Мінприроди: інновації в геологорозвідці забезпечить відкриття нових нафтогазоносних родовищ та Ефективність розвідувально-пошукових робіт

Розвиток мінерально-сировинної бази та екологічно безпечне надрокористування є одним із стратегічних напрямів діяльності Мінприроди. Адже від цього залежить національна безпека держави як спроможність зменшити залежність від зовнішніх мінеральних джерел і забезпечити власну економіку необхідною мінеральною сировиною. Саме на цьому неодноразово наголошував міністр охорони навколишнього природного середовища України В.Джарти.

Україна належить до провідних мінерально-сировинних держав світу. При території 0,4 % світової суші, частка нашої країни у світовому видобутку мінеральної сировини становить 5 %. Наші надра містять практично всі види мінеральної сировини для сталого функціонування та розвитку економіки. В них відкрито близько 8 тисяч родовищ, понад 90 видів корисних копалин. За запасами та видобутком корисних копали Україна посідає одне з провідних місць серед країн світу, а за кількістю та якістю родовищ – перше місце в Європі.

Нарощувати енергетичний потенціал країни, активно здійснювати геологорозвідку планує у 2007 році Державна геологічна служба України, урядовий орган у складі Мінприроди. Серед основних завдань Держгеології – вивчення вуглеводневих перспектив України. Адже, маючи достатньо великі запаси нафти (155 млн. тон - четверте місце в Європі і 34-е у світі з 92-х) і газу (третє місце в Європі і 22-е у світі), Україна за рівнем видобутку значно поступається країнам з подібними запасами.

Отже, у 2007 році Держгеологія спрямує свої зусилля на активне комплексне геолого-геофізичне вивчення потенціалу нафтогазоносності Дніпровсько-Донецької западини. Це стане основою нових напрямів пошуку родовищ нафти і газу.

В Дніпровсько-Донецькій западині за обліком геологічних запасів вуглеводнів з близько 225 відомих родовищ газу і нафти лише 24 відносяться до категорії крупних і 28 – до середніх. На основі інноваційної комплексної геолого-геофізичної оцінки є підстави очікувати відкриття значних за запасами газо- та нафтоконденсатних родовищ. Таким чином, Держгеологія впровадить абсолютно новий дослідницький метод для прогнозування нафтогазоносності. Це дасть можливість визначити оптимальні напрями геологорозвідувальних робіт з відкриттям низки значних за запасами родовищ вуглеводневої сировини та забезпечити їх максимальну ефективність. Адже від ефективності геологорозвідки, особливо в частині відкриття родовищ нафти та газу, залежить енергетична безпека України, відповідне положення серед інших країн світу.


Довідково.

У 2006 році Мінприроди значно підвищило увагу до сфери надрокористування та проблем охорони надр. Державною геологічною службою було повністю виконано держзамовлення з приросту запасів корисних копалин та проведення регіональних геологічних досліджень. Україна стала багатшою на 1 мільйон тон запасів нафти і газового конденсату, 5,1 мільярд кубічних метрів природного газу, 7,9 мільйонів тон кам’яного вугілля. По інших корисних копалинах держзамовлення виконано на 111-197,8 відсотків. За рахунок надання спеціальних дозволів в держбюджет поступило 50,2 мільйони гривень.

За 2006 рік відкриті: в межах Прикерченського шельфу - нафтове родовище Суботіна; в межах Дніпрово-Донецької западини - Васищівське газоконденсатне родовище і Південно-Берестівське нафтове родовище. Очікувані ресурси вуглеводнів на них складуть понад п’ятнадцять з половиною мільярдів кубічних метрів газу і 14 мільйонів тонн нафти.

За перший квартал цього року приріст корисних копалин склав 500 мільйонів кубометрів природного газу (100 % до запланованого), 104 мільйони кубометрів метану вугільних родовищ (104 % до запланованого) і 164 тисячі тонн фосфоритів (109,3 % до запланованого).

Тож напередодні професійного свята – Дня геолога, яке традиційно святкується в перші вихідні дні квітня, українським геологам є чим гордитись, вони можуть сміливо звітуватись про власні досягнення та перемоги.

Прес-служба Мінприроди

 

28 березня 2007р.