Навести лад із ринками Ужгорода намагається міська влада

Функціонування понад 15 великих ринків у такому місті, як Ужгород, навряд чи є суворою необхідністю для життєдіяльності його мешканців. Окрім вимог часу привести ринкову торгівлю міста у належний естетичний стан, реформи, які відбуваються зараз, зумовлені ще й вкрай незадовільним станом прилеглих до ринку територій і під’їзних шляхів. Серед іншого домінують і питання вічно незадовільного санітарного та протипожежного станів багатьох ринків Ужгорода та розквіт стихійної торгівлі.

 

Цього тижня нарешті остаточно припинено діяльність стихійного ринку поруч із універмагом “Україна”. У вівторок на площі Кирила та Мефодія залишилося лише 4 кіоски, два з яких (поруч із автобусною зупинкою “Готель “Закарпаття”) буде демонтовано ще цього тижня, інші ж два (безпосередньо поруч із універмагом) — заберуть до 10 серпня. Кілька років тому попередня влада намагалася навести лад на цій площі. Однак справу тоді так і не довели до кінця, бо велика кількість павільйонів та будок ще кілька років продовжувала "милувати" око. Наступний крок ринкової реорганізації — наведення порядку в "новому районі" на ринках вул. Заньковецької—Бестужева. Там на невеликій території розміщено три ринки, велика частина яких — на землях загального користування: тротуарах, газонах тощо. До того ж у районі цих ринків особливо загострилася проблема, пов’язана із інтенсивним рухом транспорту та його паркуванням. А поруч знаходяться дитячі садочки і школа, від дирекції яких через постійні аварійні ситуації на тому відрізку шляху до міської влади надходять численні скарги.

ПРОЛОГ

Але першочерговим завданням, яке необхідно вирішити найближчими днями, є питання функціонування КП “Ринок-1”, розташованого на проїжджій частині та тротуарах по вул. Фединця. Із 9 серпня тут розпочнуться роботи з упорядкування вулиці, на що є відповідне розпорядження міської влади. Адміністрацію ринку заздалегідь було попереджено, щоб вона офіційно й завчасно сповістила всіх підприємців та власників торгових точок про початок вищезгаданих робіт. До 8 серпня включно всі власники тимчасових торгових об’єктів повинні вжити невідкладних заходів по звільненню території вул.Фединця від лотків та павільйонів. Цього тижня розпочала роботу спеціальна комісія з перевірки функціонування ринку. Першочерговою метою було виявлення порушень у роботі ринку, негайного припинення несанкціоновано встановлених торгових об’єктів та тих, хто не має відповідних документів, договорів аренди тощо. Перевірка показала, що на КП “Ринок-1” зареєстровано 274 торгових місця (на 250 підприємців), 123 із яких мають договори оренди із адміністрацією ринку, в 115 строк їхньої дії закінчився ще у червні цього року, а у 12 — договори на етапі підготовки. Кілька десятків палаток та лотків узагалі торгували поза межами ринку. У ході роботи комісії, окрім усього, було виявлено численні порушення по лінії пожежної безпеки, санітарно-епідеміологічного стану та охорони навколишнього середовища.

ПОЗИЦІЯ ВЛАДИ

Закриття ринку по вул. Фединця передусім викликане проведенням необхідної реконструкції цієї вулиці, пл. Корятовича та прилеглих до них території. Зрозуміло, проблема із транспортним потоком, який постійно зростає у центрі міста, вимагає негайного вирішення. Тоді як ринок тільки розпочинав свою роботу, в Ужгороді нараховувалося приблизно 5 тисяч одиниць автотранспорту, зараз же у місті їх зареєстровано понад 30 тисяч. Тому планується найближчим часом вул. Фединця зробити наскрізно проїжджою з виїздом біля комплексу “Червона ружа”.

По-друге, ужгородцям варто зрозуміти, що час подібних ринків минув. Вони є морально та фізично застарілими. Нині в місті достатньо торгових точок, до того ж до кінця року тут відкриється ще два великі супермаркети. Отже, проблем із забезпеченням населення продуктами харчування, одягом або ж іншим товаром не існує. Виходячи із цього, питання функціонування чи збереження існуючих ринків не є гострим. До того ж більшість ринків міста — це легальні сміттєсховища, на яких не дотримуються елементарні санітарні чи пожежні норми, про що свідчать неодноразові доповідні та приписи головного санітарного лікаря Ужгорода та представників Головного управління МНС у Закарпатській області із питань надзвичайних ситуацій (до речі, останній акт, який днями склали на КП “Ринок-1” пожежники, містить із десяток пунктів про грубі порушення, причому будь-якого із них достатньо, щоб призупинити роботу ринку). Цей комплекс проблем і призвів до дого, що було прийнято рішення про закриття роботи деяких ринків міста. А опитування великої кількості ужгородців, які щодня проходять вулицею Фединця засвідчило, що практично ніхто не бажає бачити це сміттєзвалище, яке адміністрація базару називає ринком.

Ситуація із документами про легальність існування ринку на вул. Фединця також потребує роз’яснень: жодних необхідних і оформлених належним чином документів для функціонування ринку це підприємство не має. Є лише рішення сесії про виділення ринку КП “Ринок-1” 2200 кв. м площі для проведення торговельної діяльності. Після цього справа з місця не зрушила. Одним словом, це було лише рішення про виділення певної віртуальної ділянки. Вона без чітких меж і не позначена на плані міста; на цю територію адміністрацією ринку не виготовлено проектно-кошторисної документації, відсутнє погодження із відділом архітектури, пожежниками тощо. Нічого не було доведено до логічного завершення, і, як результат, адміністрація ринку не має необхідного переліку документів для його функціонування. До речі, КП “Ринок-1” свого часу навіть не було введено в експлуатацію, що є грубим порушенням законодавства, а дії адміністрації за час роботи ринку можна охарактеризувати як перевищення своїх повноважень. І наостанок, павільйони на ринку — лише тимчасові споруди, демонтаж яких не потребує серйозних капіталовкладень чи багато часу.

Можна прокоментувати заяви декотрих підприємців про те, що ринок — єдиний дохід і, відповідно, можливість існування їхніх сімей. Ужгородський центр зайнятості подав інформацію, що зараз на території міста існує більш як 4500 вакансій. Виходить, що в Ужгороді нема проблем із працевлаштуванням декількох сотень людень, які після закриття ринку будуть без роботи. Ясно, що роботу на ринку працею в нормальному розумінні цього слова назвати важко. Мало хто з тих, хто довгий час простояв тут, погодиться працювати в нормальному робочому режимі. Тому подібні заяви — це чистої води популізм. А з другого боку, хотілося б отримати відповідь від ринкових торговців, що вони будуть робити тоді, коли вийдуть на пенсію? Зрозуміло, ці люди не мають ані соціального, ані пенсійного забезпечення. На жаль, вони всі частково “випали” із життя держави, і нехай добре подумають, що зараз для них краще: легально працювати чи отримувати неофіційно на кілька десятків гривень більше?

ПОЗИЦІЯ РИНКОВИХ ТОРГОВЦІВ

Вона наперед була зрозумілою. Жорстка, а в багатьох випадках і грубо безапеляційна. Багато хто із торговців налаштований войовничо, навіть агресивно: якщо влада не погодиться на наші вимоги — будемо страйкувати, розіб’ємо на колишніх торгових місцях намети, встановимо цілодобове чергування. Практично всі торговці вважають, що ринок на вул. Фединця за період свого існування остаточно “пустив коріння” й повноцінно утвердився. За ці роки городяни вже знають, до якого торговця і за яким товаром вони йдуть. До того ж центр міста, головна автобусна зупинка, ужгородці зранку і ввечері обов’язково проходять через цей ринок. А хто працює неподалік, ще й під час обідньої перерви встигає забігти на нього, щоб щось купити.

Багато хто з торговців як аргумент наводить ще й той факт, що за останній рік ними були витрачені чималі кошти на придбання місця, павільйон, закупівлю товару тощо (адміністрація ринку завжди щиро їх запевняла, що має договір оренди із містом на цю територію до 2012 року, отже, підприємцям боятися нічого). Найчастіше цифра коливається в межах 5—7 тисяч гривень, іноді — до 10 тис. Обурені підприємці цього тижня відверто розповідали, що за встановлення торгової точки адміністрація ринку вимагала чималого хабара, до того ж торговцям не видавалося жодних документальних підтверджень про придбання павільйону. В зв’язку з ситуацією, що нині склалася на ринку, правоохоронці порадилися звернутися обдуреним підприємцям до прокуратури.

До дискусії намагалися вступити і контролери ринку, які обілечують продавців. Тоді розлючені підприємці привселюдно звинуватили останніх, що майже ніколи не отримують квитанцій за щоденну оплату торгового місця. Хлопці опустили голови і крізь зуби процідили щось загрозливе і нецензурне на адресу підприємців. Коментарі зайві.

P.S. До речі, два дні тому ми поцікавилися у підприємців на ринку Фединця, які заявляли за майбутні акції непокори, про їхні подальші дії. Цікаво, що майже всі торговці вже давно пригледіли собі місця на ринку на Минайській, 16, і масово переїжджають туди. Виходить, що КП “Ринок-1” сам себе давно зжив. І випади багатьох підприємців були нічим іншим, як голослівними популістськими виступами.

ПОЗИЦІЯ ПОКУПЦІВ

Кожен ужгородський ринок, навіть найменший, — це своєрідна держава в державі, зі своїми порядками, звичаями й законами, іноді жорстокими, а почасти просто бандитськими. Так уже сталося, що у торговців на ринках за роки роботи виробилася певна психологія спілкування, особливий спосіб життя. Ринок для них — не тільки робота, а скоріш за все місце для проводження часу, певна мікрокультура в суспільстві. Жити без цієї системи їм уже важко, тому будь-якого дня, у будь-яке свято, за будь-якої погоди вони йдуть на ринок…

Практично всі мешканці міста однозначно вважають, що така неймовірна кількість ринків у місті — це безглуздя. Безмежна антисанітарія, де собаки крадуть шматки м’яса і ковбаси прямо з прилавку, а ринком завжди прогулюється велика кількість маргіналів у стані алкогольного сп’яніння. Запах риби та ковбаси перемішаний із косметикою та парфумами. Дехто навіть спекотного дня боїться брати на ринках фасовану мінеральну воду в пляшці. Багато ужгородців харчі купляє лише в магазині, де приміщення кондиціонується. Нехай це буде на кілька відсотків дорожче, зате вони безпечно почуваются (до слова, практично весь асортимент ринку на вул. Фединця набагато дорожчий за будь-який ужгородський супермаркет чи інший ринок).

Ужгородці також справедливо вважають, що більшість ринків міста незаконно захопили території громади: спортивні майданчики, тротуари, газони, під’їзні шляхи. Також не секрет, що на деяких ринках міста активно провадиться нелегальна торгівля горілчаними напоями сумнівної якості. Безумовно, слід скоротити той величезний асортимент товарів, який продається зараз на ринках, вважають респонденти. За їхніми словами, нині на місцевих ринках відбувається те, що колись називалося звичайним словом спекуляція, і по-іншому це назвати не можна. В нашій країні не розуміють, що слово “ринок” не означає, що на ньому можна торгувати абичим. У всіх цивілізованих країнах світу для реалізації на ринку товару існує жорстка система дозволів на продукцію та певні квоти на її обсяг. І торгувати можна тільки продукцією власного виготовлення! Перепродувати, як це у нас заведено, там не дозволять. У багатьох країнах жорстко регламентовано, скільки кілограмів вирощеної продукції селянин або фермер має право продати на ринку. І, звичайно, лише після ретельного щоденного санітарного огляду продукції та торговця. Єдині ринки, які мають право на існування в Ужгороді, — це сільськогосподарські ринки, вважають ужгородці. Наприклад, “Зелений базар” — класика ужгородського ринку. Раніше на ньому можна було продавати лише власноруч вирощену чи виготовлену продукцію. А на що він зараз перетворився? Закордонні стегенця, м’ясо, молоко, фарш продають у спеку навіть без спеціального обладнання…

Але існує і кілька позитивних моментів у роботі ужгородських ринків, підкреслюють ужгородці. По-перше, тут практично немає черг. Скільки би супермаркетів в місті не було, система їхньої роботи обов’язково передбачає черги, на які далеко не завжди людина має час. По-друге, не завжди від працівника супермаркету можна отримати кваліфіковану інформацію або ж консультацію про походження та якість товару. На ринку люди звикли до “своєї” точки, до однотипної продукції, яку вони купують у “свого” продавця вже багато років. А ще на ринку можна помацати товар, попросити м’ясника, щоб він відрізав саме з того шматка, який сподобався. Щодо побутової техніки, то на ринку вона теж значно дешевша, аніж у спеціалізованих магазинах. Без сумніву, джерело постачання в них одне і те саме: закордон. От тільки на ринку побутова техніка приблизно на 10 відсотків дешевша, плюс там такий самий сервіс, як і в дорогому магазині: необхідна консультація спеціаліста, доставка, встановлення, гарантія. Коли купляєш річ за кілька тисяч гривень, варто зекономити кількасот і придбати її на ринку.

ЕПІЛОГ

Зрозуміло, в ужгородців за довгі роки сформувалися певні звички, запрограмований шлях “робота—ринок—додому”. Важко перепрограмувати людину. Але всі ці складні питання на карті міста — як маленькі, так і глобальні — з часом вирішаться.

 

13 серпня 2006р.

До теми

Коментарі:

  1. тарас 2006-08-14 / 15:22:00

    чому не підписуєте автора статті. тим паче такої заангажованої.це просто смішно...