Сучасний погляд на класику: чим вразила вистава «Кайдашева сім’я»

Сучасний погляд на класику: чим вразила вистава «Кайдашева сім’я»
Українська класика знову оживає на сцені — цього разу у несподівано сучасному прочитанні. В Ужгороді, 23 жовтня в Закарпатському обласному українському музично-драматичному театрі відбулась вистава «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького, за сценічною версією Ігоря Білиці.

 

Прем’єра вистави була в березні, з того часу її вже полюбив глядач. Відомий сюжет трагікомедії про непрості стосунки в українській родині у цій виставі звучав по новому. Режисер Станіслав Садаклієв майстерно поєднав традиційні мотиви з актуальними сценічними рішеннями, створивши яскравий і захопливий образ української родини. Костюми, музика й діалоги створили справжню атмосферу села ХІХ століття. На сцені — живі характери, які ніби вийшли за межі свого часу і відгукуються з нами сьогодні.

Особливої уваги заслуговує ­Емма Зайцева. Вона сформувала сценічний простір, що поєднує традиційний український побут і сучасні елементи — декорації, костюмів та світла, що підкреслюють “міст” між минулим і сьогоденням. Не менш виразною стала хореографія ­Алевтини Чернови, яка додала ритму та пластичності сценам конфліктів і примирення.

У цент­рі сюжету — проста, на перший погляд, сільська родина Кайдашів: батько Омелько - втомлений життям чоловік, який прагне миру. Його дружина Маруся – сварлива, але працьовита жінка. Їхні сини Карпо – мовчазний і впертий, та Лаврін – жартівливий і дотепний парубок. А також їх дружини Мотря –  працьовита дівчина з «перчинкою» й Мелашка – щира і тиха. Але між домашнім побутом і родинним затишком умить виникає розлам — сварки, боротьба за життєвий простір та “твоє-моє”.

Вистава тривала 90 хвилин, але час пролетів зовсім непомітно. Під час вистави глядачі сміялися, співчували та інколи впізнавали у героях самих себе, а також відзначили високу акторську майстерність групи. Актори в свою чергу, не обмежувалися лише грою, вони активно залучали публіку, розмовляли з глядачами та робили їх частиною вистави. Глядачі залишилися під сильним враженням.

Одна з глядачок поділилася, що актори виступили дуже яскраво. За її словами, спочатку вистава здавалася веселою й легкою, але наприкінці вона викликала зовсім інші почуття — ніби проживаєш власне життя: спершу все здається простим і радісним, а з часом приходить сум, бо розумієш, що з віком багато втрачаєш — друзів і близькість у родині. Глядачка зазначила, що ця вистава справді викликає щирі емоції.

Ще один відвідувач зазначив, що йому особливо сподобалася гра Марусі Кайдашихи, а також інтерпретація твору та оригінальна постановка. Він підкреслив, що його дуже вразило вдале поєднання сучасних мотивів із класикою Нечуя-Левицького.

Підсумовуючи можна сказати, що вистава «Кайдашева сім’я» залишає по собі яскраві емоції для всіх глядачів, змушуючи сміятися і замислюватися водночас. Особливо ми звернули увагу на такі моменти як конфлікти поколінь, де старші намагаються зберегти свій порядок, а молодші прагнуть жити по-своєму. Вистава показала, що боротьба у родині — не лише за речі, а й за повагу, особистий простір і право на власний вибір. Завдяки ноткам гумору драма не була важкою, а сцени легкі для сприйняття хоча при цьому мають глибокий сенс. Емоційно напружені сцени дозволяли впізнати себе та свої родинні ситуації: сварки, образи, непорозуміння, які тут здаються реальними і сучасними, а не лише історією з минулого. Вистава «Кайдашева сім’я» доводить: твір Івана Нечуя-Левицького залишається актуальним навіть через століття, а переглянути виставу знову можна буде 23 листопада.

 

 

Ангеліна Гіреш, Марія Смерека – студентки відділення журналістики

 

27 жовтня 2025р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів