Вакцинація: всіх під одну МіРку

"Жодна страхова компанія не страхує перед вакцинацією", – один із аргументів, які навела педіатр, виконавчий директор Асоціації гомеопатів України, викладач Інституту гомеопатії, терапевт, кандидат медичних наук із Києва Зоя Дергачова, яка нещодавно зустрілася з журналістами в Ужгородському прес-клубі реформ. За майже три десятки роки практичної роботи лікарка переконалася: варто значно скоротити кількість щеплень, які проводяться в Україні, а інші робити тільки після вивчення стану імунітету кожної дитини.



Подумайте, чи треба

Абсолютно відмовитися від щеплень Зоя Дергачова не наполягає. Але зовсім безпідставною вважає будь-яку вакцинацію у пологовому будинку та протягом першого року життя. Ще краще, на її думку, робити щеплення після двох, а то й трьох років. Інакше дитина, яку вже з перших днів після народження і протягом першого року багато разів вакцинують, до моменту входження в дитячий колектив, ослаблюється якраз настільки, що починає перманентно хворіти. Тоді її беруться лікувати, дуже часто антибіотиками, добиваючи і захисні сили організму, і корисну мікрофлору. Пані Зоя каже, що коли б дорослим робили щеплення з такою інтенсивністю, як роблять дітям за їхні перші півтора-два роки, то наслідки були б настільки складними, що застосування вакцин припинили б повністю багато десятиліть тому.

З. Дергачова вважає, що дітям допустимо робити щеплення від правця, якщо батьки надто хвилюються – від дифтерії й поліомієліту. Хоча останню вакцину краще давати ін’єкційну, а не як у нас це робиться, в краплях, бо вона не така "жива", тобто не містить стільки живих вірусів, як та, яку капають дітям до ротика.

Серед її пацієнтів, розповіла пані Дергачова, є дитина, якій у пологовому зробили щеплення проти гепатиту (кілька останніх років його роблять усім новонародженим), а через два роки з’ясувалося, що в дитини весь цей час тривав прихований гепатит і до семи років він може дати цироз печінки.

І вітчизняні, і закордонні медики вважають, що введення вакцини БЦЖ у пологовому будинку теж зайве. А проводити після нього пізніше щороку туберкулінодіагностику – просто нонсенс – адже спочатку людину заражають, а тоді тестують, чи ця хвороба в людини є. В одній із заяв Всесвітньої організації охорони здоров’я зазначається: "Незважаючи на величезну кількість досліджень, проведених із часів Р. Коха, ми все ще не маємо простого чутливого тесту, що дозволив би відрізняти більшість або всіх хворих на активну форму туберкульозу... від осіб, раніше вакцинованих БЦЖ".

У препараті, розповіла З. Дергачова, яким робиться проба Манту, як консервант використовується фенол, що є однією з найсильніших клітинних отрут. У дитини виникає алергічна реакція – але на що саме? Кількість хворих на туберкульоз у нашій державі не зменшується, а тільки зростає, хоча й щеплення масові, і туберкулінодіагностика щорічна, до того ж за звітами медиків часто майже стовідсоткова. На противагу Манту є не менш ефективний спосіб діагностики і без втручання в організм людини – за краплиною крові, взятої з пальця, яка в лабораторії тестується. При цьому хімічна речовина діє поза організмом людини і без шкоди для нього. І, за словами фахівця, такий метод дуже інформативний та й цілком співвідносний за ціною, якщо й не дешевший, як порівняти з пробою Манту.

Вакцинація – це як операція над імунітетом, уважає київський педіатр. Тому перш ніж її робити, треба вивчити принаймні три речі: обстежити імунітет, визначити, наскільки організм має антитіла саме проти конкретної хвороби, щодо якої планується щеплення – можливо, людина її вже перенесла, але в настільки легкій формі, що й не помітила. Або ж є природний імунітет. Адже нині вакцина вводиться всім однакова й в однаковій кількості, а організм кожної людини індивідуальний. Також потрібні проби щодо алергенів, які є у вакцині, котру збираються вводити. Біда тільки, що зробити це не для мешканців столиці офіційно ніде, а останні два дослідження вже багато років не проводять і в Києві. Можна, звісно, відправити аналізи до лабораторій Німеччини, однак це обійдеться в кругленьку суму, а тому для більшості батьків, тим більше із віддалених регіонів, це не реально.

У перший день цього тижня на черговій прес-конференції міністрові охорони здоров’я вкотре довелося відповідати на питання, що ж чекає молодих українців, яким мають вводити вакцину проти кору й краснухи. Поки що кампанію вакцинації припинили до з’ясування, чому після щеплення помер 17-річний школяр і майже сотня дітей потрапили до лікарень. Василь Князевич ще раз запевнив: доки все докладно не з’ясують, доки препарат не вивчать – вакцинацію не продовжуватимуть. Хоча за кілька місяців перед початком щеплень міністр так само запевняв, що кампанію не почнуть, доки вакцина не пройде сертифікацію в Україні, а лабораторних досліджень так і не провели.



За всім варто шукати... гроші

Наприкінці червня газета "Дзеркало тижня" опублікувала статтю про здоров’я дітей, яких два роки тому теж госпіталізували – після проб Манту. Батьки, спродавши нехитрий домашній скарб, і досі возять їх по лікарях, так і не отримавши відповіді на десятки питань: що сталося з їхніми дітьми, чому й що робити. Як довести, що діти втратили здоров’я не тому, що хворіли, а тому, що їх хотіли захистити від потенційних хвороб, тим більше – що держава їм щось зобов’язана? Від цих дітей відмовився вже четвертий адвокат...

У матеріалі також наводяться "цифри можливої "зацікавленості" чиновників Міністерства у масовій імунізації населення. Так, у торішньому звіті про використання вакцини БЦЖ зазначено, що було зроблено 664,2 тисячі щеплень, на які, з урахуванням розливу, витрачено 2817,8 тисяч доз. А згідно з бухобліком – використано всього 2683,1 тис. доз. Куди поділася різниця?

Відомо, що 2007 року питома вага дітей віком 7 та 14 років, які мають позитивний або сумнівний результат проби Манту і, згідно з правилами, не підлягають плановій ревакцинації проти туберкульозу, сягнула більше 77 % загальної кількості осіб цього віку. Тобто фактично було ревакциновано проти туберкульозу менше 23 % дітей віком 7 та 14 років.

КРУ вже давно помітило, що МОЗ необґрунтовано збільшує замовлення на вакцини. Так, визначивши річну потребу в 994,1 тис. доз вакцини БЦЖ і знаючи, що у СЕС є 525 тисяч доз у залишку, чиновники замість 469,1 тис. доз із якогось дива замовили... 3050,6 тис. доз. Контролери вважають, що таким чином було придбано понад потребу 2581,5 тис. доз, які вилилися держбюджетові у кругленьку суму – 2,3 млн гривень.

Торік потреба у медичних імунобіологічних препаратах (МІБП) для профілактичних щеплень, з урахуванням залишків та резерву, за розрахунками фахівців СЕС, становила 10735,1 тис. доз, але Мінздоров’я придбало на 6559,7 тис. доз більше. Мало того, велика кількість МІБП надходить через три й навіть через шість місяців після передоплати, тож, коли вона доходить до медичних закладів, виявляється, що термін придатності ось-ось спливе. Зате це добра підтримка для приватних фірм, які цілих півроку на власний розсуд могли використовувати 2625,3 тис. грн із держбюджету.

Експерти підрахували, що із 32 найменувань вакцин, які використовуються в Україні для проведення включених до календаря обов’язкових щеплень, лабораторний контроль якості пройшли тільки три. Одним із елементів контролю якості імунобіологічних препаратів є наявність сертифіката GMP, який засвідчує належну виробничу практику. Виявляється, що фірма "Біолік", яка випускає туберкулін і вакцину проти гепатиту В, не має такого сертифіката".



Наполегливість має бути зваженою

Закарпатські журналісти засипали Зою Дергачову питаннями, що ж робити, коли в усіх установах вимагають довідки з чітким зазначенням, коли і які щеплення проведені дитині. Без цього годі влаштуватися у дитсадок, школу, дитячий оздоровчий заклад, це є обов’язковим навіть при вступі до вишу. Отож деякі поради. Якщо ви зібрали максимум інформації за і проти щеплень і вирішили не робити їх своїй дитині, можна написати до медичного закладу заяву, що ви проти з релігійних мотивів. Іноді лікарі наполягають написати заяву, що ви відмовляєтесь від щеплень і при цьому зобов’язуєтесь у разі, якщо дитина захворіє на цю хворобу, лікувати її повністю за власні кошти, адже держава пропонувала вам захист. У такому разі можна попросити лікарів написати розписку, що вони гарантують вам, що дитина не матиме ніяких післявакцинальних наслідків, а якщо матиме, то вони лікуватимуть і утримуватимуть її за власний рахунок. Жоден лікар не піде на це. Коли ж дитину не хочуть через брак щеплень брати до садка чи школи, можна попросити відмову написати письмово й пообіцяти звернутися з цим до суду. Але ж реалії нині такі, що влаштувати дитину в садочок чи школу дуже непросто, адже місць у садочках обмаль, а до школи хочеться найкращої або принаймні найближчої. Тому краще домовитися з педіатром і грамотними медичними термінами докладно обґрунтувати, чому дитині категорично протипоказані щеплення.

Хоч, можливо, їх таки варто зробити?..


Лариса Подоляк
ЗІА `Простір`-`Старий Замок `Паланок`

 

11 липня 2008р.