Між закордоном і армією 22-річний “Шкіпер” обрав ЗСУ!

До Великої війни та мобілізації наш герой у мирному житті був на всі руки майстром: працював адміністратор аквапарку, електрогазозварником, ковалем ручного куття... Але повномасштабна агресія російських окупантів усе змінила.

Зізнається, що в нього було два варіанти: або виїхати за кордон, або долучитися до Сил оборони. Каже, що за кордон із рідного Закарпаття він завжди встигне поїхати, а Україну зі зброєю в руках потрібно захищати тут і зараз. Тому і став солдатом.

“Мені дуже поталанило, що я потрапив саме в 42 ОМБР, котра на  той момент створювалася. Знав, куди йшов, усвідомлював, на що “підписався”… Спочатку був водієм вантажівки. А як потрапив на перше бойове завдання, то мені згодом запропонували служити бойовим шофером. Погодився. Тут багато адреналіну. Особливо після перших “приходів”, коли  по тобі прагнуть влучити, але в них ніяк не виходить. З одного боку, це напружує. А з другого – розумієш, що ти швидка рухома ціль, і тебе не так просто і вразити!”, – говорить молодий військовослужбовець.

22-річний воїн одного з підрозділів 42 Окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя  Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України стверджує, що від 2023 року і дотепер війна дуже змінилася. Тоді було набагато менше дронів, а зараз вони стали основним знаряддям убивства в руках окупантів. Але наші хлопці призвичаїлися і до таких екстремальних умов. Дощ, туман, ніч – найкращі союзники для ЗСУ. І “на фарах” уже пересуватися неможливо.

“Шкіпер” із власного бойового досвіду знає: навіть якщо на тебе летить FPV-дрон¸ не варіант вистрибувати з машини і втікати. Чому? Бо ти везеш побратимів, які можуть не зорієнтуватися і стати для ворога ціллю… Тому найкраще скористатися можливістю ухилитися від удару.

Бойова робота – складна справа. Бувають різні ситуації. Наприклад, на Покровському напрямку, коли воїни бригади заходили на Очеретине, то виникла екстремальна ситуація. Тож водієві разом із іншими побратимами довелося взяти участь навіть в успішних штурмових діях!

“Я їхав попереду з боєкомплектом і показував дорогу бронемашині, що рухалася слідом. В якийсь момент ми на пікапі підлетіли до будинку, де засіли п***ари. Вони як побачили нашу групу, то просто почали вистрибувати через вікна і втікати!”, – розповів безстрашний водій.

“Шкіпер” зізнається, що вже звик до армії настільки, що вдома не може висидіти навіть до закінчення відпустки.

Звичайно, як і всі українські воїни, він мріє повернутися з Перемогою додому, де його чекають батьки та брат.

Прості люди, непроста робота.

Детальніша інформація щодо умов проходження військової служби в складі 42 Окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя за тел.: +38-068-001-42-42.

Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.

Фото відділення комунікацій 42 ОМБр та з особистого архіву “Шкіпера”.