Люди з книжками

Я викладаю на стіл книжки. Їх 27. Вони різних видавництв. По них можна вивчати географію моєї держави. Я довго їх гортаю, розглядаю, прицінююсь. Певно таку насолоду отримує курець після вимушеної затяжної паузи. Ці книжки ще довго грітимуть серце спогадом про незабутні три дні у Львові на найбільшому книжковому ярмарку України.

 

...Чотири поверхи Палацу мистецтв нагадують розтривожений вулик. Деколи тіснява така, що не можна пройти по сходах. Сотні видавництв з усіх куточків України, Польщі, Росії, Німеччини, Словаччини. 450 презентацій, творчих вечорів, дискусій. Палац мистецтв, Палац Потоцьких, університет, етнографічний музей, театр “Воскресіння”, найближчі кавярні – усе віддано на поталу людям з книжками. Навіть ніч їм підкоряється. У культовій кнайпі “Лялька” триває безкінечний марафон музики і поезії.

-- Чи не скаже пан, де можна купити Никифора Дровняка? І хто це такий взагалі, -- літній чоловік з діаспорським акцентом мне в руках записочку. На його бейджі я вичитую “США”.
-- Наскільки пригадую, це відомий художник з Лемківщини.
-- А-а, художник! Марисю, -- звертається американець до дружини. – Та то тоді має бути альбом. Нас знайомі просили купити...
Я знизую плечима.
Він читає на моєму бейджі “преса” і просить: “Може підкажете, де краще пошукати таку книжку”.
Я кидає поглядом на цей книжковий Вавілон, де якщо не розтопчуть, то ноги віддавлять точно. І раптом око вихоплює рятівне слово “Польща”.
-- Раджу вам запитати поляків, бо вони його багато видають...
І я знову, мов трісочка, несуся бурхливим потоком від одного прилавку до іншого...

-- А це хіба не презентація Марії Матіос? – запитує зграйка дівчат.
-- Ні, це презентація Олександра Гавроша, -- відповідає Орест, директор видавничих проектів “Піраміди”.
Студентки розгублено переглядаються і піднімаються з місць.
-- Лишайтеся, ви ще не знаєте, як вам пощастило, -- посміхається Орест.
-- Та ми... – дівчата мнуться.
-- Добре, трошки посидимо, -- каже найрішучіша з них. – У нас просто обмаль часу.
Вони сидять до кінця, слухають, сміються. Після презентації підходять з купленими “Тілами лучниці”.
-- Підпишіть, будь-ласка...

...Вони приїжджають ранковим поїздом. Теперішнє і майбутнє закарпатської літератури – Василь Кузан, Андрій Любка, Ірися Ликович. Пом’яті і запухлі після безсонної ночі у плацкартному вагоні. Але такі рідні!
Ми йдемо пішки через ранковий Львів. До відкриття ярмарку ще година. Сідаємо у сквері неподалік і випиваємо пива за першу закарпатську презентацію, яка відбулася вчора.
Попереду ще кілька і це свідчить про нашу присутність в культурному просторі України. Підкарпатські ведмеді, оставте глибокий сон!..

Три видавництва захищали на ярмарку нашу честь – “Закарпаття”, “Карпати” та “Патент”. На стенді останнього я помітив книжку Петра Часто, виданої з нагоди 150-річчя Франка. Моєму здивуванню нема меж. Чому у нас про це ніхто не знає? Це ж треба їхати до Львова, аби видивитися книжку, видану в Ужгороді!

Родзинкою “Закарпаття” стала його... головний редактор. Галина Малик була на розхват. Мало, який письменник на форумі, мав аж п’ять презентацій та автограф-сесій. Причому у різних видавництвах.

“Карпати” провели гарне представлення альбому Вацлава Фіяли “Мої зустрічі на Срібній землі”. Роман Лубківський та Володимир Моторний розповіли, як виникла ідея видати книжку чеського художника, який у 1936-37 роках малював Закарпаття. Петро Мідянка виступив у ролі нащадка тих, з ким спілкувався Фіяла. Адже чех зупинявся у Широкому Лузі.

І нарешті – галичани. Вони знову утерли нам носа. На цей раз це зробив журнал “Ї”, видавши ціле число присвячене Закарпаттю. “За-карпатський усе-світ” -- своєрідне представлення нашого краю. Вісім закарпатців, чотири галичани та один угорець дають характеристику Срібній Землі. Зроблено це яскраво і свіжо із сотнями світлин та портретом ведмедя на обкладинці. І як тут не засумувати нашим квасним патріотам, що це видання придумали і зробили у Львові та ще й за підтримки німецького фонду Генріха Бйоля. Учітеся, брати мої!

Презентація журналу “Ї” відбувалася у Палаці Потоцьких. За столом президії сиділи Сергій Федака (куратор числа) та Петро Мідянка – “великий поет Закарпаття”. Збоку стояла жива картинка у вигляді чотирьох панів і панночок в одязі початку ХХ століття. А десь внизу лупцювали у бубни прихильники “Дикої енергії Лани”.

...Утома стає тотальною. Книжки, книжки, пиво, книжки, пиво... Три доби у цьому божевільному колі. Ех, поспати би! Але це вже – вдома. І знову – книжки, книжки, книжки...

-- На Андруховича йдете?..
У театрі “Воскресіння” – переаншлаг. Ні, такого слова нема, щоб позначити побачене. Люди сидять просто на підлозі так тісно, що пройти неможливо. Вони сидять перед виступаючим Андруховичем та якимось німцем. Вони сидять обабіч них. Вони сидять ззаду. Вони взяли їх у тісне коло. Це переважно молоді обличчя, сповнені інтелекту та цікавості. Вони уважно слухають і жваво реагують. Ідилія автора і слухачів...

-- Оксана? – здивовано гукаю я панянці спереду.
-- Сашко! -- озирається вона.
Оксана Кішко-Луцишина, поетка і викладачка, надія молодої закарпатської літератури. Кілька років тому виїхала до США, де одружилася. І треба ж – зустрітися на львівському форумі! У тісняві перекидуємося кількома словами і обмінюємося електронними адресами. Домовляємося зустрітися в Києві, де вона тепер, або в Ужгороді, де завжди я...

...Втома стає хронічною. Ярмарок забирає всю енергію. Він притлумлює, висмоктує, висушує. Геть звідси! На чисте повітря, на простір, де погляд твій не втикається у стелажі з книжками. Від постійного перебування в натовпі і безкінечної штовханини всередині зароджується тихенька ненависть до ближніх. О, як я тепер розумію відлюдників!...

...І нарешті – потяг. Правда перед ним традиційна зустріч зі львівськими цімборами. Смажена курка з “Вопака” і горілка звідти ж, спогади про студентські часи, пісні молодості і цитати улюблених поетів. Останнє пиво на пероні, потиск рук і холодний вітер в обличчя. Все! Поїхали! Прощавай Національний форум видавців.

Попереду – триста кілометрів на захід, ніч у плацкарті і торба з 27-ма книжками...


Олександр ГАВРОШ
Львів-Ужгород, "Старий Замок "Паланок"

 

21 вересня 2006р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів