ЧИ ТАКОГО МЕРА ХОТІЛИ ЧОПІВЧАНИ ?

Звичайно, автор цих рядків немає нічого проти того, щоб посадовці красувалися на "голубих екранах", якби їх слова не розходились з дійсністю, з тим, що насправді відбувається на "їх території". Виявляється, щоб дізнатись про цю, чопську дійсність, варто у вихідний день "потусуватися" на "п’ятачку" біля міського ринку і там можна почути дуже багато цікавих резюме, в тому числі на адресу теперішньої влади.

Так про що говорить народ? Звичайно, що кожен висловлюється про наболіле. Оді балакали про не вирішені соціально-побутові проблеми в прикордонному містечку. Інші — перемивали кісточки місцевій владі, говорили про те, що Чоп знав різних мерів, правда, всі вони були чоловіками. Проте на виборах 2006 року чопівчани віддали перевагу жінці, хоч і з мінімальною перевагою. Чому так сталося? Напевно, хотіли проекспериментувати, сподівалися на характерну жінкам гнучкість, терпимість, вміння вникати і співчувати проблемам ближнього, жіночу толерантність тощо. Чи саме це вони отримали? Утримаюсь від коментарів. Нехай кожен читач зробить свій власний висновок, прочитавши цю статтю.

Зрозуміло, що кожен мешканець міста має право вимагати від влади якісного виконання нею своїх функцій, бути уважною до його потреб. Однак, правду кажучи, завжди буде існувати певна суперечність між можливостями конкретної команди у владі і потребами окремої особи, адже скільки людей, стільки ж потреб. У свою чергу відомо, що суб’єктивно “хотіти” не завжди означає об’єктивно “могти”. Потрібно ряд умов, насамперед фаховий рівень керівника, який є визначальними для успішного вирішення будь-якого питання. Щоб мер не тільки віртуально “керував”, а принаймні розбирався в суті існуючих проблемі та зміг відрізнити, образно кажучи, каналізацію від колонізації.

Чи володіють необхідними чеснотами сьогоднішні керманичі міста? Знову ж таки утримаюсь від коментарів. Зазначу тільки, що тут дійсно існує кадрова проблема, адже жоден навчальний заклад України не готує, наприклад, керівників комунального господарства. І кожен раз після виборів нова команда починає працювати за методом “проб і помилок”, поки не навчиться більш-менш орієнтуватися в ситуації.

Саме в тому сенсі видається цікавими: чи вдалось сьогоднішньому керівництву міської ради оминути цю традиційну проблему, не повторюючи помилок своїх попередників. Щоб хоч трохи зрозуміти логіку дій керівників міста, варто згадати про сумнозвісне розпорядження міського голови № 96 “Про використання службової інформації”, яким міська градоначальниця ввела обмеження стосовно надання інформації про діяльність міської ради, виконавчого комітету, закладів освіти, культури, спорту, тощо.

Стає зрозумілим, що теперішня команда, не готова працювати в умовах відкритості, що, власне, суперечить не тільки законодавству про місцеве самоврядування, але і здоровому глузду. Звідси можна зробити висновок, що в кабінетах мерії існують обставини, про які, на думку керівництва, не обов’язково знати широкому загалу і, звичайно, їх оприлюднення є небажаним для сьогоднішніх керманичів міста.

Певна річ, що така установа як міська рада, не може бути позбавлена недоліків і завжди буде предметом цікавості для засобів масової інформації. В цьому сенсі заслуговує на увагу внутрішнє середовище міської влади. Старожили будівлі по вул. Берег, 2 стверджують, що у попередні часи обстановка в мерії була легшою, більш демократичною.

Сьогодні ситуація змінилась, але не в кращий бік. Працівники скаржаться, м’яко кажучи, на не зовсім здоровий морально-психологічний клімат, який існує тепер в мерії. Постійні підозри, плітки уже стали нормою. У лавах службовців панує… страх! Наприклад, жоден чиновник мерії не наважився прокоментувати яку-небудь подію в місцевій газеті чи висловити власну думку в інший спосіб.

Звичайно, що служивий народ змушений пристосовуватись до нових порядків, адже де зараз знайдеш роботу, щоб позбутись цієї компанії… Правда, як стверджують проінформовані джерела, дехто уже не витримав і покинув насиджене роками у міській раді місце, а декого заставили це зробити. Наприклад, не так давно мерію покинули фахові спеціалісти: Аджієвська М.- начальник відділу економіки та власності, Драголюб Н.- юрист міськвиконкому, Висоцька М.- спеціаліст відділу економіки та власності, Блага І. - спеціаліст управління соціального захисту, Герей О.– спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та звітності.

Тут можна пригадати, що раніше з міської ради змушені були "добровільно" піти Півсе Й.Б.- начальник фінансового управління, Орбан С.Т.- начальник управління освіти, культури, молоді і спорту, Півсе Ф.Ф. - провідний спеціаліст того ж управління; Зозулинець М.В. - начальник управління комунального господарства.

Варто також пригадати незаконне звільнені директора Чопської ЗОШ №2 Василя Маги. Тільки після втручання посадовців вищого рангу цей поважний педагог і досвідчений керівник школи був поновлений на посаді. І знову постає питання: хто наступний? Звичайно, що такі є, особливо серед тих, хто без захоплення сприймає процеси, що відбуваються тепер в Чопі. Одним словом, у мерії сьогодні не в ціні ті, хто має власну думку. А, якщо такі знайдуться, то пані мер зразу "ставить на місце", грізним окриком "прокуратура" і стуком кулака по столу. Звичайно, це дещо дивні методи управління, але не мені їх коментувати.

Правда, нещодавно з цього приводу цікаву думку висловив один із членів команди міського голови - начальник фінансового управління Чопської міської ради Микола Михайлович Рябець у телевізійній програмі мукачівської М-студіо “Формула успіху”, яка транслювалась по “21” каналу 23 жовтня цього року. Певна річ, що Миколу Михайловича важко запідозрити у недоброзичливому відношенні до свого безпосереднього начальника, і саме тому повчальною видається його думка з цього приводу. Так ось п. Рябець вважає, за краще, щоб міським головою в Чопі був… мужчина. Ну тут, як кажуть, не прибавити, не убавити. Хто-хто, а він знає, що каже, адже щоденно бачить кухню теперішньої міської ради, що називається з середини.

Після цієї передачі зловив себе на думці, що надто часто чопський мер засвічується на мукачівському телеканалі. Ніби то і хвалитись нічим, звичайно, якщо тему не висмоктати з пальця.

Проте, згодом виявилось, що це був не останній в цьому році телевізійний бенефіс чопського градоначальника на "М-студіо". Уже 30 листопада, Галина Василівна знову була в ефірі згаданого телеканалу, і знову жалілась на поганих чопських чоловіків. Ну, просто-таки місцева телезірка, яка з’являється на екранні телевізорів частіше, ніж скажімо мер Мукачева чи мер Ужгорода (не кажемо вже про очільників Хуста, Тячева чи того ж Рахова), які за впливом на суспільне життя Закарпаття мають куди більше значення….Стає зрозуміло, чому не вирішуються багато важливих проблеми в Чопі - меру ніколи ними займатись, вона завжди зайнята записами телевізійних програм, інтерв’ю.

Ось тут варто згадати один цікавий факт із життя міської влади. Достовірні джерела стверджують, що з приходом теперішнього мера у Чопі навіть хотіли створити комунальне…телебачення. Звичайно, за бюджетні кошти. На той час тільки було не зрозуміло, кого і що будуть показували по цьому телебаченню. Хоча, зараз ситуація прояснилася…Правда, після активної протидії БЮТівських депутатів, прийшлося відмовитись від реалізації цього абсурдного проекту і зберегти чималі кошти у міській казні.

Але, повернемось до листопадового звернення міського голови до чопівчан. Так про що говорила Галина Василівна? Цього разу під її "гарячу руку" попали депутати БЮТівці, які мали сміливість стати на захист місцевого парку в Чопі. Звичайно, меру також не сподобалося, що згадані депутати вимагають від неї економного і раціонального використання бюджетних коштів.

Щоб поставити на місце "знахабнілих" депутатів, пані мер зі всією серйозністю заявила, що буде шукати на них управу в суді. Ох і цікаво буде! Редакція завчасно заявляє про свою готовність на ексклюзивне висвітлення цього процесу.

Поміж тим, як стверджують проінформовані джерела, реакція мера на невинну політичну заяву БЮТівців визвала неадекватно болючу реакцію. Чималі інформаційні ресурси були скеровані на те, щоб Закарпатці повірили в зворотне. Не пригадую, коли востаннє була така потужна медіа-атака, щоб переконати чопівчан у чесності мера: публікації в інтернет-виданнях, окремі телепередачі, немалі площі в друкованих ЗМІ. Та зрештою, мер особа публічна і має бути готова до критики. Чи не той, це випадок, коли, як кажуть в народі, "на "злодію шапка горить" ? Знову ж таки, не мені судити. Час покаже, хто був правий.

І останнє. Судячи з тональності виступу, який місцями був просякнутий істеричними нотками, можна зробити висновок, що подібні "розклади" (парк - чопівчанам, гроші економно і раціонально…) не входить в плани Галини Василівни. Не для того ж вона йшла в мери.

Також телеглядачі мали можливість нарешті побачити чопського мера без її звичної доброзичливої маски, з її справжнім "обличчям". Ось після цього і думай, чи цього мера хотіли чопівчани?

[i]І.Білак, „Мій Чоп”[/i]

 

05 грудня 2008р. -->