НА КОМУ ЛЕЖИТЬ МОРАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВБИВСТВО?

Згадаймо недавні події в обласному центрі, коли сп’яніла група молодиків громила все навколо міської мерії. На дзвінок чергового з міськради приїхала міліція, проте обмежилася спогляданням п’яного дебошу. Не встигли вщухнути пристрасті, як в атмосфері безкарності юрба п’яних неповнолітніх молодиків, у яких від алкоголю пробудилися садистські нахили, забиває ногами на смерть молоду людину. Мешканець міста, що посмів зробити лише зауваження неповнолітнім злочинцям, заплатив за громадянську свідомість життям, залишивши сиротою немовля, яке так і не запам’ятає образу батька. В наш час така людина заслуговує на пам’ять людську, бо мало хто наважиться на такий вчинок. Ужгородці вже звикли, що навіть зауваження п’яним молодикам може дорого коштувати для власного здоров’я, а як показали події, можна заплатити за таку позицію і життям.

Хіба міліція не бачить, що відбувається в місті? Торгівля алкоголем та наркотиками для неповнолітніх – мало не правило успішного бізнесу. Молодь це потенційні клієнти, інвестиція в яку буде приносити довготривалий зиск.

Звісно, за таких обставин вплив на криміногенну ситуацію серед неповнолітніх з боку громадськості повністю нівельований. То куди ж ідуть податки з громадян, на які держава утримує структури, покликані підтримувати правопорядок та закон у державі? На утримання армії генералів міліцейських та прокурорських. Дійшло до того, що навіть намагання міської влади навести порядок у місті керівництво обласних правоохоронних органів зводить нанівець. Коли громадяни починають масові акції протесту з вимогою звільнення керівників обласної міліції та прокуратури за злочинну службову недбалість, їх брутально на День Конституції України розганяють за допомогою практично повного складу відділу міліції. Для цього сил та засобів у міліції вистачає. В чому ж проблема, що призвела до таких трагічних наслідків?

Як неодноразово публічно заявляв очільник обласної міліції, у проблеми міста він не втручається, бо має вказівку прокурора області пана Юрія Бенци.

Складається враження, генерал Чепак настільки зайнятий війною з головою Ужгорода, що на такі дрібниці, як п’яні дебоші неповнолітніх хуліганів, у нього просто не вистачає часу. Саме цим він обґрунтовував перед заступником міністра внутрішніх справ незгоду з призначенням нового генерала начальником ужгородської міліції. Видно, пана генерала повністю влаштовує те, що в центрі міста на горезвісному базарі неповнолітні молодики мають можливість вгамувати спрагу не лише пивом та міцнішими спиртними напоями, але й задурманити власну свідомість наркотиками. Про це та тих, що „кришують” наркотичний бізнес в Ужгороді, знають всі. Про це вже неодноразово заявляли міські обранці, не пошепки, а вголос на сесіях Ужгородської міськради.
Такою ж є ситуація у всьому місті. Міліція зацікавлена в такому розвитку подій з двох причин. По-перше, це дохід з кришування торгівлі, про що добре відомо загалу не лише із засобів мас-медіа. А по-друге, вимальовується позитивна картина розкриття резонансних злочинів, адже відшукати юрбу нетверезих неповнолітніх злочинців, що у п’яному або наркотичному дурмані бешкетують містом протягом дня, не складає труднощів навіть для непрофесіонала. А потім переможні міліцейські реляції про оперативні розкриття злочинів, чергові та позачергові звання та інше. Та жертвам злочинців ці реляції не допоможуть, як і сиротам, які залишаються жити у цьому жорстокому світі.

Трибуна

 

19 липня 2008р.