Ужгородська "Корпорація друзів" святкує перші 30 років танців

"Корпорації друзів" нещодавно виповнилося вже тридцять років. Шістнадцять із них колектив має незмінного керівника — Євгена Брижинського.

Якщо за минулого керівництва студія орієнтувалася суто на народні та класичні (балет) танці, то з приходом Євгена Івановича вивчати почали фактично всі стилі. Діти виконують російські, угорські, єврейські, словацькі танки, є і бальна програма, і модерн, і навіть елементи брейк-дансу. Це, фактично, і є тією особливою рисою, яка відрізняє "Корпорацію" від решти. Адже чи багато знайдеться студій, де б вашій дитині викладали не один якийсь стиль, а всі в комплексі, на будь-який смак? "Я ставив саме таке завдання — зробити певний мікс, — каже пан Євген. — Фольклорні танці вже сам народ поставив ідеально. Єдине, треба враховувати ті зміни, які відбуваються у світі. Сьогоднішня музика майже вся використовує традиційні мотиви. То чому їх не показати у хореографії? Через це ми і використовуємо елементи сучасних рухів у танцях".

Працює колектив і на підтан-цьовках. Так, з Іриною Яриною навіть окрему програму створили. У минулому році разом із співачкою їздили до Білорусії на відбірковий тур до "Євробачення", з нею ж виступали на Дні міста у Мюнхені. А самі хочуть започаткувати традицію щорічно влаштовувати різдвяні танцювальні зустрічі.

У "Корпорації друзів" не існує ніякого особливого критерію відбору дітей. Навчити танцювати можна будь-яку дитину, було б бажання, переконаний Євген Іванович. Просто комусь це вдається раніше, а комусь пізніше.

"У мене вчиться хлопчик, якого ходити на танці змушують батьки. От у нього нічого і не виходить. Але одного разу, коли друзі з нього трохи покепкували, мовляв, що це ти нічого зробити не можеш, то він показав таке, що за два роки ніяк не вдавалося".
Батьки приводять сюди малят від 3 років. Комусь потрібно виправити фізичну ваду (церебральний параліч, сколіоз, порушену координацію рухів), хтось просто хоче бути у гарній формі. І тоді з ними починається серйозна робота: ставлять поставу, вчать робити розтяжки тощо. Кожного тут знають на ім’я, займаються окремо, якщо є потреба, і навіть свята разом проводять. Нині в колективі 250 учасників, тому працюють з ними без вихідних — з третьої до десятої. І така інтенсивна робота дає свої результати. На щорічному дитячому фестивалі "Чорноморські ігри" "Корпорація друзів" уже відома. їм навіть вдалося серед 60 колективів посісти друге місце. "На фестах дітки знайомляться одне з одним, потім листуються, телефоном підтримують зв’язок. Та й витрати на це не такі обтяжливі, як, наприклад, підготовка до конкурсів. Адже найдешевші черевики коштують сто доларів, а кожен камінчик Сваровскі (яких потрібно не менше 400) — по 5 доларів. Я вже не кажу про якість тканини на сукні", — говорить Є.Брижинський.

"Тим паче, що на серйозних конкурсах великий вплив мають батьки, знайомства. Це, у першу чергу, дуже психологічно виснажливо для дітей, — додає педагог-хореограф і водночас учасниця колективу Наталія Височан. — Якраз це я добре відчула на власній шкірі. Ще у школі я відмовилася від будь-яких вечірок, дискотек, вільного часу заради танцю. Але і цього виявилося недостатньо". Наталка, до речі, у свої двадцять шість років двадцять один - у танці. І каже, що Для неї це значно більше, ніж робота, ніж хобі. Це — саме життя.

Учасників "Корпорації друзів" Євген Брижинський вважає особливими. Адже вони на відміну від своїх однолітків розуміються у різних музичних стилях, знаються на традиціях, костюмах інших народів, та ще й при тому гарно танцюють. До того ж, вони більш самостійні та витривалі. Адже навантаження треба витримувати неабияке. Причому нікого тут не змушують робити щось через силу.
"Кожен знає межу своїм можливостям, тут, зрештою, не армія. До речі, обидві мої доньки теж танцюють у "Корпорації", — каже мій співрозмовник.


[i]Людмила ОЛІЙНИК,
"Новини Закарпаття"[/i]

 

29 квітня 2008р. -->