Єдину збережену дерев'яну синагогу у Східній Європі відновлюють в Ужгородському скансені

Єдину збережену дерев'яну синагогу у Східній Європі відновлюють в Ужгородському скансені
Дерев'яну синагогу, яку перевезли із села Великі Ком'яти Берегівського району, зібрали в Ужгородському скансені. Це єдина збережена дерев'яна синагога у Східній Європі. Вартість проєкту становить 8,1 млн грн. Завершити роботи планують до кінця квітня 2027 року.

 

Про це в етері Українського радіо Ужгород розповів директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту, доктор історичних наук Василь Коцан.

За його словами, у ХІХ — першій половині ХХ століття у Великих Ком'ятах жила єврейська громада, яка налічувала близько 100 людей.

«Ззовні синагога не вражає архітектурним стилем, як дерев'яні храми Закарпаття, а нагадує звичайний сільський будинок. Але якщо заглибитися в її конструкцію — два входи, центральний для чоловіків і бічний для жінок, другий поверх для жінок, шафа для сувоїв Тори, зірка Давида, — то видно особливості сакрального будівництва, типового для синагог Карпатського регіону», — пояснює Василь Коцан.

Першою синагогу наприкінці 1980-х років дослідила угорська дослідниця Оніка Гоздо. Вона зробила обміри й креслення, але не встигла опублікувати свої напрацювання і передала їх львівським архітекторам. 1992 року група під керівництвом Сергія Федьківа провела експедицію на Закарпаття.

За словами директора музею, синагогу могли звести ще в середині ХІХ століття, можливо, у 1830-х роках. Раніше дослідники датували будівництво кінцем ХІХ — початком ХХ століття, поділився науковець. Працівники музею разом із партнерами знайшли кадастрову карту села 1868 року, на якій будівля вже позначена.

1

Старі світлини синагоги у Великих Ком'ятах Ужгородський скансен

Ідею перенести синагогу до музею близько п'яти років тому вперше висловив голова Єврейського товариства Закарпаття Петро Мермерштейн. Будівля стояла на приватній ділянці й не належала ні громаді, ні районній адміністрації. Після погодження з власником землі минулої осені розробили проєктно-кошторисну документацію, а на початку березня цього року синагогу почали демонтувати.

Фінансували проєкт єврейські громади, Меморіальний центр Голокосту, благодійні фонди з Угорщини та України. Також у залученні бюджету допоміг генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бочкай.

Роботи розділили на три етапи. Демонтаж і перевезення тривали з березня до середини травня. Нині синагогу вже звели повністю, закрили дах і стелю. Згодом усередині стіни обмажуть глиною і побілять, а на зиму конструкцію ззовні вкриють спеціальною плівкою.

«Ми планували, що до кінця року будуть завершені всі три етапи, але через погоду та затримки з фінансуванням частину третього етапу завершимо вже навесні. Плануємо, що до кінця квітня проєкт буде завершено», — сказав Василь Коцан.

1

Демонтаж синагоги. Закарпатський музей народної архітектури та побуту

1

Демонтаж синагоги. Закарпатський музей народної архітектури та побуту

1

Демонтаж синагоги. Закарпатський музей народної архітектури та побуту

1

Демонтаж синагоги. Закарпатський музей народної архітектури та побуту

У самій будівлі не збереглося жодного предмета. Тому музейники спираються на архівні фото та приклади інших синагог Закарпаття, зокрема у Виноградові й Хусті. 3D-візуалізацію майбутнього інтер'єру вже розробили.

Окрема історія, сказав директор — зірка Давида із синагоги. Наприкінці 1990-х років її вивезли за кордон, і нині вона зберігається в Музеї Голокосту у Вашингтоні. ЇЇ репліку виготовлять заново.

«Ми не забираємо її, оскільки це вже облікована музейна пам'ятка. Але нам надали повну інформацію з розмірами, і ми робимо репліку. Матеріали з Вашингтона допомогли нам розібратися і з кольоровою гамою вітража», — зазначив директор музею.

1

Реставрація споруди. Закарпатський музей народної архітектури та побуту

1

Реставрація споруди. Закарпатський музей народної архітектури та побуту

1

Реставрація споруди. Закарпатський музей народної архітектури та побуту

1

Реставрація споруди. Закарпатський музей народної архітектури та побуту

Цьогоріч до Скансену також перенесли дерев'яну каплицю закарпатських німців-швабів. За словами Василя Коцана, разом із синагогою вона показує етнічне й релігійне розмаїття краю. Востаннє таку масштабну роботу з розширення експозиції музей проводив під час свого становлення наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років.

За потреби громади в синагозі зможуть проводити й богослужіння, додав чоловік.

Суспільне Ужгород

 

12 листопада 2026р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів