НЕ БУЛО ЩАСТЯ, ТА НЕЩАСТЯ ДОПОМОГЛО...

До початку чергового політичного сезону в Україні, який, за правило, стартує з відкриттям чергової, осінньої, сесії Верховної Ради, залишилося декілька тижнів. Тим не менше, двоє з трьох основних, по суті, політичних гравців країни, президент Ющенко і прем’єр-міністр Тимошенко, не стали дочікуватися старту означеного вище сезону, вже вступили в доволі гостру боротьбу за збільшення особистого рейтингу. Схоже, що і гарант, і прем’єр вирішили скористатися народною мудрістю, яка вчить – один літній день весь рік годує. А який у нас наступний, 2009 рік? Правильно – рік президентських виборів („Європа Центр”).

У зв’язку з сильними опадами, які пройшли територією Закарпаття 23-27 липня, удвічі перевищивши за цей час місячну норму, відбувся різкий підйом рівня води у річках області. Хвала Богу, обійшлося без людських жертв ( у селі Богдан на Рахівщині під час дощів загинув місцевий житель, але його смерть вважається нещасним випадком). Як повідомляє Центр пропаганди ГУ МНС в Закарпатській області, за попередньою оцінкою фахівців, збитки від стихії в Закарпатській області, за попередньою оцінкою фахівців, оцінюються в 170 мільйонів гривень („Відомості міліції”).

Як інколи цинічно кажуть політтехнологи: був би інформаційний привід, а кого і як пропіарити – завжди буде можливість. Ще донедавна такими інформаційними приводами для українських політиків у міжвиборчий період були свята, коли кожен із них уважав за потрібне виступити перед народом із заздалегідь підготовленими полум’яними промовами, причому не суттєво що святкується: Пасха, Новий Рік чи День приладобудівника. У принципі, всі до цього звикли й мало звертали уваги ( „Старий замок”).

Цього тижня до області приїжджали дві перші особи держави, щоб "засвітитися" в "паводкових" місцях. Першою до області навідалася прем’єр-міністр Тимошенко. Згідно з планом, вона мала відвідати село Тересва Тячівського району, села Лазещина та Ясіня Рахівського району. Та щось забарилася... Згодом надійшла інформації про те, що Тимошенко таки побувала в Тересві й поїхала до Лазещини на Рахівщині, де її з нетерпінням чекали люди. Яке ж було в них розчарування, коли повідомили, що Юлія Володимирівна вже знаходиться в Ужгородському аеропорту. Ні "великої події", ні відповідей на запитання. Проте на прес-конференції в Ужгородському аеропорту прем’єр запевнила, що люди отримають допомогу, адже авансові платежі, органі-зовані облдержадміністрацією, вже передані через Ощадбанк на рахунки мешканців краю. За Тимошенко не забарився і президент Ющенко. У вівторок вже він літав над Львівщиною та Закарпаттям. На Закарпатті оглядав село Ясіня Ра-хівського району. Щоправда, на відміну від Тимошенко, президент залишився невдоволеним станом речей й жорстко розкритикував місцевих чиновників та правоохоронні органи Закарпаття, УМВС і прокуратуру зокрема. На думку Ющенка, охоронці порядку погано виконують свої обов’язки щодо нагляду за законністю забудов і вирубкою лісу. Пролетівши над Карпатами на вертольоті, президент був вражений великою кількістю лісопилень посеред лісу. Він зобов’язав закарпатських правоохоронців розібратися в законності діяльності всіх пилорам регіону („РІО”).

...Загалом, хотів Андрійович, як завжди, попіаритися, але... Сидів би краще в Криму, кісточки грів, сил набирався. До речі, в яку суму обійшлася поїздка скарбниці? І чим конкретно допоміг постраждалим районам Президент саме своїм візитом? Чи не простіше було трохи заощадити та віддати людям? А також звернутися до рідної доньки Віталіни, попросивши її виділити з Національного добродійного фонду „Зігрій любов’ю дитину”, в який, на прохання Президента, скинулися найбільші бізнесмени і олігархи, невелику суму на заходи щодо відновлення постраждалих областей. Або дружину слізно попросити – мільярди Фонду „Україна 3000” лежать мертвим вантажем, а лікарні в постраждалих регіонах також зруйновані – чом би не проявити співчуття до людей? Але це в голову Віктора Андрійовича чомусь не приходить. Напевно тому, що все це він вже вважає своїм, сімейним, клановим („Чиста політика”).

Цими днями народні депутати Микола Томенко й Олександр Кеменяш побували у постраждалому від паводка Рахівському районі Закарпаття. Вони, повідомляє УНІАН, відвідавши Ясіня, заявили, що там нічого не робиться для ліквідації наслідків паводка. Мовляв, усе припинилося одразу після від’їзду Президента. „Необхідно припинити циркові вистави, коли за годину після від’їзду Президента з постраждалих територій зникають представники МНС, будівельники та транспортники, залишивши після себе дві зариті труби у річці та капсулу – фундамент майбутнього будинку”, – обурюється Микола Томенко („Новини Закарпаття”).

Микола Томенко також висловив пропозицію, що варто було би 70 млн. грн., які виділені на проведення військового параду в День Незалежності, використати на мобілізацію військових для проведення відновлювальних робіт в зоні стихійного лиха. Крім того, за його словами, необхідно, щоб питання з відновлення доріг місцевого значення стало одним зі складових державної програми протипаводкових заходів, та забезпечити фінансування через „Укравтодор”. Тільки за цієї умови проблеми з дорогами можна буде вирішити. „Оскільки, за твердженням мешканців постраждалих регіонів, документи з цього питання давно знаходяться на розгляді органів місцевої влади, але досі жодна гривня не виділена”, – сказав народний депутат („Вісті тижня”).

Цілий тиждень В.Ющенко й Ю.Тимошенко відверто (щоб не сказати – демонстративно) змагалися між собою, показуючи, як вони турбуються про своїх майбутніх виборців. Ю.Тимошенко випереджала свого конкурента на якийсь крок-другий, тому складалося враження, що В.Ющенко поспішає по її слідах, аби перебити враження. Коментатори з двох таборів теж змагалися у тому, хто дошкульніше вкусить конкурентів. Словом, півнячі бої. З одного боку, це досить брутально, бо засвідчує вкрай низький рівень політичної культури на нашому Олімпі. Якби хтось ще просто піарився на людському горі, це не здивувало би, бо стало давно вже звичним. Але коли при цьому основна увага спрямовується на потоплення конкурента, а постраждалі виявляються просто помостом, на якому ведеться боротьба, це виглядає вже просто цинічно. Президентська команда вимагає від Генпрокуратури розслідувати, а чи правильно Ю.Тимошенко роздає компенсації. Іншими словами, чинить перепони цим виплатам і тим знижує і без того невисокий рейтинг В.Ющенка, підігрує Ю.Тимошенко, роблячи її невинно підозрюваною чи й взагалі переслідуваною. Ніби у стратегічному плані це явна помилка, але зараз про стратегію ніхто не дбає – тільки про тактику. Головне вчасно напасти, дзьобнути, прокукурікати! („Трибуна”).

Микола КОШУТА

 

13 серпня 2008р.