«Но, раз дякуву, з мене кавіль»: 100+ колоритних фраз, які ви почуєте тільки на Закарпатті

Закарпатські “так”, “дякую” і похвала
Пак, йо. Нннно! Ипен! Пак, айно! Пак, айно, йо! ВидАв. Йов. Добрі. То ся зробить. Пак, йов, но. Пак ся рощитаву. Раз дякуву, а як заріжу свиня, та увидете. Файно, раз дякуву. Раз дякуву! Пак дякуву. Пак май файно дякуву. Пак з мене кава. З мене кавіль. Файно, вуйко! Се наш чилядник! Фосо. Йсе валюта! Но, йсе ай. Сесе ай! Файно, но!
Злість і погрози
Бога ти! До фраса! Не меригуй ня! Мачка би тя копла в гузицю! Не морондуй! Трафив бы тя фрас! Нигде ти не забуду (вживають і позитивно і негативно, – ред.). Ти знаєш, ко мій кум? Гута би тя вбила! Гузиця! Не дам ся узвідати. Бо кіть ти дам! Бога му! Та десь, у фраса, пішла? Йдеш до чорта поганого! Тот лодарь фурт на крошни! Не їж ми, жоно, нерви! Оби вас грум по крумплям тiгав! Лечо ми в писок. Іди до фраса, бо як ти трісну боканчов! Фрас би тебе морив!

Порівняння
Мушу ти вповісти, ги облок мити – гія, сяк, але. То тобi не фанки ïсти! Поламаю тя як сухий кошар. Ти телембаку, ге гнуй нерозметаний. На типирішній час самой популярной слово “кулько?” Лем єдно? Но, попозерай на нього!
Спонукання до дії
Кивайся! Пой гев! Поникай! Позерай! Побзерай! Никай! Повіч ми. Пой на кавиль. Пой на децу. Ідіть до Иршави, та пак увидите! Никай туй! Андика никай! Пой лем! Ту стань! Пой, няй тя потискам!

Буденне спілкування
Майся! Майся фест! Як ся маєш? Серус! Дорас (з). Я від кума. Нись. Пак, што? Не знаву. Сесе-тото. Дорас буду. Ко йсе. Ко вто то? Бізівно усьо сте перерахували, лише забули сте за мачку. Добрий вечур. Изясь в рокаши. Кильо годин по-нашому? Ге? Най ся не приказує. Лепавоє. Андека ни! Мало си упити. Но, типірь. Не миригуйся. Упивим мало кавилю, так ми дубрі стало. Ничім не пив, який ми фрас є? Туй го маш! Йой! Но, та нє? Тать знаєш, жи ай. Никус нич. Пак, Іршава.
Їжа і напої
Шовдарь, пікниця, бограш, кромплі, крумплі та ріпа, пасуля, банош, баники, парадички, тингириця, палачінта, кіфлик, ратота, кавіль і кавій, деца, фанки, паленка, алдомаш,
— Мамко, я у Вароші.
— Десь?
— У Вароші.
— А што то такоє?
— Мамко, то є великоє село.
До теми
- «Бджолині крильця» родини Ленделів: від селекції карпатської бджоли до порятунку пасічників з усієї України
- «Іграшка для воїна»: майстер-клас в Ужгородському замку
- Довга дорога до школи. Як школярі в гірському закарпатському селі ходять щодня по 8 км на навчання
- Закарпаття посіло 7-ме місце в Україні за обсягом прийнятого в експлуатацію житла
- На Закарпатті для ромських дітей проводять спеціальні заняття для підготовки до школи
- “Дитина кожного дня просить тата”: історії жінок, чиї рідні зникли безвісти
- Закарпатський обласний кардіоцентр долучився до міжнародної акції “16 днів проти насильства”
- На Закарпатті створили дорожні карти допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства
- На Закарпатті втілюють міжнародний проєкт для покращення ментального здоров’я молоді в освіті
- Сила землі та спільноти: три історії переселенців, які знайшли новий дім у Нижньому Селищі на Закарпатті
- 1000 гігієнічних наборів хочуть зібрати для військових на Закарпатті до свята Миколая
- На Закарпатті зараз 23 842 військових, які звільнилися з лав армії
- День спільної пам’яті, тиші й молитви: чому закарпатці 1 листопада поминають померлих
- Пітятко, ружа, тинґириця, калап, ґарадичі: топ-25 слів закарпатського діалекту
- На Закарпатті побільшало злочинів за участю неповнолітніх, але зменшилася кількість тяжких правопорушень
- Імпровізація через емоції: в Ужгороді діє плейбек-театр для підлітків та дорослих
- На Закарпатті переселенка з Шостки вирощує понад 150 сортів троянд
- Із початку року на Закарпатті всиновили 52 дитини
- Найкращі школи Закарпаття за результатами НМТ. Рейтинг 2025
- 6-те місце в Україні: на Закарпатті за пів року ввели в експлуатацію понад 215 тис. м? житла

До цієї новини немає коментарів