! Пой, няй тя потискам!

Буденне спілкування
Майся! Майся фест! Як ся маєш? Серус! Дорас (з). Я від кума. Нись. Пак, што? Не знаву. Сесе-тото. Дорас буду. Ко йсе. Ко вто то? Бізівно усьо сте перерахували, лише забули сте за мачку. Добрий вечур. Изясь в рокаши. Кильо годин по-нашому? Ге? Най ся не приказує. Лепавоє. Андека ни! Мало си упити. Но, типірь. Не миригуйся. Упивим мало кавилю, так ми дубрі стало. Ничім не пив, який ми фрас є? Туй го маш! Йой! Но, та нє? Тать знаєш, жи ай. Никус нич. Пак, Іршава.
Їжа і напої
Шовдарь, пікниця, бограш, кромплі, крумплі та ріпа, пасуля, банош, баники, парадички, тингириця, палачінта, кіфлик, ратота, кавіль і кавій, деца, фанки, паленка, алдомаш,
— Мамко, я у Вароші.
— Десь?
— У Вароші.
— А што то такоє?
— Мамко, то є великоє село.
До теми
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- На Закарпатті навчання у школах завершили більш ніж 11,2 тис. випускників
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- ТОП-10 українських письменників, які писали про Закарпаття
- На Закарпатті реалізують проєкт із розвитку підтриманого проживання у громадах
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Як готують традиційну закарпатську паску?
- Шлях до дому: як евакуйований притулок «Спиридон» знайшов нове життя на Закарпатті

До цієї новини немає коментарів