Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата

Чому так відбувається і чи можливе спільне святкування — Суспільне розпитало у священників.

Три календарі та астрономічна точність: позиція ГКЦ

За словами адміністратора греко-католицької парафії о. Павла Фіцая, питання різних дат — це передусім питання календарних систем. На Закарпатті ситуація особлива, адже тут фактично співіснують три підходи.

"Наша єпархія перейшла на Григоріанський календар, але частина парафій залишилася на Юліанському (старому стилі). Також є громади, що обрали Новоюліанський календар — вони святкують нерухомі свята за новим стилем, а Великдень — за старою Пасхалією", — пояснив священник.

Отець Павло зазначає, що Григоріанський календар, запроваджений ще у середньовіччі, виправив похибку Юліанського календаря, який за століття "відстав" від астрономічних подій.

"Григоріанський календар більш точний, бо враховує весняне рівнодення та повнолуння. Юліанський календар має похибку, яка з кожним століттям зростає. Цього року різниця між датами становить тиждень, а наступного може бути й п’ять тижнів", — каже о. Павло Фіцай.

Правило Нікейського собору та зв'язок із Юдейською Пасхою: ПЦУ

Протоієрей Іван Хила наголошує, що в основі обчислення обох церков лежить методика (Пасхалія), затверджена ще на Першому Вселенському соборі у 325 році. Згідно з нею, Великдень святкують у першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення. Проте є суттєва відмінність у застосуванні цього правила.

"Православна церква дотримується традиції, згідно з якою християнський Великдень обов’язково має святкуватися після юдейської Пасхи. У Григоріанському календарі, якого дотримується Католицька церква, цієї вимоги не завжди дотримуються — дата може збігатися з юдейською або бути раніше", — пояснив Іван Хила.

Водночас протоієрей підкреслює: календарні розбіжності — це технічні та історичні виміри, які не змінюють суті свята.

"Де є повага — там є Бог": як святкувати у змішаних родинах

На Закарпатті часто зустрічаються родини, де рідні належать до різних конфесій. Священники погоджуються: у таких випадках на перший план має виходити любов, а не дебати про календарі.

"Важливо у цих дискусіях не втратити сенс події, яку ми святкуємо. Потрібно уникати маніпуляцій на датах, адже тиск між християнами — це не шлях до єдності", — зазначив о. Павло Фіцай.

Іван Хила додав, що повага до традицій ближнього є основою християнського життя: "Сім’я — це єдиний організм. У нас на Закарпатті є традиція святкувати двічі. Це прояв поваги, а де є повага, там є любов. А любов — це Бог".

Чи буде спільна дата у майбутньому

Питання єдиного дня святкування для всіх християн світу залишається відкритим. Поки що Католицька церква має більш унітарний підхід, тоді як у православному світі кожна помісна церква приймає рішення самостійно.

Попри складність переговорів, обидва священники висловлюють надію на спільне святкування у майбутньому, зазначаючи, що головною метою реформ має бути єдність, а не створення нових приводів для суперечок.