Закарпаття формує мережу зі 107 академічних ліцеїв

Реформа старшої школи передбачає впровадження трирічної профільної середньої освіти (10–12 класи). Її мета — забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх дітей. Після закінчення 9 класу учні зможуть обирати, де продовжити навчання, — в академічному ліцеї чи закладі професійного спрямування.

Особливістю Закарпаття є гірський рельєф і поліетнічний склад населення. Понад третина закладів освіти, а саме 195 із 563, розташована в гірській місцевості, значна частина — у громадах, де проживають національні спільноти. Як і в інших регіонах, у Закарпатській області зменшується кількість учнів: упродовж останніх років з регіону виїхали за кордон понад 11 300 дітей. Ситуацію ускладнює спад народжуваності. Ці фактори суттєво впливають на формування мережі старшої школи.

В області вже сформовано мережу закладів профільної середньої освіти з урахуванням особливостей регіону та потреб громад. Для цього було проведено 17 нарад із головами громад, освітянами, депутатами місцевих рад, педагогічною та батьківською спільнотами, вивчено досвід формування мереж інших західних областей України: Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської. У результаті цих обговорень — розроблено перспективний план, який передбачає роботу 107 академічних ліцеїв та 34 ЗП (ПТ)О та закладів фахової передвищої освіти. Це рішення затверджено сесією Закарпатської обласної ради 19 грудня 2024 року (№1217).

 

Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України, наголосила, що затвердження мережі закладів — це не завершення процесу, а лише початок важливого діалогу щодо реалізації реформи:

«Реформа — це комплексний процес, який гуртує управлінців, освітян і громади. Наше спільне завдання — забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від місця проживання. І саме від спільної роботи МОН, департаментів освіти та місцевої влади залежить ефективність цієї моделі».

Заступниця міністра також зазначила про високий рівень підтримки реформи серед жителів області: «82% старшокласників і 84% батьків учнів 10–11 класів у Закарпатській області підтримують ідеї реформи».

Мирослав Білецький, голова обласної державної адміністрації, начальник обласної військової адміністрації, звернув увагу на важливість реформи для євроінтеграції та підвищення якості освіти:

«Одна з ключових умов євроінтеграції — уніфікація освітніх стандартів. Профілізація старших класів — важливий крок до підвищення якості освіти. І нам важливо реалізувати ці зміни якісно».

Роман Сарай, голова Закарпатської обласної ради, акцентував на важливості ґрунтовної підготовки та врахування особливостей регіону:

«Що краще ми підготуємося сьогодні, то успішніше впровадимо реформу в майбутньому. Особливості регіону — гірські території, національні меншини — мають бути враховані. І громадські обговорення в цьому дуже допомагають».

Валентина Полторак, менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE зауважила, що реформа старшої школи є частиною ширшого процесу децентралізації, тож важливим завданням у цьому контексті є напрацювання спільної державної політики разом із громадами:

«Освіта є невіддільним складником децентралізації, який ми супроводжуємо з 2020 року. Ми вже провели консультації з понад 1100 громадами, і Закарпаття стало 21-м регіоном, де зібрали представників громад для відкритого діалогу. Це надзвичайно важливо не лише для формування ефективної мережі ліцеїв, а й для розроблення законодавства, що відповідатиме реальним умовам, у яких сьогодні живе країна. Те, що в обговоренні взяли участь представники 63 із 64 громад області, свідчить про високий рівень зацікавленості та відповідальності на місцях. Я переконана, що з таким лідерським складом ми здатні досягти спільного бачення — заради майбутнього кожної дитини, навіть в умовах війни. Реформу старшої школи було розпочато ще у 2017 році, тож сьогодні ми продовжуємо втілювати її в життя. Як міжурядовий проєкт, ми забезпечуємо платформу для відкритих обговорень і підтримку впровадження змін».

Детальніше про реформу старшої школи можна дізнатися на сайті.

РІО

 

18 травня 2025р.