Хто стане наступним губернатором?

Вибори до парламенту стали темою номер один для обговорення в суспільстві. Адже обиратимуть новий склад Верховної ради і від розстановки сил в парламенті залежить майбутнє країни. Не менш важливим результат виборів є і для закарпатців – бо в залежності від результатів голосування на посаду керівника краю претендуватиме та чи інша політична сила. А зі зміною прем’єр-міністра та уряду буде змінено виконавчу вертикаль і в областях та районах. Зрозуміло, що тим, хто буде міністром культури чи спорту в наступному уряді, жителі області навряд чи дуже сильно переймаються. Але питання, хто стане наступним губернатором чи головою районної адміністрації стосується безпосередньо кожного закарпатця. Адже хочемо цього чи ні, в повсякденному житті ми так чи інакше стикаємося з державними структурами і від того, хто буде очолювати конкретну місцеву адміністрацію, залежить відношення чиновників до вирішення конкретних проблем людей.

На формування уряду і, відповідно, виконавчої вертикалі в регіонах претендують як біло-голубі, так і помаранчеві.

З Партією Регіонів все просто – якщо вони перемагають, то одноосібно призначають всю владну вертикаль. Для Закарпаття це сумна перспектива – бо є небезпека, що ми знову почуємо прізвища людей, які ще кілька років тому наводили жах на краян. Однак ймовірність цього все менша і менша – зважаючи на серйозне погіршення рейтингу регіоналів, а також те, що їх союзники СПУ і КПУ не проходять до парламенту, шансів сформувати уряд Партія регіонів не має.

Інша справа БЮТ та Наша Україна. Які б рейтинги не оприлюднювали соцыологи, їх спільний результат в сумі все рівно більший від результату ПР – отже, вони і будуть формувати нову вертикаль влади. З урядом все зрозуміло – діє домовленість, що премєра висуне та сила, яка набере більше голосів. Тут сумніві ні в кого не виникає – БЮТ має більший рівень народної підтримки,ніж НСНУ, тому ніхто не заперечує, що премєром повинна стати Тимошенко. Цікавіше питання з місцевими адміністраціями. Згідно домовленостей, тут діятиме інший принцип: яка партія з двох союзників (БЮТ і НСНУ) перемогла в конкрентній області чи районі, та й отримує право призначати відповідного голову обласної чи районної адміністрації. Тому виборчі перегони для жителів області зводяться до простого питання: яка команда буде формувати адміністрації в Закарпатті.

Фактично між НСНУ і БЮТом йде суперництво за те, хто набере більше голосів в області. БЮТу в цій ситуації простіше – в Закарпатті, як і в інших областях Західної та центральної України, спостерігається ріст рейтингу Тимошенко. Крім того, керівники регіональної організації не мають за собою ніякого негативу. А лідер закарпатських бютівців Кеменяш взагалі пішов на безпрецедентний для українських партій крок – він ініціював виключення з партії і позбавлення мандатів тих депутатів міських і районних рад, які були помічені в голосуванні за непрозорі рішення, які шкодили інтересам людей. Це все, безсумнівно, сприяло зміцненню лідерства БЮТу в краї.

Складніше боротись за перше місце в області нашоукраїнцям. Адже на сьогодні губернатор та голови районних адміністрацій – це їх люди. Тому, підтримуючи Нашу Україну, люди продовжують термін перебування на посадах теперішніх керівників. Враховуючи те, що закарпатці в своїй масі негативно оцінюють роботу обласної та районних адміністрацій, цей фактор позбавляє НСНУ підтримки тієї частини жителів краю, які незадоволені своїми місцевими керівниками в районах.

Крім того, постійно зявляється інформація про те, що нашоукраїнці в області застосовують не зовсім чесні методи на зразок підкупу виборців та використання адмінресурсу – це також відштовхує багато людей, адже часи вже не ті, що при Кучмі, коли за кілограм гречки купувались голоси виборців.

Ще один фактор впливає на результат нашоукраїнців в області – правда, він ніяк не пов’язаний з ідеологічними питаннями. Ні для кого не є таємницею, що невисокі результати на виборах Ющенка, а пізніше НСНУ були викликані тим, що цю силу в краї представляє В. Балога. Ставлення до нього в області є неоднозначним, що є наслідком його діяльності як в період губернаторства в 1999-2001 за часів Кучми, так і в період діяльності його команди вже в наш час. Тому є великий відсоток людей, які поділяють ідеї нашоукраїнців, але в силу негативного ставлення до Балоги не проголосують за цю силу. Адже, якщо в Закарпатті Наша Україна набере більше голосів, ніж БЮТ, це означатиме, що група Балоги і його люди в районах отримають контроль над областю на наступні чотири роки.

Таке суперництво є умовним і не шкодить демократичній коаліції, бо голоси з НСНУ можуть відійти тільки БЮТу і навпаки – тобто в сумі на рівні Києва буде один і той же результат. Важливо інше – що, відмічаючи в бюлетені ту чи іншу партію, людина не тільки визначає, хто буде наступним прем’єром, але й вирішує, хто буде керувати областю та районом. Зрештою, до виборів залишилось небагато – тож незабаром дізнаємось, який же вибір зробили закарпатці…

Закарпатський Фонд Вільного Волевиявлення

 

19 вересня 2007р.