В Ужгороді з’явилося нове "Біле братство"?

Схоже, що в Україні знову народжується секта, подібна до "білого братства", яке діяло в середині 90-х років. Принаймні такий висновок напрошується зі слів вірників української автокефальної православної соборної церкви міста Ужгорода. Останні вже кілька тижнів поспіль шукають правди в різних державних інстанціях, прохаючи повернути їм капличку, силоміць захоплену священиком-перевертнем, котрий, з їхніх же слів, пропагує сектантство і погрожує фізично знищити всіх йому неугодних. Звернулася ужгородська релігійна громада і до нас, після чого ми вирішили провести невеличке власне розслідування цієї непростої ситуації.

Під впливом гіпнозу 180 "благодійників" босоніж утрамбовували сирий бетон

-- Все почалося з 2005 року, коли в Ужгород для так званого зміцнення православної церкви приїхав Олег Кулик, котрий сьогодні називає себе патріархом Мойсеєм, -- розповідає настоятель захопленого храму отець Валерій Велегіцький. – Можливо спершу його робота і була схожа на таку, що покликана зміцнити віру, але з кожним роком у його вченнях почали з’являтися елементи окультизму. Як тоді, так і зараз пан Кулик полюбляє робити від імені Божого безапеляційні заяви: „Бог хоче... Бог повеліває ...”, тощо. А це – перша ознака тоталітарної секти. Підтвердженням такої думки є те, що він називає себе „лідером”, що є неприйнятним для православної церкви… такий склад Куликової релігії не влаштовував багатьох прихожан і вони почали потроху йти з цієї віри. Аби утримати людей, Олег Кулик став вдаватися до погроз про їх фізичне і моральне знищення.

-- Люди стали лякатися прокляття. Тому й не зверталися за допомогою у відповідні органи, --продовжує отець. – Але з серпня-вересня цього року почалася вже справжня "рейдерська" атака так званого патріарха Мойсея та його спільника єпископа Томинця Василя Івановича, спрямована на захоплення громади та церковного майна. Так 23 серпня цього року Олег Кулик з громадою людей з міста Києва чисельністю 180 чоловік приїхали під виглядом благодійної місії: допомогти у будівництві церкви. Та не зважаючи на наші заперечення, він, силоміць, за допомогою тих же київлян, на свій розсуд розпочав будівництво церкви, не дотримуючись проектної документації, самовільно змінив розміри, фасад, розміщення та повернув її алтар зі сходу на захід, порушивши цим всі церковні канони. До слова, під впливом гіпнозу, Олег Кулик змусив усіх своїх "гостей" босими ногами утрамбовувати сирий бетон…

Продавайте майно – матимете "свою церкву"…

За словами того ж отця Валерія, всі київські "гості" поселилися у наметовому містечку біля церкви. Щоночі у лісі біля храму вони годинами медитували. А Олег Кулик на під час богослужінь почав уже відкрито нав’язувати всім прихожанам вчення про реінкарнацію (переселення душ), що суперечить всім засадам та нормам християнства.

Паралельно, володіючи гіпнозом, псевдо-священик умовляв людей продавати власне майно і приносити йому кошти ніби для спорудження "своєї церкви в Україні". У проповідях "Мойсея" пропагувалося негативне і зневажливе відношення до всіх християнських конфесій, необхідність агресивних дій щодо залучення у своє коло більшої кількості людей.

Член релігійної громади захопленої церкви Любов Малинич розповідає, що для реалізації задуму щодо захоплення майна громади, у сан Єпископа Ужгородського і Закарпатського Кулик висвятив звичайного електрика Василя Томинця, який не має належної освіти. Більше того -- взагалі не має елементарних християнських знань.

Решта громади теж підтверджує, що цього "єпископа", псевдо-Мойсей засилає по всім державним інстанціям з метою зміни взірців підпису керівників громади на один підпис. Люди кажуть, що у відділі релігії Ужгородської міської ради, він, представившись священиком, збрехавши про утрату оригіналу статуту громади незаконно хотів одержати дублікат, щоб внести до нього нові доповнення.

Отець Валерій каже також, що прихожан, які не згодні з думкою "патріарха" та його вченням, Олег Кулик залякує анафемою-прокляттям їм та їх сім’ям, всілякими хворобами, каліцтвами, знищенням сімей, проблемами на роботі.

Анафемою по неугодних…

І справді, нещодавно з прес-служби Ужгородської міської ради нам до рук потрапила одна така анафема (з єврейської -- прокляття. авт) за ніби-то незаконні дії отця Валерія, спрямовані на заволодіння церковного майна та рахунків. Тут ідеться, що кілька членів релігійної громади не давали змогу перевіряти церковні рахунки і зазіхали на церкву.

На наше прохання отець Валерій показав п’ятирічний звіт про обіг коштів на рахунку церковної громади. За увесь цей період там пройшло аж …вісім тисяч гривень. Що ж до захоплення, то воно вже відбулося з боку псевдо-патірарха, котрий крім "свої" заборонив кремезним хлопцям впускати будь-кого у храм. І ще одна деталь. Під згаданою анафемою стоїть печатка, котра не відповідає держстандарту: на ній нема ідентифікаційного номера, лише надпис "Укрїнська автокефальна православна церква канонічна. Патріарх Мойсей. Посередині хрест. І все.

Як нам стало відомо, організація під назвою "Канонічна УАПЦ – Канонічна" ніякого відношення до Української Автокефальної Православної Церкви не мала і не має. Цю інформацію підтвердила прес-служба УАПЦ. Кулик Олег Іванович (він же ієромонах Сава, він же Митрополит Мойсей) був висвячений у єпископи в жовтні 2002 року ієрархами УАПЦ - Соборноправної в Північній Америці. За єретичне вчення і практикування неправославних і нехристиянських традицій, собором єпископів УАПЦ-Соборноправної, він був заборонений у священнослужінні і позбавлений єпископського сану 30 січня 2004 року. Замість того, аби з честю піти, Олег Кулик створив свою штучну організацію під назвою „Канонічна УАПЦ – Соборна”.

"Коментувати і давати оцінку діям Кулика Олега Івановича, не рахуємо за потрібне

і закликаємо своїх вірних віднестися з розумінням до його нехристиянської

поведінки, а також усіх його послідовників", -- йдеться у повідомленні прес-служби УАПЦ.



Брат Олега Кулика: "Мені соромно за сина своїх батьків…"

А ось, як характеризує "патріарха Мойсея" його рідний брат єпископ Богдан (Кулик): ”Мені соромно за сина моїх батьків, Олега Кулика, який зі страху, що я стану

викривати його окультне вчення і діяльність, яке він так старається

сховати під православні ризи, вдався до такої низької і безсоромної брехні.

Я був свідком як він ще у віці 18-ти років почав захоплюватися методами

гіпнотичного впливу на свідомість людини. Згодом до цього додались вивчення і

зайняття йогою, екстрасенсорикою, спіритизмом, практикою медіумів. Останнім,

було вивчення апокрифів і ісихастики, на що він більше всього опирається,

пояснюючи особливості і відмінності свого вчення від традиційного Православного

віровчення. Мої спроби пояснити йому, що він став на хибний шлях, викликали у

нього ненависть і бажання знищити та дискредитувати мене в очах церковної

спільноти у будь-який спосіб як свідка і викривача його окультного вчення, яке!

він називає істинним вченням Христа, при цьому і не соромлячись натякати своїм

слухачам, що він і є той самий Христос, що будує свою Церкву на Україні.

Кожна віруюча людина, яка володіє хоча б базовими знаннями Православного

віровчення, без особливих проблем помітить окультний характер молитов і вчення

Мойсея (Олега Кулика).

Разом з тим, цей же псевдо-патріарх продовжує правити службу у силоміць захопленому храмі в мікрорайоні Шахта. Хоча вірники церкви, які відійшли від його вчення, кажуть, що наметове містечко, у якому жили "гості з Києва" нещодавно спритно згорнули. А самих гостей, з їхніх слів, Кулик розмістив на кількох своїх дачних маєтках. Будучи біля захопленої каплиці і справді помічаємо, що наметового містечка там уже нема. У самому храмі було чути кроки й голоси, однак ніхто нам так і не відчинив. Від каплички зауважуємо вимощені сходи в ліс. Вони впираються у залишки багаття, навколо якого розкидані пляшки з-під горілки та вина, а на колодах навколо стоять одноразові склянки. Чи не відпочивають бува тут сильно віруючі "гості" Олега Кулика…

Скривджені члени релігійної громади вже звернулися із заявою у всі силові структури області. Поки -- жодної реакції. Однак, будемо сподіватися, що із Закарпаття таки не розпочне свою ходу привид нового "білого братства"…

Павло БІЛЕЦЬКИЙ, Ужгород

 

09 жовтня 2008р.