Нові дані про землетруси на Закарпатті

23 листопада 2006 р. о 9 годин 15 хвилин за місцевим часом відбувся землетрус в Закарпатті з координатами широта - 48.26 N, довгота - 22.57 E, глибина - 15 км. Інтенсивність струшувань в епіцентрі досягала 4-5 балів за шкалою MSK-64. Положення епіцентру події, визначеного за інструментальними даними, показане на рис. 1. На інших територіях України, крім Закарпаття, землетрус не відчувався.
Магнітуда землетрусу за даними різних станцій істотно розрізняється: від МD=4,0 (за довжиною запису) в Ужгороді до mb=4.8 (по об‘ємних хвилях) в Обнінську (Росія), що пояснюється формою діаграми спрямованості випромінювання енергії з вогнища. Усереднене значення магнітуди землетрусу за даними багатьох станцій дорівнює М=4,3.
Землетрус зареєстрований всіма українськими станціями Карпатського регіону і більшістю станцій Східної Європи. На рис. 2 показано запис цього землетрусу, зроблений на сейсмічній станції ІГФ НАН України "Рахів". Аналіз форми цього та інших записів землетрусу 23.11.2006 р. свідчать, що це - тектонічний землетрус, причиною виникнення якого, по видимому, є тектонічні напруження, які виникають на краю Паннонської субплити при її зіткненні з краєм Східно-Європейської платформи. Властиво за рахунок взаємодії цих тектонічних структур в минулі геологічні епохи утворилися Карпатські гори.
Землетруси на Закарпатті відбувалися в минулому, є в даний час і будуть в майбутньому. Для захисту від них населення і забезпечення сталого розвитку економіки Закарпаття до місцевих землетрусів потрібно готуватися заздалегідь.
Щоб розробити ефективні інженерно технічні заходи із сейсмічного захисту (такі що забезпечують сейсмічну стійкість будинків і споруд і, в той же час, є достатньо дешевими), необхідно знати параметри реально існуючої сейсмічної небезпеки і реальний рівень сейсмічної вразливості будинків і важливих споруд.
Рівень сейсмічної небезпеки у найбільш простому випадку (грубо) визначається в балах міжнародної шкали інтенсивності сейсмічних струшувань (сейсмічної бальності) MSK-64 з карт загального сейсмічного районування, які є складовою частиною Державних будівельних норм. Більш точно сейсмічна небезпека задається за допомогою розрахункових акселерограм, в яких міститься інформація про максимальні очікувані прискорення, спектральний склад, тривалість коливань, розподіл за складовими тощо.
Рівень сейсмічної небезпеки території від місцевих землетрусів залежить від положення території населеного пункту або конкретного будівельного майданчика відносно найближчих сейсмоактивних структур, від їх сейсмотектонічного потенціалу та інших параметрів, від геоморфологічних і ґрунтових умов території, рівня ґрунтових вод, наявності зсувів, розломів, резонансних властивостей середовища тощо. В Закарпатті сейсмічна небезпека конкретних майданчиків може змінюватися від 6 до 8 балів за шкалою MSK-64. Для встановлення реальних параметрів сейсмічної небезпеки проводять комплекс робіт з уточнення нормативного рівня сейсмічної небезпеки і сейсмічного мікрорайонування. Для побудови розрахункових акселерограм необхідно проводити інструментальні широкосмугові сейсмічні спостереження безпосередньо на досліджуваному майданчику існуючої споруди, або будівельному майданчику – проектованої.
На основі знань про параметри реальної сейсмічної небезпеки встановлюється рівень сейсмічної вразливості конкретної будівлі або споруди. Методика оцінки сейсмічної вразливості (сейсмостійкості) унормовується Державними будівельними нормами. Раніше це був СНиП II-7-81*, а з 1.02.2007 р. – ДБН В.1.1-12:2006 "Будівництво в сейсмічних районах України".
Якщо будівля (споруда) виявиться в існуючих сейсмічних умовах достатньо сейсмостійкою, то їй нічого не загрожує при майбутніх найсильніших землетрусах, які можуть реалізуватися в даному місці. Якщо ж сейсмостійкість будівлі (споруди) виявиться недостатньою, то необхідно розробити і здійснити заходи з її відповідного зміцнення.
На щастя рівень сейсмічної небезпеки території Закарпаття є значно нижчий від аналогічного, наприклад, на території Терції, Греції, Японії, заходу США тощо. Однак, якщо до землетрусів не готуватися, то навіть при середній і невисокій сейсмічній небезпеці ризик виникнення катастрофічних наслідків - не виключається. Досвід Японії і США показує, що описаний вище алгоритм захисту від землетрусів, який в Україні базується на дотриманні Державних будівельних норм "Будівництво в сейсмічних районах України", може і повинен служити надійним захистом від землетрусів.


Заступник директора Інституту геофізики НАН України, віце президент Асоціації сейсмостійкого будівництва

Кендзера Олександр

http://www.gerhardt.com.ua/

 

28 листопада 2006р.