«Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен

Борис Чернявський не є корінним закарпатцем, але проживає в Ужгороді вже більшу частину свого життя. Вперше з місцевою кухнею він познайомився у семи-восьмирічному віці: «Пригадую, сусіди запрошували мене поїсти і я завжди радо йшов, бо вони готували щось незвичне. Наприклад, добре пам’ятаю смак підбиваних супів, бо я таких вдома не їв, мама таке не готувала. А кнедлі з підливою чи сегединським гуляшем були для мене просто гастрономічним вибухом».

Традиційну закарпатську поливку Бориса навчила готувати вже дружина Ксенія. А натхненниками в царині приготування закарпатських страв стали кухарі Едгар Петі та Віктор Чебі-Погань, котрі багато зробили для популяризації місцевої кухні під час численних фестивалів. Борис Чернявськийпрофесійно ніколи кулінарією не займався, хоча й дуже любить готувати. Себе він називає аматором і, в першу чергу, гурманом, а готує для власного задоволення вдома або під час виїздів із дітьми та молоддю, адже він є керівником ГО «Європейська школа» та ідейним натхненником проєкту«Карпатоманія», який популяризує зелений туризм і подорожі Карпатами. Крім того, Борис  є провіднимфахівцем Центру інновацій та розвитку УжНУ і підприємцем у сфері поліграфії. Мабуть, останнє йвплинуло на те, що проєкт «Смак Ужгорода» побачив світ не у популярнішій нині аудіовізуальній формі, а у вигляді кольорових листівок. 

Видані ці картки в рамках конкурсу «Цікава ідея – успішна громада» за підтримки управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради. Борис та Ксенія Чернявські отримали мікрогрант, який покрив друк однієї тисячі наборів кулінарних карток, надалі ж вони мають організувати їхнє розповсюдження, аби новий туристичний продукт знайшов тих, кому він буде корисний і цікавий. 

«На обкладинці набору листівок можна побачити чудову акварель Василя Когутича «Барви пішохідного мосту» (2025). Всередині ж ви знайдете 10 карток із рецептами і 2 картки зі згадками місцевих закладів, які я рекомендую з власного досвіду, а також зі словничком закарпатських слів, – розповідає Борис Чернявський. – Крім того, на звороті картки з рекомендаціями є посилання на музику, під яку найкраще готувати закарпатські страви. Там і Степан Гіга, і «Марина і компанія», «Чаламада», «Триставісім», «Танго Темпо», «Без обмежень» і багато іншого. Рецепти перевірені особисто мною роками приготувань. Для зручності збоку кожної листівки показані, які продукти вам потрібні, адже основне у приготуванні страви – аби все потрібне було на кухні».

Отже, відкривши набір кулінарних карток «Смак Ужгорода» ви знайдете рецепти бограча, поливки, рокот крумплі, баноша, сегединського гуляшу з кнедлями, кремзликів, лечо, лангоша, гомбовців. Цікавою є остання кулінарна картка. На ній зображений не традиційний закарпатський наїдок, а страва-переможець фестивалю «Ужгородська палачінта» 2019 року. Борис Чернявськийнеодноразово брав участь у цьому фесті, змагаючись за головну нагороду – «Золоту палачінтовку». Й нарешті у 2019 році його команда перемогла, представивши палачінту (млинець) у формі суші. Для цього в тісто для млинців додали краплину чорнил каракатиці, всередину загорнули начинку зі шматка слабосоленого лосося з крем-сиром і рикотою, а зверху нарізаний млинець прикрасили відвареними креветками та ажурними чипсами. 

«Звісно, закарпатці можуть покритикувати цей набір, – веде далі Борис Чернявський. – Адже кожен готує бограч, поливку, сегединський та інші страви по-своєму, варіацій рецептів є дуже багато. Я не претендую на істину, я дав тут рецепти, страви за якими з’їдають до останньої ложки всі мої гості й діти в таборах, а батьки тих дітей приходять після таборів і кажуть: «Дайте, Борисе, рецепт, за яким ви готували, бо дитина просить зварити їй таке ж саме». За період повномасштабної війни населення Ужгорода зросло, туристів у нас теж дуже багато, тож я хотів би популяризувати смаки міста, нашу кухню, а не нагетси й бургери».  

Колись Борис Чернявський мріяв взяти участь у шоу «Майстер-шеф», а тоді відкрити в Ужгороді ресторан, де подаватимуть виключно місцеві страви. Однак мрії ці в попередні роки не були втілені в життя, а нині кухар-аматор і взагалі не знає, чи йому потрібен такий клопіт, адже кулінарія є його улюбленим заняттям, яке може перерости в рутину і важку роботу, якщо повністю присвятити їй своє життя. Навіть у день презентації проєкту «Смак Ужгорода» Борис шість годин провів на кухні, аби приготувати для гостей заходу одну зі своїх улюблених страв – рокот крумплі. Але комплімент від Бориса вийшов справді смачний, довівши, що готує він вправно. Тож гайда пробувати смаки Ужгорода! Кулінарні листівки наразі можна придбати в автора, а незабаром вони з’являться ще й у міських книгарнях та сувенірних магазинах. 

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»