Роботу Ужгородського водоканалу хочуть призупинити … в ім’я здоров’я людей
Не лякайтеся, насправді якість ужгородської води не погіршилася, ніякого бактеріологічного теракту, на щастя, не сталося, от тільки високопоставлений столичний МНСник вирішив, що ряд чисто бюрократичних недоробок Водоканалу на зразок відсутності якоїсь інструкції становить серйозну загрозу життю і здоров’ю людей, а відтак виніс припис 11 липня знеструмити насосно-фільтрувальну станцію та склад хлору й опечатати їх. Те, що місто у такому випадку залишиться без води, він, вочевидь, вважає цілком нормальним і безпечним побічним ефектом.
Але найсмішніше (якби це не було так сумно), що 90 відсотків із 30 пунктів зауважень, викладених у приписі, безпідставні. Директор КП “Водоканал м. Ужгорода” Юрій Омельяненко розповідає: перевірку підприємства спершу проводив працівник обласного МНС старший лейтенант М., котрий і “відшукав” 30 порушень, навіть не побувавши на всіх об’єктах Водоканалу. Ні Юрій Віталійович, ні інженер з цивільної оборони КП складений акт не підписали і висловили свою незгоду з ним — саме через необ’єктивність. Ніяких приписів з боку МНС у Закарпатській області після цього не надходило. А в травні завітала комплексна перевірка з Києва, причому заступник Головного державного інспектора України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки полковник Тарас Поліщук проводив її, … не відвідавши жодного об’єкта підприємства, окрім адмінбудівлі. Судячи з усього, він просто скористався текстом акту нашого пана М. і виніс, м’яко кажучи, неадекватно суворий припис.
По зауваженнях “ревізорів” варто було б пройтися повністю, аби донести до читача всю їх “загрозливу масштабність”, але через брак місця зупинимося тільки на деяких пунктах. Наприклад, “не забезпечено осіб, які задіяні в оповіщенні, локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, засобами захисту органів дихання з переговорним пристроєм”. Себто самі засоби захисту, звичайно, є, але без переговорних пристроїв. “Хотів би я подивитися, чи є такі в самих МНСників”, — іронізує Юрій Омельяненко. Або інше: “Не забезпечено особовий склад аварійно-рятувальної служби КП з розрахунку 1 протигаз і респіратор на одну особу та додатково 5% від загальної кількості особового складу всіх формувань; 1 захисний костюм типу Л-1 на одну особу і додатково 10% від загальної кількості особового складу всіх формувань”. Знов-таки, все це є, за винятком отих “+”, кошти на які у тарифах на воду просто не закладені. Хотіли б бачити перевіряючі і прямий зв’язок (коли достатньо підняти слухавку, не набираючи номер) чергового диспетчера з оперативним черговим обласного ГУ МНС. Те, що його не мають ні швидка, ні міліція, ні аварійна служба газу, та й самі МНСники не забезпечені централізованим пультом, на який можна б дзвонити, — дрібниці. Значно цікавіше, що зафіксовано претензії до якоїсь проектної документації для компресорного цеху, котрого на Водоканалі не існує в природі. Загалом усі ці та подібні дійсні або уявні порушення несуть таку страшну загрозу здоров’ю й життю ужгородців (а саме з такою аргументацією подано постанову), що необхідно терміново призупинити експлуатацію названих на початку матеріалу об’єктів. Наслідком цього може стати хіба що припинення подачі води у літню спеку спершу на правобережжі та в промисловій зоні, а потім і на лівому березі, адже без хлору Минайський водозабір теж зупиниться. Зате ми уникнемо всіх 30 змальованих перевіряючими небезпек!
А якщо серйозно, то вся ця ситуація виглядає настільки дикою, що напрошується запитання: чи не є це провокацією, спрямованою на дискредитацію ужгородської влади, і банальним замовленням? Юрій Омельяненко, втім, припускає ще один можливий варіант: старший лейтенант, котрий проводив перевірку, не розуміючи можливих наслідків, перестарався у бажанні вислужитися перед полковником і в підсумку просто підставив того. Як би там не було, реальних передумов до таких суворих санкцій нема. На підприємстві перевірки проводять регулярно, от і минулого року його інспектували МНС, СБУ, МВС, СЕС, знаходили якісь дрібні порушення, виносили з цього приводу приписи, але ж не такі!
А насамкінець Юрій Віталійович додав: особисто знає багатьох працівників МНС, у випадку аварійних ситуацій — як от під час затоплення КНС-4, прориву напірного колектора на Слов’янській набережній — вони завжди приходили на допомогу, разом працювали на результат. А нинішньої ситуації директор просто не розуміє…
P.S. 2 червня з приводу припису МНС про опломбування і знеструмлення об’єктів Водоканалу в Ужгородській міськраді засідала надзвичайна протиепідемічна комісія. Ми поцікавилися в головного державного санітарного лікаря Ужгорода Василя Петричка, якого висновку вона дійшла. За словами Василя Ілліча, якщо 11 липня подачу води таки припинять, це саме по собі означатиме створення надзвичайної ситуації і може призвести до масового захворювання на кишкові інфекції, закриття усіх 18 наших медичних закладів із цілодобовим перебуванням хворих, а також літніх дитячих оздоровчих таборів та дошкільних закладів. Ну і звичайно, постраждають усі ужгородці. Адже забезпечити місто питною водою із обов’язково сертифікованих цистерн, які ще й мають постійно перебувати під санітарним наглядом, нереально. А вода, яку подає Ужгородський водоканал, — гарантованої якості. Вона відповідає ГОСТу “вода питна” і по кілька разів щодня проходить аналіз за бактеріологічними показниками як у лабораторії КП, так і в СЕС. Інша річ, що через поганий стан мереж (70 % їх потребують заміни) сиру воду краще все ж не вживати.
Адміністрації ж Водоканалу комісія рекомендувала у міру можливостей виконати приписи МНСників, попросивши відтермінування для пунктів, які потребують часу на їх вирішення.
Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”
До цієї новини немає коментарів