„Я просто стараюся кожен день відстоювати свої ідеали і принципи”

Сьогоднішня наша розмова незвична. Наш співрозмовник – цікава молода людина, уродженець села Майдан на Міжгірщині, який був одним з організаторів Студентської революції 2004 року, а на п’ятому курсі (!) університету вже став депутатом Закарпатської обласної ради. Отож, представимо читачам „НЕДІЛІ” нашого співбесідника – це Андрій ШЕКЕТА, один з лідерів молодіжного політичного руху не лише в Закарпатті, а й в усій Україні.



Андрію Андрійовичу, Ви – наймолодший депутат обласної ради, що само по собі промовисто говорить про Ваш потенціал як політика. Як Ви змогли досягти такого результату у 25 років?

Справді, я став депутатом, коли мені було 22 роки і я ще навчався на історичному факультеті УжНУ, напевно так розпорядилася доля, що з самого початку свого навчання я почав займатися громадсько-політичною роботою, хоча ні - почав ще в школі, а у вузі тільки продовжив те, що мене цікавило раніше. Але в мене дві вищі освіти, а я завжди надіявся лише на свої сили.Я теж чув фрази, що вступити у вуз без грошей неможливо, але коли перший іспит з української мови (хоча зізнаюсь, що мене додатково готувала моя шкільна вчителька Ганна Василівна Маркович) я здав найкраще на факультеті, я повірив у справедливість, а потім навчаючись я зрозумів, що це була не випадковість і не виняток.

Розкажіть, будь ласка, як статус депутата дозволяє допомагати людям?

Тут залежить не від статусу – депутат ти чи ні, а від бажання допомогти людям. Я виріс у селі Майдан на Міжгірщині, і добре знаю проблеми простих людей. А щодо роботи, то працюю я не сам, в області зі мною працюють ще 5 помічників, за якими закріплені певні ділянки роботи, адже я закріплений за двома районами - своїм рідним Міжгірським та Рахівським, а також є певні питання, що пов’язані з роботою в області загалом. Найчастіше люди звертаються з питань перерахунку пенсій, допомоги інвалідам, багатодітним сім’ям. Щоправда, іноді мені не зовсім зрозуміла логіка і поведінка людей, до прикладу: одного разу до мене надійшло звернення від громади одного села мого району (більше 300 підписів) з проханням купити комп’ютер школяру-інваліду, який не може відвідувати школу і навчається вдома. Звичайно, я не міг проігнорувати таке звернення і подарував цей комп’ютер, але подумав, що якби всі ці люди, які поставили підписи здали по 5 гривень, то змогли б самостійно купити цей комп’ютер.


Зараз Ви очолюєте найвпливовішу Закарпатську молодіжну організацію "Батьківщина молода", працюєте у Києві керівником Виконавчого секретаріату цієї "молодіжки". В чому полягає Ваша робота?

"Батьківщина молода" - молодіжна організація Блоку Юлії Тимошенко, наша основна ціль – поширювати ідеї БЮТ серед молоді. Працюємо ми і у зворотному напрямку: радимо Юлії Володимирівні, як саме можна допомогти студентам, школам, закладам освіти, культури, і спорту. Наприклад, ідея про підвищення стипендій в декілька разів – саме наша ідея. Щиро радію, що наша організація активно розвивається у всіх районах області, що ми даємо молоді шанс не сидіти у підвалах і на дискотеках, а розвиватися, формувати кар’єру, розбудовувати Україну. Вірю: за нами – майбутнє.



На останній сесії обласної ради фракція БЮТ заявила про перехід в опозицію. З чим пов’язаний такий рішучий крок?

Справа в тому, що наша політична сила і я особисто вважаємо нечесною та ганебною ту ситуацію, яка склалася в обласній раді. Адже БЮТ і НУНС набрали разом достатньо, аби створити демократичну коаліцію в облраді, однак цього не сталося, бо певними політичними силами сьогодні керують ляльководи. Саме тому маємо сьогодні в Закарпатті єдину в Україні ситуацію, коли владну коаліцію сформовано за участі "Нашої України", Партії Регіонів та соціалістів. Крім того, ми категорично проти цілковито ганебної практики непрозорого прийняття сесією облради рішень щодо землі, надр, майна, лісів та рекреаційних ресурсів, що дозволяє всім відомим фірмам та особам відбирати за безцінь майно та ресурси, що належать всьому українському народові, простим закарпатцям, які споконвіку живуть на цій землі.

Пане Андрію, як міжгірець, як Ви ставитеся до того, що з озера Синевир хочуть створити комунальне підприємство?

Та ж не лише з озера, а й з багатьох гектарів лісу навколо нього! Адже це відома схема: спочатку з "ласого" шматка створюється комунальне підприємство, яке не має грошей і банкрутує, а потім його за безцінь купує якийсь місцевий князьок. Ми знаємо, що було проведене подібне рішення в Мукачівському районі, яке стосувалося земель (350 гектарів!) навколо санаторію "Синяк", коли вже після виборів 2007 року ще чинний уряд Януковича передав ці землі комунальному підприємству, куди нібито мали бути залучені якісь інвестиції. Розуміючи непрозорість і явно замовний характер цього рішення, Кабінет Міністрів на чолі з Юлією Тимошенко скасував це рішення, і критика почала лунати саме з боку "секретаря Президента" Віктора Балоги, який, як кажуть, має дачу саме в тих місцях. Тож, якщо не вдалося взяти землю на Мукачивщині, то з’явилась ідея забрати землі Міжгірщини під дуже гарними гаслами, говорячи про відновлення музею "Лісу і сплаву" на Чорній ріці, облагородження території Синевирського озера і т.д. Складається враження, що сьогодні керівникам області хочеться взяти під свій контроль максимум привабливих об’єктів, і самим вирішувати, хто має право відпочивати на Синевирському озері, а хто ні. Дивно мені також, що частина депутатів, які є вихідцями з Міжгірщини, не висловили свою думку з цього приводу, а опустивши очі мовчки натиснули кнопку "за".

Саме такі голосування і спонукали вашу фракцію до переходу в жорстку опозицію?

На сесії обласної ради влучно відзначив мій колега по фракції Василь Гнатків, який заявив, що "саме у зв’язку з подібними непрозорими рішеннями, наша фракція перейшла у жорстку опозицію до:
депутатів і політичних сил, які відстоюють суто власні бізнесові інтереси, виділяючи гектари землі, лісів, надр". Тобто, хвилюватися не варто: БЮТ на чолі зі Юлією Володимирівною ніколи не залишить простих людей напризволяще, ніколи не дозволить "чинушам" красти в народу його багатства.


Цієї неділі знову вибори, вибори у вашому рідному селі, чи цікавить вас ця подія і чи взагалі підтримуєте ви зв’язок з рідним селом?

Справді, 1 червня, в неділю, в с. Майдан Міжгірського району відбудуться позачергові вибори сільського голови. І звичайно, вибори в моєму рідному селі для мене важливі з декількох причин. По-перше, це село, де я народився і виріс, закінчив школу і перший раз закохався, село, де живе мій батько і похована мама, де залишилося багато знайомих і друзів дитинства. По-друге, це село на двох останніх виборах підтримувало нашу політичну силу, маю на увазі "Блок Юлії Тимошенко", що для мене є надзвичайно приємно і я, як представник цієї політичної сили, не можу стояти осторонь тих процесів, які відбуваються в моєму селі. І по-третє, в сьогоднішніх умовах потрібно активно працювати, щоб встигати за темпами життя.

А не думали ви висунути свою кандидатуру на цю посаду?

Ні.

Чому?

Тому що ще неодружений (сміється – Авт.), але якщо серйозно, то, я зараз працюю в Києві і роблю роботу, яка також важлива, до того ж я вже 8 років не проживаю постійно в селі, а тільки іноді приїжджаю, хоча постійно спілкуюся з родиною. І я вважаю, що в нашому селі є гідні кандидати на цю посаду і серед тих хто там постійно мешкає, адже не можна напередодні виборів згадати, що ти маєш якесь відношення до села чи маєш там якісь інтереси, приїхати і переконувати людей, що саме ти будеш найкращим головою, як на мене, це не зовсім чесно.


А все ж, ви знаєте людей, ви розумієте, які проблеми існують в селі і яким чином їх потрібно вирішувати, то все ж таки кого з кандидатів ви б хотіли бачити на посаді сільського голови?

Я впевнений, що люди оберуть найкращого голову, є таке правило, що ми обираємо тих керівників, на яких заслуговуємо, але з тих п’яти кандидатів, які змагаються за цю посаду, мені здається, що найкращим головою був би Олександр Маркович, тим паче, що його кандидатуру підтримала і наша політична сила, тобто БЮТ.

А чому саме він і що ви можете про нього сказати?

Ну сказати я можу дуже багато, так як ми разом з ним росли, постійно спілкувалися навіть після того, як я поїхав переїхав на навчання до Ужгороду, а потім до Києва підтримуємо постійний зв’язок. А чому саме він? Мені здається в нього є ряд переваг над іншими кандидатами.

А які саме?

Він молодий, хоча часто звикли це приписувати якраз до негативу, але молодість це та річ, яка, на жаль, швидко минає, і в даному випадку про нього не можна сказати, що молодий і недосвідчений, бо якраз досвіду державної служби в нього найбільше. Він декілька років працює на посаді керівника апарату районної державної адміністрації, а це, повірте, значний досвід. Бо для ефективного вирішення проблем села необхідно розуміти, як функціонують органи влади, до кого з яким питання потрібно звертатися тощо. Я вже не кажу про роботу з бюджетом, адже необхідно знати всі нюанси бюджетного законодавства для того, щоб максимально залучати і використовувати бюджетні кошти, на жаль, часто наші сільські голови цього не роблять. А він, по-перше, юрист за фахом, а по-друге, працюючи на державній службі вже здобув значні практичні знання. Думаю, Олександ Маркович зможе зробити для рідного села найбільше. Хай він виграє і Бог йому в поміч!

Розмовляв
Святослав Гал

 

31 травня 2008р.