Міністр юстиції Оніщук М. скасовує Конституцію і дає зелене світло рейдерству в Закарпатті!

У листі-роз’ясненні йдеться про майнову суперечку між Ужгородським ТОВ та добросовісним набувачем. Оскільки справа вже кілька років поспіль перебуває в судовому розгляді, за роз’ясненнями окремих юридичних тонкощів суб’єкти суперечки звернулися до Міністерства юстиції України.

Наразі мова йде про можливість звернення до суду інших осіб, окрім власника, з позовом про витребування майна господарського товариства від добросовісного набувача.

…………………………….

Найбільше вражає висновок листа-роз’яснення, який абсолютно суперечить здоровому глузду: "Законодавство не виключає можливості звернення учасника господарського товариства, в тому числі товариства з обмеженою відповідальністю, до суду за захистом прал та інтересів товариства, учасником якого він є, але лише за належно оформленим уповноваженням цього товариства або якщо таке право надасться йому статутом останнього. За відсутності відповідних повноважень учасник господарського товариства не може звертатися до суду з позовом за захистом прав та інтересів товариства учасником якого він є, в тому числі з позовом про повернення майна у власність товариства від добросовісного набувача".















Шановний Михайла Михайловичу!

Міністерством юстиції розглянуто Наше звернення від 13 листопада 2008 р, про роз’яснення законодавства щодо можливості звернення до суду Інших осіб, крім власника, з позовом про витребування майна господарського товариства від добросовісного набувача та повідомляється таке.

Відповідно до статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого па підставах, шо не заборонені законом. Аналогічну норму містить і стаття 85 Господарського кодекс) України.

Стаття 116 Цивільного кодексу України містить перелік прав учасників господарського товариства, крім яких вони можуть мати й інші права, визначені установчим документом товариства та законом.

Конституція та законодавство України не перешкоджають учаснику господарського товариства - фізичній та/або юридичній особі - захищати свої безпосередні права та інтереси шляхом звернення до суду на підставі статей 8, 55 Конституції України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, статті 6 Закону України „Про судоустрій України" та інших норм законодавства.

Так, наприклад, згідно зі статтею 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа мас прано в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх безпосередніх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Як правило, позов до суду подається учасником господарського товариства у випадку порушення його прая та інтересів самим товариством, учасником якого пін є, або органами чи іншими учасниками цього товариства.

Інтереси окремого учасника товариства можуть суперечити як інтересам учасників, так і інтересам усього товариства. ’

Саме через це захист прав та інтересів господарського товариства законодавством покладено на вищий орган його управління чи спеціально уповноважений виконавчий орган, а не на окремого учасника цього товариства. Зокрема, частиною третьою статті 38 Цивільного процесуального кодекс) України встановлено, що юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Положеннями статей 145 Цивільного кфдежсу України та 58 Закону „Пре господарські товариства" визначено, що виішш органом товариства : обмеженою відповідальністю є загальні збфи .учасників, які діють у межах повноважень визначених відповідно Кодексом та законом.

Згідно з положеннями стаггі 62 Закону України „Про господарські товариства’* законними представниками товариства з обмежений відповідальністю с його дирекція або директор, які діють від імені товариства і межах, встановлених цим Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інш чледш дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Відповідно до частини п’ятої статті 39 Цивільного процесуальне кодексу України законні представники можуть доручати ведення справи в суд іншим особам.

Таким чином законодавство не виключає можливості звернення учасника господарського товариства, в тому числі товариства з обмеженою відповідальністю, до суду за захистом прал та інтересів товариства, учасником якого він є, але лише за належно оформленим уповноваженням цього товариства або якщо таке право надасться йому статутом останнього. За відсутності відповідних повноважень учасник господарського товариства не може звертатися до суду з позовом за захистом прав та інтересів товариства учасником якого він є, в тому числі з позовом про повернення майна у власність товариства від добросовісного набувача.


Микола ОНИЩУК

 

28 січня 2009р.