Ужгородська Палачінта повертається після п'ятирічної паузи

Як розповів один з ініціаторів фестивалю, ужгородський фотограф, волонтер Сергій Денисенко, основна мета Палачінти у 2026-му спрямована на волонтерство – зібрати якнайбільше донатів для української армії. Водночас хочуть посприяти відновленню фестивального руху Закарпаття, підтримати малий бізнес та місцевих виконавців.

«Остання Палачінта була шість років тому. Ми з командою навіть сміялися, що діти, які народилися, коли була остання Палачінта, цього року йдуть до школи. Це досить велика перерва, бо до того фестиваль був щороку», – поділився Сергій Денисенко.

«І ось тепер війна триває вже четвертий рік. Ми щороку збиралися і вирішували чи робимо. Відчували, що десь не на часі, що не зможемо: нема настрою, нема ресурсу. Пропустили 23-й, 24-й, 25-й роки», – пояснив волонтер.

Сергій Денисенко каже, Закарпаття наразі залишається одним із найбезпечніших регіонів країни. Водночас у більш небезпечних містах – Києві, Дніпрі, Харкові – вже проводять концерти, виставки та інші культурні події. Тож цьогоріч організатори вирішили повернути ініціативу.

«Ми колись ще до початку великої війни сформувати тезу: кожне скасоване українське свято – це маленька перемога Путіна. А фестивальний рух в Закарпатті це важлива складова культурного життя. І загубити його – це втрата», – зазначив він.

«Ужгородська Палачінта» триватиме три дні – 13-14-15 лютого, у Боздоському парку. У програмі «Залізна палачінта» – змагання із жиму лежачи, який цього року організовує спортивний ветеранський клуб з адаптивних видів спорту «Гладіатор». До заходу також залучили студентів Академії мистецтв: вони створять символічне опудало для спалювання. Зокрема, під час однієї з минулорічних подій спалювали опудало Путіна.

Водночас проведення ще однієї традиційної частини фестивалю – «Вінілова палачінта» (DJ?сет на платівках), каже Сергій Денисенко, під питанням.

«На останній Палачінті мав грати наш товариш DJ Max Rudskoi (Максим Науменко), який у 22-му пішов на війну, і, на жаль, загинув. Ми хотіли провести обов'язково такий захід вініловий в перший день фестивалю, згадати Макса, щоб хтось пограв на платівках. Це дуже специфічна тема, небагато є діджеїв, які цим займаються. Ми обдзвонили попередньо всіх, кого ми знали, але поки ніхто не зголосився», – поділився волонтер.

Наразі організатори також шукають підприємців і кулінарів, охочих долучитися для участі у фестивалі. Обов’язковою умовою є наявність млинців у меню поряд із іншими стравами, напоями чи сувенірами.

Організовують фестиваль ГО «Рух підтримки закарпатських військових» у співпраці з обласною командою з адаптивних видів спорту «Гладіатор», ГО «Творчі волонтери» та інші громадські організації за сприяння місцевої влади.

Нагадаємо, перший захід відбувся у 2010 році в Боздошському парку й мав назву «Масляна». Це було невелике зимове свято з конкурсами та розвагами. Згодом організатори вирішили створити власний формат – Ужгородську Палачінту. До програми додали конкурси, виступи колективів, кулінарні змагання, спортивні події та навіть DJ?сети на вінілах. Переможці кулінарних конкурсів отримували символічну «Золоту палачінтовку».

У 2020 році фестиваль відбувся востаннє. Наступні роки його проведення зірвали пандемія коронавірусу та початок повномасштабної війни. 

*фото – фейсбук-сторінка Ужгородської Палачінти

Валерія Рубаняк, Заголовок