"Ми виготовляємо лише якісну продукцію в стислі строки"

У 70–80–х роках у СРСР інтенсивно розвивалася нафто- і газовидобувна промисловість. Центральноєвропейські країни-споживачі брали активну участь у будівництві заводів, які виробляли технічне обладнання для нафтогазового транспортування. Так, за міждержавною угодою, побудовано і "Ужгородський "Турбогаз".

Сьогоденням та перспективами розвитку підприємства ми поцікавилися у генерального директора підприємства, депутата Закарпатської обласної ради Михайла Качура..

– Постійне зростання цін на електроенергію змушує суспільство шукати альтернативні джерела її добування. Свого часу саме "Турбогаз" виготовляв обладнання для альтернативних джерел електроенергії. Яка ситуація спостерігається тепер?

– Сьогодні в Ужгороді та районі активно будуються промислові підприємства з іноземними інвестиціями, вводяться у дію нові житлові райони, відкриваються супермаркети – усі вони потребують живлення енергією. Вона є дефіцитом, хоча Україна й експортує її закордон. Там електрика коштує дорого, що й спричиняє її експорт. Тому українські підприємства-споживачі все частіше звертають увагу на електроенергію з альтернативних джерел. У цьому плані для "Ужгородського "Турбогазу" пріоритетом є виробництво електростанцій, які працюють на газоподібному паливі, а також утилізаційних турбодетандерних агрегатів. Таке виробництво ми плануємо відновити з наступного року.

- Що воно дасть?

– Турбодетандерні агрегати виробляють електроенергію за рахунок пониження тиску газу з магістральних газопроводів до розподільчих газових мереж перед міськими ГРС. Простіше кажучи, у великій трубі – великий тиск, який не може подаватись у міські газові мережі. На газорозподільчих станціях його понижують. Якщо до обладнання, яке виконує цю процедуру, підключити турбодетандерний агрегат, його турбіна за рахунок пониження тиску почне виробляти електроенергію. Газорозподільчі станції, звісно ж, є і на Закарпатті, тому забезпечення енергетичними ресурсами краю також є нашою метою. Свого часу турбодетандерні агрегати ми поставили до Дніпропетровська, Кривого Рогу та на Полтавщину. Це обладнання, по суті, виробляє дармову електроенергію. Але воно коштує дорого – його ринкова вартісь складає від 2,5 до 5 млн. доларів.

Ще одним джерелом суто для Закарпаття є гідроенергетичний потенціал. Про нього говорять ще з часів Радянського Союзу, проте він так і залишився на рівні трьох ГЕС, дві з яких збудували чехи, днуу – радянська влада, проте за чеським проектом. І хоча це не є основним напрямком діяльності, ми як машинобудівне підприємство для енергетичного сектора, можемо виконати будь-яке завдання, пов’язане з виробництвом обладнання для ГЕС. У цьому плані ми налагодили зв’язки з угорським підприємством, що виготовляє обладнання для малих ГЕС, та іспанським, яке забезпечує устаткованням вітрові електростанції. Нашим завданням є підлаштувати виробництво до євростандартів і вийти на європейський ринок. У Європі відчувається дефіцит обладнання для ГЕС та вітрових станцій, хоча його і виготовляють східноазіатські машинобудівні компанії. Проте європейські споживачі більше орієнтуються саме на європейські машинобудівні заводи. Нині основну продукцію ми збуваємо на Схід, проте невдовзі отримаємо сертифікат якості ISO-9001, що надасть нам змогу конкурувати на західно-європейському ринку.

– А що ви нині виробляєте на своєму основному профілю – для газовидобувних і газотранспортних організацій?

– Останнім часом "блакитне паливо" помітно подорожчало. Відповідно ставляться підвищені вимоги і до поставок газу та контролю за його обліком. Росія має газовимірювальні станції на всіх транзитних газопроводах, що йдуть через Україну. Представники російської компанії "Газпром" є на всіх газовимірювальних станціях, які розташовані на вході і виході з України. У зв’язку з тим, що вимоги обліку газу стали жорсткішими, були внесені зміни до методик виробництва та технічного оснащення газовимірювальних станцій. Були прийняті нові стандарти. ВАТ "Ужгородський "Турбогаз" узяв активну участь у розробці і виготовленні обладнання за цими новими стандартами, які вводяться у дію з 1 січня 2008 року. Мова йде про стандарти у сфері обліку і стандарти газових магістралей, які в обов’язковому порядку повинні бути забезпечені газовимірювальною апаратурою. Саме тому цього року ми одні з перших на території СНД освоїли випуск вимірювальних ділянок газопроводу, які складаються з вузлів підготовки газового потоку.

Якщо, до прикладу, магістральний газопровід має відвід на вимірювальну станцію діаметром 700 міліметрів, то вимірювальна дільниця повинна бути розточена на відстані 7 метрів. Тобто для того, аби газовий потік вимірювався точно, він повинен мати ідеальну рівність та шорсткість, визначені кресленнями.

Відповідно до якості й параметрів потоку існують похибки. А коли вони мають масштаб мільйони кубічних метрів, то призводять до відхилень. Хоча варто зазначити, що професіонали газової сфери чітко знають параметри потоку, тому голосні заяви у ЗМІ про суттєві похибки є більше політичними спекуляціями. Коли починаються "збої" у відхиленнях зовнішньо- чи внутрішньополітичного курсу України від російського вектора, тоді починають “давати відхилення” і технічні параметри.

– Виготовлення якісно нової продукції – ваша ініціатива, чи навпаки – вам пропонують зробити нову продукцію?

– Та система, яка колись існувала у нашій галузі, дала збій. Раніше ставилося конкретне завдання, науково-дослідні інститути розробляли рішення, а виробничі підприємства приймали його до роботи. Сьогодні робота йде інакше. Замовник, наприклад, "Укртрансгаз", окреслює завдання – каже, що їм потрібно виготовити. І хоч у нас є безпосередній зв’язок із науково-дослідними інститутами, які працюють у цій галузі, все одно розробка і підготовка виробництва продукції є першочерговим завданням для нас. Після того, як завдання поставлене, ми готуємось його виконувати – або власними силами, або у співпраці з іншими організаціями. "Турбогаз" дає план технічного вирішення проблеми. Скажімо, є потреба підвищити точність вимірювання газу – ось, подаємо її реальне вирішення. А вирішення – це виготовлення відповідної продукції. За останній рік ми відновили свої зв’язки як з українськими газотранспортними компаніями (це "Укртрансгаз" та приватні газовидобувні компанії), так і з компаніями ближнього зарубіжжя. Цього року ми направили у Білорусію основної продукції на 2 млн.грн. Поставки проводяться на конкурсній основі, ми беремо участь у тендерах і пропонуємо варіанти, які зацікавлюють споживачів.

– За рахунок чого виграєте тендер – нижча ціна, краща якість?

– Є декілька факторів, завдяки яким ВАТ "Ужгородський "Турбогаз" є привабливим для потенційного замовника. Але поняття "нижча ціна" жодним чином до них не належить. У нас на підприємстві вироблена стратегія, згідно з якою продукт категорично заборонено продавати дешево. Дешево – означає неякісно. А ми пропонуємо продукцію, що є якісною, виготовленою у максимально стислі строки.

"Ужгородський "Турбогаз" має широкі технологічні можливості, кваліфікований виробничий склад і, найголовніше – авторитет серед споживачів та постачальників сировини. Це компанії на Сході України, які співпрацюють із нами (металургійні комбінати напряму нікому нічого не продають). Час для виготовлення заготовки на тому ж Новокраматорському машинобудівному заводі є для "Турбогазу" меншим, ніж для інших компаній. У нас із ними розписано план, і коли поступає наша заявка, її вже на другий день включають до нього і виготовляють заготовку впродовж 25–35 днів. Якесь інше підприємство може тільки на пошук сировини витратити 2–3 місяці, ми ж вже за 25–35 днів маємо її у себе на заводі. Останній тендер, організований “Бєлтрансгазом” (Білорусь), ВАТ "Ужгородський "Турбогаз" виграв завдяки тому, що він єдиний гарантував виконання замовлення за 50 днів. Це були пристрої для вимірювання газового потоку і вимірювальні дільниці. Вартість виготовленої продукції склала 1 млн.грн. Звичайно, це не єдине замовлення, що знаходилось у нас на виробництві.

– А чим ви приваблюєте ваших постачальників сировини?

– Постачальники віддають нам перевагу тому, що ми їм забезпечуємо гарантований збут. Саме тому в "Ужгородського "Турбогазу" завжди є можливість оперативно отримати сировину. І це вкрай важливо, адже конкуренція надзвичайно жорстка. Ми також тримаємо у себе на складі певний запас сировини, аби оперативно відпрацювати ті замовлення, які поступають у аварійному порядку. Відтак маємо можливість оперативно виготовляти і постачати продукцію.

– Сьогодні актуальною є кадрова проблема. Для виготовлення вашої продукції потрібні надзвичайно грамотні інженерно-технічні працівники і високопрофесійні робітники. Як ви вирішуєте цю проблему?

– Проблема дійсно є стримуючим фактором для розширення виробництва. За останні 15 років система професійно-технічного навчання практично розвалилася. В Ужгороді залишилося два ліцеї технічного спрямування, один з яких – машинобудівний. З ним ми і співпрацюємо – його учні проходять у нас на практику.

Нині у нас є два інвестиційні плани з модернізації нашого підприємства. Ми орієнтуватимемось на те, щоб за рахунок нового обладнання і нових технологій зменшити кількість задіяних працівників. Але останні для того щоб працювати з таким обладнанням, повинні мати відповідну кваліфікацію. Тому ми співпрацюємо, крім ужгородського машинобудівного, і з ліцеєм у Перечині, котрий готує слюсарів та газоелектрозварювальників. Беремо учнів на практику і під час її проходження навіть виплачуємо заробітну плату. Тих, хто має нахил до специфіки нашої роботи, звичайно, запрошуємо на підприємство.

Крім цього, ми прагнемо повернути тих людей, котрі свого часу залишили наше підприємство у зв’язку з різким зменшенням об’ємів виробництва. Завдяки тому, що нещодавно до нас повернулося кілька кваліфікованих токарів і фрезерувальників, ми змогли додатково задіяти у роботу декілька унікальних верстатів. Крупногабаритне обладнання запрацювало після 10–15-літнього простою.

Що стосується інженерно-технічних кадрів, то звертаємо погляд на молодих випускників. У нас – тісна співпраця з Івано-Франківським інститутом нафти і газу. Вісім їхніх цьогорічних випускників уже працюють у нас на підприємстві. Спочатку ми їх привели на екскурсію, потім взяли на практику. Хлопці і дівчата побачили перспективу, нормальний рівень заробітної плати і залишились у працювати на "Турбогазі", будучи немісцевими.

– Як вирішується питання з житлом для працівників підприємства?

– Сьогодні у нас є можливість забезпечити проживання працівника на короткий час. Знаючи, наскільки серйозно стоїть ця проблема, ми опрацьовуємо варіант повернутися до схеми створення гуртожитку для працівників, які на підприємство доїжджають. Свого часу власний гуртожиток ми передали на баланс міста. До речі, він був найкращим з усіх, котрий передавали обласному центру. Нині ВАТ "Ужгородський "Турбогаз" розробляє варіанти, за яких буде можливе будівництво нових чи реконструкція під житло існуючих приміщень заводу. Також за рахунок того, що компанія, до якої входить ВАТ "Ужгородський "Турбогаз", має потужний фінансовий ресурс, ми розглядаємо варіант побудови житлових будинків малосімейного типу. Але поки що це питання перспективи.

Варто нагадати, що раніше будівництво проблемою не було – за допомогою міністерства нафтогазової промисловості в Ужгороді було побудовано більше 2000 квартир. Тепер до цього питання важче підійти, хоча житлове будівництво популярне як вид бізнесу. Тому, зокрема, розглядається можливість звести інтереси нашого підприємства і будівельної компанії в одне ціле. Думаю, невдовзі ми знайдемо оптимальний варіант забезпечення житлом своїх працівників.

– Уявімо, до вас прийшло 3–4 спеціалісти, які дійсно унікальні. Проте немісцеві і, відповідно, без житла…

– Якщо ми запросили спеціалістів з інших міст, то за умов контракту ми або беремо на себе зобов’язання забезпечити житлом або відшкодувати витрати, які люди понесуть при винайманні житла.

За допомогою "молодої крові" ми сьогодні маємо змогу оперативно освоювати нові види продукції та проводити зміни до конструкції наших інших виробів. Ну і, звичайно, якщо є молоді люди в керівному складі –підприємство рухається до відновлення своїх потужностей на ринку набагато швидшими темпами, ніж було ще 2–3 роки тому.

Рівень заробітної плати кваліфікованого працівника на ВАТ "Ужгородський "Турбогаз" нижче 1500 гривень не опускається. Якщо у працівника є відповідна кваліфікація, ми його завантажуємо роботою, і він при виконанні плану має і 2–2,5 тис. грн. щомісяця. План у нас розписаний конкретними замовленнями на півроку вперед, а перспективними – на рік.

Окрім цього, освоюємо і виробництво продукції, не пов’язаної з нашою основною спеціалізацією. Нині ми виготовляємо обладнання для комунальних підприємств: металеві конструкції, контейнери зі зміцненою конструкцією, дитячі майданчики, які не лише є втіхою для нашої малечі, а й служать естетичним оформленням наших міст. У цьому напрямку ми будемо працювати і надалі.


Василь Ільницький, Ярослав Гулан

 

07 грудня 2007р.