“Я народився в Херсоні, тому пішов захищати свій дім, свою землю… В Ужгороді попрощалися із 24-річним полеглим Героєм

В Ужгороді сьогодні попрощалися із 24-річним солдатом, оператором безпілотних літальних апаратів 2-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 3-го механізованого батальйону військової частини А0998 Дмитром Баніним.

Банін Дмитро Олексійович народився 18 жовтня 2001 року в Херсоні. Коли хлопчику було два роки, сім’я переїхала в Ужгород. У 5 років він пішов до ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 імені В. С. Ґренджі-Донського, де закінчив 9 класів. Продовжив навчання в Ужгородському центрі професійно-технічної освіти, після чого служив в армії.

Школу закінчив, освіту здобув, в армії відслужив – здавалося б, живи і радій життю, але розпочалася повномасштабна війна. 20-річний хлопець, не вагаючись, добровільно став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Герой не зміг сидіти вдома, склавши руки, і говорив: “Я народився в Херсоні, тому пішов захищати свій дім, свою землю…”. Був у багатьох гарячих точках і, незважаючи на це, продовжував радіти життю.

Дмитро знайшов своє кохання – дружину Віру, з якою вони створили сім’ю. У подружжя народився син, якого захисник любив понад усе на світі. Близькі згадують Дмитра як позитивного хлопця, який ніколи не здавався і допомагав усім, кому міг. Був мужнім, чесним, розумним і вірним своєму серцю.

Загинув військовий 3 грудня 2025 року біля Костянтинівки на Донеччині, залишаючись до кінця вірним військовій присязі та українському народу.

Чин похорону відбувся на площі Народній. Віддати шану полеглому прийшли рідні, друзі, військові, ужгородці, міський голова Богдан Андріїв.

Від Головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського зачитали пам’ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах Збройних Сил.

Дмитра Баніна поховали з військовими почестями на Пагорбі Слави.

У Героя залишилися дружина, шестимісячний син, батьки, брат...

Вічна пам’ять і шана воїну!

 

09 грудня 2025р.