Закарпатська облрада просить переглянути реформу старшої школи: йдеться про доступність освіти у гірських громадах

У чому суть звернення? Йдеться про реформу, закладену змінами до освітнього законодавства 2021 року, яка передбачає створення мережі академічних і професійних ліцеїв та фактичне відокремлення старшої школи (10–12 класи).

У Закарпатській облраді наголошують: у нинішніх умовах реалізація цієї моделі може призвести до звуження доступу до повної середньої освіти, особливо в сільських і гірських громадах.

Серед ключових ризиків, які називають депутати:

• закриття старших класів у малих школах через невідповідність новим вимогам;

• необхідність щоденного доїзду учнів до інших населених пунктів;

• відсутність належної інфраструктури — пансіонів, підвозу, безпекових умов;

• додаткові ризики для дітей в умовах воєнного стану.

Окремо наголошується на специфіці Закарпаття — гірські території та місця компактного проживання національних спільнот, де доступ до освіти і так є складнішим.

Закарпатська обласна рада просить центральну владу врахувати реалії воєнного часу, демографічну ситуацію та фінансові можливості громад. Зокрема, депутати пропонують дозволити функціонування існуючих ліцеїв із меншою кількістю учнів, встановити гнучкі вимоги: від 8 учнів у профільних групах або 12 — для єдиного ліцею в громаді, фактично відтермінувати жорсткі критерії формування мережі ліцеїв.

У документі зазначається, що Закарпатська облрада вже порушувала це питання у 2024 році, однак системні зауваження регіонів досі не враховані повною мірою.

Проблема не тільки Закарпаття

До слова,проблема, яку піднімає Закарпаття, не є унікальною. В інших регіонах України також лунає критика окремих аспектів освітньої реформи.

Зокрема, органи місцевого самоврядування та освітяни в різних областях звертають увагу на ризик «освітньої оптимізації» — скорочення шкіл і концентрацію старшої освіти у великих містах, дефіцит фінансування для створення повноцінних академічних ліцеїв.

Проблеми підвозу учнів, особливо у сільській місцевості, актуальні, до речі, для багатьох регіонів України, наприклад, для тієї ж Франківщини, Чернівеччини тощо.

Демографічний спад, який ускладнює виконання нормативів наповнюваності класів.

Експерти також зазначають, що реформа розроблялася у довоєнний період і не повністю враховує нинішні виклики — масову міграцію, безпекову ситуацію та нерівномірний розвиток громад.

Водночас на державному рівні наголошують: головна мета реформи — підвищити якість освіти, забезпечивши профільність навчання, сучасну матеріальну базу та сильні педагогічні колективи.

Однак, як показує ситуація, ключовим викликом залишається пошук балансу між якістю та доступністю освіти, особливо для віддалених територій.

Що далі? Після підтримки сесією облради звернення буде направлене до Верховної Ради та Кабінету Міністрів. А ось чи дослухається центр до аргументів регіонів — питання відкрите. Втім, очевидно: напередодні запуску реформи у 2027 році дискусія навколо неї лише загострюватиметься.

Наталія Петерварі