ТОРНАДО ЧИ ЗЕМЛЕТРУС ЗРУЙНУВАВ У ПЕРЕЧИНІ ВІЙСЬКОВЕ МІСТЕЧКО

У 2004 році Кабінетом Міністрів України територіальній громаді міста Перечин було безкоштовно передано комплекс колишнього військового містечка.

 

В 2005 році деякі будівлі було продано для облаштування виробничої діяльності, інші виділені для облаштування соціального житла. Депутатами четвертого скликання також було задоволено звернення Перечинської райдержадміністрації про надання однієї із будівель для облаштування адміністративного будинку управління соціального захисту населення та виділено приміщення для облаштування житла для дітей сиріт. Будівлі, котрі розміщалися в промисловій зоні, було запропоновано приватним підприємцям взяти в оренду для організації виробничої діяльності.

З приходом до влади депутатів за партійними списками (березень 2006 року) розпочався стратегічний наступ не лише на законно обраного вдруге міського голову, але і на земельні ділянки та комунальне майно міста. Приватні підприємці, котрі мали наміри викупити орендовані ними будівлі, попали в пряму залежність від "головних" депутатів, тих, хто депутатський мандат розцінює як інструмент для заробітків. Декілька разів під час проведення пленарних засідань депутати відмовляли приватним підприємцям у викупі орендованих ними приміщень, зокрема двох ангарів № 101 та № 94 відповідно за цінами 42586 та 56728 гривень. Ці підприємці мали наміри облаштувати деревообробні цехи, для того уже навіть встановили не дешевий електричний трансформатор. Видно, не було "зацікавленості" в депутатській більшості ні у створенні нових робочих місць, про що переконували виборців Перечина в передвиборній агітації, ні в нових надходженнях до міського бюджету. Але основні події розпочалися з приходом до влади в.о. міського голови, бізнес-леді, яка і довела до "логічного" завершення цю справу, попередньо всіма правдами і неправдами скинувши із посади міського голову. Логіка проста – спочатку розвалити та розкрасти споруди, а потім поділити землю. Якщо на початку процедури відсторонення міського голови від посади ще хтось із перечинців, можливо, сумнівався в справжніх намірах бізнес-леді та її "колотівок", то зараз усім ясно – земельний дерибан, розкрадання комунального майна, посади для родичів, надання переваг "своїм" депутатам та їхнім родичам, "вирішення" земельних питань з особистою вигодою, – ось для чого все це і було затіяно.







На засіданні сесії міської ради 10 липня 2007 року, навіть не припинивши підприємницьку діяльність, в.о. голови заявляє, що розпочалось інтенсивне розкрадання комунального майна, цеглу та плити вивозять автомашинами, потрібно негайно всім депутатам піти на дану територію. Але депутати та новоспечена самозвана очільниця, саме так її називає більшість перечинців, не поспішали, правоохоронні органи не бачили, а перевіряючі круківці не знайшли в такому "сучасному" підході по руйнуванню та розкраданню комунального майна порушень. Працівники обласного КРУ говорили, що не мають відомостей про попередній стан майна, при цьому не брали до уваги ні проекти рішень, за якими пропонувалося продати орендовані приміщення підприємцям, ні експертні оцінки, які і підтверджували реальний стан будівель. Навпаки, почали вимагати в колишніх посадових осіб, які більше року не працюють у міській раді, якісь папери, мовляв, ви нам надайте, якщо зможете, договір оренди, договір про охорону об’єкту, розпорядження, рішення тощо, при тому пояснення та відеоматеріали до уваги не брали. Подейкують, що за це їм очільник Перечинського району виділив дві земельні ділянки біля потічка в рекреаційній місцевості району. Але повернемось до майна, яке протягом трьох місяців 2007 року практично повністю розкрадено та зруйновано, припинили своє існування чотири ангари та одне овочесховище, площа кожного з них перевищувала 1000 метрів квадратних. Здається, це не дуже хвилювало ні в.о. міського голови, ні більшість депутатів, вони розчерком одного пера, а вірніше рішенням сесії без будь-якого обґрунтування списали зруйновані споруди. Сума збитків завданої шкоди територіальній громаді Перечина становить сімсот дев’яносто вісім тисяч гривень (саме така сума значиться в Акті КРУ), але, здається, для державних ревізорів це невелика сума, а можливо щось інше зіграло роль, щоб не побачити такого розмаху руйнування безкоштовно отриманого від держави майна. На неодноразові звернення до голови обласної державної адміністрації з повідомленням про розкрадання комунального майна в Перечині у відповідь отримували, що це справа органу місцевого самоврядування.

В газеті "Перечинська тема" від 21 серпня 2008 року рештки розкраденого майна винесено на аукціон, наприклад, будівля колишнього ангару (№ 101), яку мав намір викупити приватний підприємець у 2007 році за ціною 42586 гривень, зараз оцінюється в 3744 гривні. Аналогічний ангар (№ 92) зруйнований і його залишки виставлено на аукціон за ціною в 4740 гривень. Будівлю ангару (№ 91), котру за липень – серпень 2007 року зрівняно з землею, оцінено в одну гривню. Все це зроблено заради дерибану землі, на якій знаходились колишні військові споруди. Спочатку розчистити територію шляхом руйнування та роз-крадання, а потім схему розподілу земельної ділянки поміж своїми ці "головні" депутати-"рятівники" Перечина придумають. Це видно неозброєним оком, адже продаючи залишки будівель, керівництво міськради повідомляє бажаючим, що рештки вони повинні викупити та вивезти і звільнити земельну ділянку.

Перевіряючи дану обставину, працівники обласного КРУ лише рекомендували Перечинській міській раді взяти на облік залишки від розкрадання, а те, що стало підставою для списання комунального майна вартістю 798 тисяч гривень, їх не цікавило, а люди подейкують, що їх переконали в тому, що Перечином пронеслося торнадо, чи то відбувся землетрус.

Іван КУЗЬМА


Трибуна

 

07 вересня 2008р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів