На черговому засіданні Ужгородського прес-клубу йшлося про свободу слова

Про проблеми останньої ужгородським мас-медійникам випала нагода почути ?з перших уст?. Гостею прес-клубу цього разу стала мінська журналістка Вероніка Дзядок, власкор недержавної білоруської газети ?Наша Ніва?, одні?ї з найвідоміших у країні, до того ж, чи не ?диної білоруськомовної.
За словами Вероніки Дзядок, у Білорусії існу? тільки державне телебачення. Керівника центральної телерадіокомпанії признача? чи звільня? сам президент, тому про об??ктивність теленовин говорити важко. Недостатньо уваги, на думку Вероніки, виділено висвітленню українських подій, як й інших сусідніх держав. Узагалі, стверджу? журналістка, у білоруських державних ЗМ? існу? загальна тенденція повідомляти лише про негативні ситації в інших країнах, на фоні яких білоруське житття вимальову?ться безхмарним і забезпеченим. Більшість населення відда? перевагу російському чи польському телебаченню, на жаль, залишаючись аполітичним та досить інертним щодо участі у державних процесах. Щодо українсько-білоруських журналістських зв?язків, то на думку журналістці спада? більше негативу. До прикладу, саме в Білорусії знайдено тіло українського журналіста, директора інформаційного агентства ?Українські Новини? Михайла Коломійця. В Україну виїхав відомий білоруський журналіст Михайло Подоляк, депортований з країни у червні цього року за ?тенденційне висвітлення соціально-політичної ситуації?. Сьогодні він і далі працю? для газети ?Время?, котру закрили, але вона продовжу? вихід під іншою назвою, друку?ться у Смоленську, бо в Білорусії майже неможливо отримати дозвіл на друк. А 16 вересня, день, коли зник Георгій ?он?адзе, для Білорусії позначився зникненням двох опозиційних політиків.
?Для преси, ? стверджу? Вероніка Дзядок, ? у Білорусії існують нерівні умови, різкий поділ на державну та недержавну, що ускладню? економічну ситуацію для опозиційних видань, оскільки державній пресі надають дотації, знижки для розповсюдження. Останнім часом почастішали рішення Комітету друку щодо призупинення виходу газет за різними суто формальними причинами. У результаті перед референдумом країна позбува?ться незалежного голосу. Все частіше з?являються позови до журналістів. Так, кореспондентка опозиційного видання отримала штраф розміром 70 мінімальних зарплат?.
У важкій ситуацій опиналася білоруська мова, все більше газет виходять російською, нещодавно у країні закрито ?диний Національний ліцей, де навчання велося білоруською.
Від України у мінської журналістки залишилися найкращі враження, а щодо ЗМ?, то тут особливо при?мно вразила її україномовність.

 

04 жовтня 2004р.