Обережно! За вами… підглядають!

Якось сиділа зі знайомим і пила каву у новій кав’ярні у центрі Ужгорода. А він мені каже: чи ти в курсі, що за нами зараз спостерігають! Причому не якісь звичайні відвідувачі за сусіднім столиком — у цьому не було б нічого дивного. Спостерігають відеокамери і, швидше за все, фіксують та зберігають усе відзняте. А потім можуть показати ці записи, приміром, твоєму шефу: а він і спитає, чому це ти пила каву в робочий час?
Або ж інший нюанс у справі: чи не спитають з тебе, з ким саме зустрічалася і про що говорила? Це питання особливо слушне, якщо зважити на те, де саме розташована кав’ярня, які поблизу заклади чи державні установи знаходяться, і хто саме ходить сюди пити каву та обговорювати проблеми насущні. Може, якраз оті "кафешки" поблизу міліції чи СБУ, чи міськ-, чи рай-, чи облвиконкому якраз комусь і цікаво "нашпигувати" спецзасобами для підглядання чи підслуховування, як сало часником? І смакувати отриману інформацію так само, як цей український делікатес?
Я замислилася. З одного боку я, як громадянка демократичної країни маю право пити каву коли хочу, з ким хочу і де хочу. А з іншого — чому це мене знімають без мого дозволу й відома? Є ж низка законів, які забороняють це, і насамперед Конституція: ст. 32 каже, що "Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України". Ще з третього боку, на сторожі моїх прав і Кримінальний кодекс (Ст. 182 – "Порушення недоторканності приватного життя"). Проте чи насправді й чи завжди ці документи захищають? Це питання виникає тому, що вже нині в усьому світі використовуються тисячі найрізноманітніших засобів для підслуховування та прихованого відеонагляду: камери, фотоапарати, мобільні телефони. Причому темпи зростання кількості подібних пристроїв з часом та розвитком технічного прогресу лише пришвидшуватимуться. І якщо вже нині такими варіантами, як відеокамери, заховані в капелюшках болтів-саморізів, сигаретних пачках, краватках, значках і запальничках нікого не здивуєш, то незабаром і фентезі в стилі товариша Джеймса Бонда стане цілковитою реальністю.

За тотальним спостереженням - майбутнє?

Недавно прочитала прогноз професора Мартін Седлера, що працює у відомій компанії Hewlett-Packard. Він заявив, що до 2057 року буде можливість повністю контролювати і записувати життя людини, від народження до смерті за допомогою різних камер і сенсорів. "Лише у Великобританії за півстоліття кількість таких реєструючих пристроїв зросте до 1 млн. на кожного жителя! Передумови для цього реальні: вже нині середнього лондонця можна спостерігати 300 разів на добу", — каже вчений.
Гадаєте, Україна від цього далека? Якщо згадати, що 10 років тому мало хто з нас мав персональний комп’ютер вдома, то нескладно уявити, наскільки разючим буде технічний прогрес ще за якесь десятиліття, і з якими засобами для прослуховування та відеоспостереження доведеться зіштовхнутися.
З огляду на все це пересічного читача зацікавить, як і мене, таке питання: а хто й за ким підглядає тут, у нас, в маленькому Закарпатті? Кому це треба?
Виявляється, треба. Принаймні так кажуть спеціалісти зі спецслужб. Щоправда, у цій темі я би виділила два нюанси. По-перше, ми можемо говорити про незаконне відеоспостереження на рівні "мирному", побутовому, як у тій же таки кав’ярні; по-друге, про незаконний відеонагляд на рівні "шпигунських ігор". В останньому варіанті спеціалісти умовно ділять всіх тих, хто підглядає, на три категорії. Перша й найактуальніша на часі — політика. Всім зрозуміло, що зараз "грядуть" президентські вибори, боротьба буде напруженою, і кожна серйозна політична сила, маючи власні служби безпеки, намагатиметься отримати будь-яким шляхом необхідну інформацію про конкурентів. Бажано, певна річ, брудну білизну віднайти… Друга категорія - конкуренція (комерційна). Третя - кримінал. І сподіватися, що нічого подібного на рівні маленького Закарпаття не робиться, щонайменше смішно. Приклад - ось. Не так давно, у квітні цього року, у Виноградові спалахнув скандал: співробітники СБУ виявили у кабінеті інформатики місцевої ЗОШ № 3 валізу з купою шпигунських техзасобів для проведення прихованого аудіо- та відеоспостереження у будівлі розташованого неподалік КП "Виноградівське РБТІ"…
Менше з тим, приклад наводжу лише для того, аби переконати, що підглядання - справа серйозна, вона є, але за подібне карають. Хоча і в "мирному" на перший погляд варіанті багато криміналу. Оскільки це стосується кожного з нас - зупинюся детальніше.

Не все те законне, що таким здається

Отже, для отримання інформації необхідні "жучки", або, кажучи мовою професіоналів, "спеціальні технічні засоби". Багато спецзасобів промислового шпигунства сьогодні можна придбати легально й недорого. В рідному Ужгороді сила-силенна подібних пропозицій, щоправда, саме з такими, за допомогою яких можна вести приховане відеоспостереження, складніше. Проте з цього людина, котра бажає придбати відповідну техніку, проблеми не зробить: в Інтернет-мережі можна придбати будь-що. Через "Гугл" шукаю міні-відеокамери й приховане обладнання - аж в очах рябить від пропозицій. Все, що хочеш, на будь-який смак. Ціни - від 16 доларів за міні-відеокамеру й до кількох сотень умовних одиниць за "цікаві" приховані пропозиції: 478 грн. коштує мініатюрна відеокамера, вбудована в звичайний з вигляду Mp3 плеєр, а в 1260 гривень обійдеться найменша у світі відеокамера для прихованого спостереження, здатна не лише писати, а й зберігати на внутрішній носій відео зі звуком.
Проте коли говоримо про такі речі, то одразу зауважу: тут уже настає компетенція СБУ, бо для виробництва і розповсюдження такої техніки необхідно мати відповідну ліцензію Служби, і подібна техніка заборонена для вільного продажу. Тому "не поведіться" на те, що всі виробники переконують: їхня продукція використовується виключно з метою самозахисту. Воно, може, й так, але як тільки ви придбаєте будь-який спецзасіб, який можна використовувати для прихованого відеоспостереження чи підслуховування, одразу потрапите "під нагляд" спецслужб.
У цьому ж контексті відповідь на інше питання: як виокремити законне від незаконного? Виявляється, легальні спецзасоби від нелегальних відрізняє цілий перелік технічних вимог і - спеціалісти. "Ті спеціальні технічні засоби, котрі призначені для підслуховування чи підглядання, ми відрізняємо за низкою технічних характеристик. Купувати такі спецзасоби для власних потреб чи замовляти виготовлення можуть виключно "суб’єкти оперативно-розшукової діяльності". А до останніх, на відміну від поширеної думки лише про СБУ, належить дуже багато - це і МВС, і ДПА, і Служба зовнішньої розвідки України, і Управління державної охорони, прикордонна служба і т. д.", - консультує директор ТОВ "Спецтелеком", єдиного в Закарпатті підприємства, яке є ліцензіатом у сфері технічного захисту інформації, Михайло Самохвалов.
У всій цій розмові про спецтехніку можна говорити хіба що про законність тих спецзасобів, які використовуються для пошуку та виявлення СТЗ. Нині у вільному продажу можна придбати пристрої, які ще називають "антижучками". М. Самохвалов каже, усім цим у Закарпатті користуються: трапляється, перед тим, як якась служби чи фірма вселиться до нового офісу, перевіряють останній "на чистоту".

Відеоспостереження за співробітниками - чи завжди законно?

А ще, п’ючи каву в кав’ярні, постало інше питання - чи відомо самим працівникам закладу, що відеоспостереження за ними також незаконне?! Це ще один бік цієї багатоликої медалі.
Не секрет, що на багатьох підприємствах, особливо в тих же таки кав’ярнях чи в магазинах, встановлено чимало відеокамер. Усе зрозуміло - власник хоче контролювати виробничий процес, бачити, як і хто працює, чи нічого не цупить і т. д., і т. п. Слушно, але й тут є кілька "але". По-перше, як уже згадувала, за конституцією "...не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини". Тобто, кажуть спеціалісти, все це треба тлумачити так: якщо працівник служби безпеки того чи іншого підприємства в режимі он-лайн спостерігає за працівниками та "виробничим процесом" - то нічого страшного не відбувається. Якщо ж усі ці дані записуються й зберігаються - це незаконно.
З огляду на це вихід спеціалісти бачать один: про наявність систем відеонагляду будь-якого типу роботодавці повинні повідомити працівників. І краще за все, якщо цей нюанс буде обумовлений у трудовому договорі. "Хоча навіть у разі повідомлення співробітників про наявність відеоспостереження останні можуть угледіти в цьому незаконне вторгнення в їхнє приватне життя. Приміром, на робочому місці працівник вимушений приймати ті чи інші ліки, які не перешкоджають роботі, - консультує М. Самохвалов. - Мало є таких людей, котрі хочуть, аби про їхні хвороби було щось відомо, медичні ж препарати можуть про це розповісти, а це, у свою чергу, вже втручання у приватне життя… Тому про відеоспостереження працівника необхідно повідомляти, аби уникнути казусів".

Як захисти свої права?

Якщо хочете захистити свої права, мусите знати, як це робити і на які закони опиратися.
Насамперед пам’ятайте, що будь-яке відеоспостереження за вами, як за приватною особою, є незаконним. Тобто, в будь-якому магазині, офісі, підприємстві чи на заводі, де ведеться відео нагляд, мусить бути про це повідомлення, бодай табличка з написом.
Попередження повинні бути і в кав’ярнях. Власники ж останніх, у свою чергу, мають розуміти, що, використовуючи обладнання для відеоспостереження і не попереджаючи про це, потрапляють у залежність до самих відвідувачів: кожен з них, випивши каву, може піти до правоохоронних органів і "накатати" на кав’ярню петицію про незаконний відеонагляд - принаймні кримінальна справа керівництву закладу забезпечена. І в цьому ж контексті пригадується добре відома приказка (роботодавцям на замітку!): незнання законів не звільняє від відповідальності!
Друге правило. Якщо помітили, що за вами ведеться відеонагляд, можете вимагати перегляду відзнятого в будь-який момент, відмовити вам не мають права. У тій таки кав’ярні, магазині чи в офісі можуть проглядати виробничі зали виключно працівники внутрішньої служби безпеки підприємства і тільки в режимі он-лайн, запис заборонений!
Ще важливо: за законом, застосування технічних засобів негласного одержання інформації може проводитися лише правоохоронними органами, виключно за рішенням суду, і тільки з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.
Якщо ж ви раптово знайдете в себе приховану відеокамеру чи інший "жучок" - звертайтеся до правоохоронних органів. Спеціалісти визначать, що це: чиясь "хвора уява" чи ревнива "друга половинка"?
І насамкінець: захист людини від незаконного прослуховування чи відеоспостереження - це компетенція СБУ. Є Указ Президента України "Про додержання прав людини під час проведення оперативно-технічних заходів", де чітко вказано: співробітники СБУ та міліція мають підвищити рівень роботи з виявлення, запобігання та припинення фактів придбання чи використання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного одержання інформації суб’єктами, яким не надано права на проведення оперативно-розшукової діяльності. Будемо сподіватися, що вони свою роботу знають.

Наталка Петерварі
"Старий Замок "Паланок"

 

26 вересня 2009р.