Провокація проти Ужгорода. Місто може залишитися без води

Автор: Людмила Миколаєва "PIO"

ВИКОНАННЯ ПРИПИСУ МНС ВИКЛИЧЕ... НАДЗВИЧАЙНУ СИТУАЦІЮ В МІСТІ

Перелік претензій з 31 пункту завершується рішенням: призупинити експлуатацію насосно-фільтрувальної станції та складу хлору КП ВУВКГ "Водоканал". Припис привести в дію 11 липня 2008 року шляхом опечатування насосно-фільтрувальної станції, складу хлору та їхнього знеструмлення.

У приписі серед виявлених нібито небезпечних для життя і здоров’я людей недоліків, приміром, таке: "не забезпечено осіб, які задіяні в оповіщенні, локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, засобами захисту органів дихання з переговорним пристроєм" (цікаво, чи мають такі переговорні пристрої самі МНСники?), або "не забезпечено особовий склад КП ВУВКГ аварійно-рятувальної служби з розрахунку 1 протигаз і респіратор на одну особу і додатково 5 % від загальної кількості особового складу всіх формувань; 1 захисний костюм типу Л-1 на одну особу і додатково 10 % від загальної кількості особового складу всіх формувань". ( За інформацією Водоканалу, дійсно, додаткових 1 % та 5 % запасів немає, бо це потребує серйозного фінансування й придбання цих засобів не закладене в тарифах на воду й водопостачання. Відповідне клопотання вже подане до міської ради. Однак протигази і захисні костюми типу Л-1для аварійно-рятувальних бригад у Водоканалу є).

Як прокоментував ситуацію директор КП "Водоканал м. Ужгорода" Юрій Омельяненко, старший інспектор Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Ужгородського РУГУ МНС України в Закарпатській області склав акта, хоча на багатьох об’єктах Водоканалу він і не був. "З цим актом ми з інженером з цивільної оборони нашого підприємства не погодилися. На дев’яносто відсотків він не відповідав дійсному стану справ, а тому ми його не підписали. У травні була комплексна перевірка з Києва. Полковник служби цивільного захисту, який її проводив, також не був на жодному нашому об’єкті, окрім адмінбудівлі. Судячи з усього, тоді ужгородський інспектор і передав йому акта, якого ми, повторюю, не підписували. Після цього жодних приписів із боку МНС у Закарпатській області чи якихось інших матеріалів не надходило. Тому неабияке здивування викликають пункти припису. Наприклад, у пункті першому йдеться про таке: "Приміщення та технологічне обладнання насосно-фільтрувальної станції та складу хлору КП ВУВКГ "Водоканал" експлуатуються з порушенням вимог чинного законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, а саме: не проведена ідентифікація КП ВУВКГ "Водоканал" Минайського водозабору". Але ж насосно-фільтрувальна станція до Минайського водозабору має відношення хіба тим, що там ... знаходиться склад хлору".

Інше зауваження сформульоване так: "Не розроблена документація на систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення для компресорного цеху КП ВУВКГ "Водоканал" згідно з технічним завданням". Але яким чином можна реагувати на таке зауваження, якщо... компресорного цеху Водоканал просто не має?! А наскільки загрожує небезпекою мешканцям міста інше зауваження МНС, як-от: "Не створено робочої папки комісії"? До того ж, чи можна було побачити журнали або папки підприємства, дивуються тут, не побувавши на ньому?..

Наскільки реально призупинити експлуатацію НФС та складу хлору і тим самим посеред спекотного літа позбавити місто води? Насамперед, щоб знеструмити НФС, запевняють фахівці, потрібно зайти на підстанцію з напругою 10 кВ, а для цього потрібно мати дозвіл на допуск. Знеструмити НФС — значить залишити без води правобережну частину міста, промислову зону, а всі медичні заклади (крім обласної та залізничної лікарень) розташовані у правобережній частині Ужгорода. Якщо допустити, що якимсь чином експлуатацію НФС таки призупинять, то за кілька днів після того, як без води залишаться правобережжя і промзона, зупиниться і Минайський водозабір, запевнив директор цього, без перебільшення, стратегічного підприємства. Тоді реальні загрози здоров’ю і життю городян, життєдіяльності міста загалом можна перелічувати довго... Хто відповідатиме за наслідки?

Чимало перевірок на КП було проведено раніше, торік пройшла комплексна перевірка за участі УМНС, УСБУ, УМВС, санепідемстанції. У даному ж разі напрошується риторичне запитання: це замовлення чи просто недолугість офіцера МНС? Адже завжди у стосунках між підприємством і цією шановною службою, покликаною рятувати і допомагати, існувало порозуміння. До прикладу, під час недавніх затоплень стратегічних об’єктів Водоканалу, коли МНСники поспішали на допомогу, спільно виходили зі скрути.

Наразі ж працівникам Водоканалу доводиться запитати старшого лейтенанта МНС, який склав цього непередбачуваного за негативними наслідками акта, про таке. У п’ятницю через блискавку на Минайському водозаборі згоріло обладнання п’яти свердловин, трансформатор, повністю зупинилася автоматика на станції. Майже впродовж доби — з 20.00 до 17.00 наступного дня — працювали аварійники Водоканалу разом з електриками, риючи під світлом ліхтарів траншею, щоб прокласти новий кабель. Про те, що сталося, повідомлено УМНС, проте чомусь ані ст. лейтенанта — "творця акта", ані когось іншого з тих, хто наразі так "стурбований" надуманими проблемами, там не було.

ЗАБЕЗПЕЧИТИ МІСТО ПРИВІЗНОЮ ВОДОЮ Є НЕРЕАЛЬНИМ

Оскільки за цією "замовленою тривогою" 2 липня довелося зібратися і надзвичайній протиепідемічній комісії, ми попросили проаналізувати ситуацію головного державного санітарного лікаря м. Ужгорода Василя Петричка. "Оскільки йдеться про пломбування водозабору і припинення подачі води з 11 липня, не можна нехтувати такими обставинами: надворі літо, триває оздоровлення дітей, у 18 лікувальних закладах міста цілодобово перебувають хворі, працюють дитячі дошкільні заклади. Відсутність води спричинить масові захворювання на кишкову групу інфекцій серед дітей і дорослих, а також припинення роботи лікувальних та дошкільних закладів, міських під-приємств. За умови припинення водопостачання міська влада буде змушена забезпечити мешканців привізною водою, — констатував Василь Ілліч. — Однак на сьогодні зробити це в повному обсязі у відповідних цистернах з санітарними паспортами не є реальним. Ми в Ужгороді можемо організувати і паспортизувати, скажімо, п’ять цистерн, але це мізер, який проблему не вирішить".

Василь Петричко запевнив, що ужгородці споживають воду гарантованої якості, яка відповідає вимогам держстандарту "вода питна". Це підтверджують щоденні чотириразові аналізи за бактерологічними показниками, які здійснюються в акредитованій на це лабораторії Водоканалу. Крім того, вибірковий контроль за водою, що надходить із водомережі, й безпосередньо водозаборів, проводить Ужгородська санепідемстанція. "З огляду на ці дані, що є об’єктивними, я не бачу жодної загрози здоров’ю ужгородців від води, яку постачає Водоканал", — наголосив п. Петричко. За його словами, комісія ухвалила рішення рекомендувати адміністрації КП "Водоканал" усунути вимоги припису (які містять об’єк-тивні зауваження і стосуються компетенції власне Водоканалу), а ті, що вимагають певного часу, виконати з відтермінуванням цих пунктів припису. Санітарний лікар погодився з тезою, що припинення водопостачання створить у місті надзвичайну ситуацію, що нестиме загрозу здоров’ю ужгородців, а цього допустити не можна.

 

05 липня 2008р.