Закарпаття увійшло до топ-4 туристичних регіонів України: що приваблює мандрівників і де вони зупиняються

Водночас ці цифри не означають, що туристів в області стало рівно на чверть більше. На статистику впливають кілька процесів одночасно: зростання туристичного потоку, детінізація ринку розміщення, відкриття нових об’єктів та зміна формату відпочинку.

Про це у коментарі Varosh розповів керівник «Турінформ Закарпаття» Олександр Коваль.

Закарпаття дедалі частіше обирають для тривалого оздоровчого відпочинку

За даними Державного агентства розвитку туризму за січень–червень 2026 року на Закарпатті зафіксували 481 397 ночівель зі сплатою туристичного збору. Основний приріст припав на другий квартал — 270 984 ночівлі, що на 28,8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

При цьому найбільше зростають показники рекреаційних та курортних громад, тоді як місто Ужгород демонструє спад.

У другому кварталі до топ-20 громад України за кількістю туристичних ночівель увійшли чотири закарпатські локації:

• Поляна — 44 170 ночівель, +39,4%, 8-ме місце в Україні;
• Ужгород — 32 189 ночівель, -9,2%, 11-те місце;
• Косонь — 22 441 ночівля, +74,6%, 18-те місце;
• Берегово — 20 611 ночівель, +14,8%, 20-те місце.

 

За словами Олександра Коваля, це свідчить про зміну туристичного запиту. Якщо Ужгород дедалі більше виконує роль транспортно-адміністративного хабу, де туристи в середньому затримуються на 1–2 дні, то попит зміщується до тривалого оздоровчого відпочинку — на 7–10 і більше днів.

— Поляна, Косонь та Берегово — це яскраві приклади того, як навколо конкретного природного ресурсу — мінеральних або термальних вод — формуються самодостатні бальнеологічні кластери. Сюди їдуть не за простою орендою житла, а за комплексною інфраструктурою, — говорить Коваль.

Йдеться про поєднання бальнеології, SPA, гастрономії, пішохідних маршрутів та інших послуг в одному туристичному напрямку. У Косоні, зокрема, цього року відкрився новий готельний комплекс, що також вплинув на показники громади.

 

Туристичний ринок Закарпаття виходить «з тіні»

Окремою причиною зростання статистики є детінізація ринку розміщення.

За словами Олександра Коваля, частина об’єктів, які раніше могли здавати житло неофіційно, почала реєструвати діяльність та сплачувати туристичний збір. Йдеться як про садиби зеленого туризму і квартири в курортних селах, так і про готелі.

Тому частина приросту показників — це не нові туристи, а туристи, які раніше могли не потрапляти в офіційну статистику.

— Найважливіший аналітичний маркер весняного сезону 2026 року — це детінізація гірських та рекреаційних громад, — зазначає Коваль.

Це особливо помітно на прикладі Солотвинської та Буштинської громад. У Солотвині кількість офіційно зафіксованих ночівель зросла на 943%, а в Буштині — у 27 разів. Водночас у Солотвинській громаді кількість об’єктів оподаткування збільшилася на 22 одиниці — у 2,5 раза.

 

 

У Колочавській громаді за другий квартал з’явилося 16 нових об’єктів розміщення, 14 із яких — юридичні особи. Загалом по області кількість таких об’єктів зросла на 29.

— Це свідчить про перехід ринку від хаотичного приватного сектору до структурованого бізнесу, — пояснює Коваль.

Нові формати відпочинку та безпекова ситуація

На статистику впливає і розвиток апарт-готелів. На Закарпатті з’являється більше комплексів, де один апартамент розрахований не на одну-дві людини, а на цілу родину — з кількома спальнями та кухнею.

Туристичний збір при цьому нараховується за кожну людину, яка проживає в об’єкті. Тому один проданий апартамент на чотирьох-шести гостей може сформувати значно більше людино-ночівель у статистиці, ніж звичайний готельний номер на двох.

Тому показник ночівель може зростати швидше, ніж кількість самих бронювань.

 

Ще одна важлива умова для розвитку туризму — безпекова ситуація. Закарпаття залишається одним із регіонів України, відносно віддалених від бойових дій, і водночас має розвинену рекреаційну інфраструктуру.

— Закарпаття — край відновлення. Сюди їдуть, бо тут спокійніше і нижчий рівень тривожності. Закарпаття — один із небагатьох регіонів, де можна поєднати відносну віддаленість від бойових дій з розвиненою рекреаційною інфраструктурою, — каже Олександр.

Водночас область працює не лише як місце для одноразової поїздки. У дослідженні «Туристичний барометр Закарпаття: аналітичний звіт, весна 2026» категорія гостей «вже бували раніше» становила 68,2%. Це означає, що більше половини туристів обрали Закарпаття повторно.

Туристичний збір області зріс майже на 44% за два роки

На тлі зростання туристичних ночівель збільшуються і надходження туристичного збору до місцевих бюджетів Закарпаття.

У 2023 році область отримала 22,16 млн грн туристичного збору, у 2024 році — 23,17 млн грн, а у 2025 році — вже 31,89 млн грн.

Таким чином, за два роки надходження зросли майже на 44%.

У 2025 році найбільше туристичного збору серед громад області отримали Полянська — 6,18 млн грн, Ужгородська — 5,08 млн грн, Баранинська — 2,72 млн грн, Косонська — 2,34 млн грн та Мукачівська — 1,94 млн грн.

За підсумками 2025 року Закарпаття посіло п’яте місце в Україні за обсягом туристичного збору.

А вже за перше півріччя 2026 року область піднялася на четверте місце за кількістю оплачуваних туристичних ночівель — 481 397.

Таким чином, зростання туристичних показників Закарпаття має кілька складових: реальний попит на тривалий оздоровчий відпочинок, повернення туристів, розвиток курортної інфраструктури, поява нових об’єктів та детінізація ринку.

Окремо на суму туристичного збору вплинуло підвищення мінімальної зарплати. За оцінкою Олександра Коваля, цей фактор дає приблизно п’яту частину приросту.

 

11 вересня 2026р.