Чому Ратушняк відмовився від держохорони?

Кандидат у Президенти України мер Ужгорода СЕРГІЙ РАТУШНЯК, якому деякі політики приписують антисемітські погляди, розповів кореспондентові видання "Коммерсантъ" Валерію Кучеруку, кого вважає своїми політичними партнерами, і повідомив, що йому відомо про замах, що готується на нього.

 

– Традиційне питання: навіщо ви балотуєтеся в президенти й чому вважаєте, що саме ви повинні стати главою держави?

– Я прожив достатньо і останні 20 років пильно спостерігаю за суспільно-політичними процесами в країні. З більшістю того, що відбувається, я не згодний. Тому і йду на вибори, щоб поділитися своїми думками, не хочу мовчати й понести все, що знаю, із собою.

– Із чим саме ви не згодні?

– З тим, що вся власність українців стала власністю 15 злодійських родин. З тим, що 45 млн українців випрошують у них пенсії й зарплати. Я не згодний з тим, що в нас добувається 20 млрд кубометрів газу, і замість того, щоб продавати його населенню по $30, продають по $300. З тим, що люди йдуть у президенти для того, щоб одержувати $2000 зарплати, але витрачають на свою кампанію мільярд доларів. З тим, що три євреї володіють практично всіма засобами масової інформації в країні й зомбують людей, я теж не згодний.

– Ви тільки зараз це помітили? Чому раніше не виступали проти?

– Чому це не виступав? Я з першого дня приходу Кучми до влади в 1994 році заявив, що комуністи не мають права будувати нову державу. 10 років наді мною знущалися – скінчилося тим, що кинули у в’язницю, розгромили більшу частину бізнесу. Але суд мене виправдав. Майже 9 місяців я сидів у СІЗО, з них близько 100 днів – в одиночній камері. Ви підіть, спробуйте посидіти в 4 кв. м 100 днів тільки за те, що не згодні з тим, що влада займалася свавіллям, розпродавала й переписувала власність на себе й холуїв, які її обслуговують! Я про це заявив – за це й кинули на нари.

– У своїй виборчій програмі ви пропонуєте повернути державі 95% вартості приватизованих об’єктів, якщо буде встановлено, що вони були придбані за 5% їхньої реальної вартості. У такому випадку прийдеться націоналізувати практично всі підприємства країни.

– Це дурниці. По-перше, все це буде робитися тільки законодавчим шляхом. По-друге, в усьому світі підприємства продаються за суми, еквівалентні прибуткам цього підприємства за 5-10 років. Середньоєвропейська норма – 8-річний прибуток. Якщо, приміром, підприємство приносило в рік мільйон, його продають за 8 мільйонів. Продається бізнес, а не метал, земельна ділянка та інше. А в нас є заводи, які придбані за місячний прибуток! Саме їх і необхідно повернути народу!

– Розкажіть про свої пріоритети в зовнішній політиці України: ваше ставлення до Росії, НАТО, ЄС, питання перебування Чорноморського флоту в Криму.

– У Росії – наші брати, з якими нам дружити все життя. Але ми не повинні дозволяти себе принижувати або ображати, як це сьогодні дозволяє собі Росія. Всі відносини повинні будуватися на рівних, гідних, паритетних засадах. Як брат із братом. Не має значення, хто з нас старший, хто молодший. Хоча ми – старші брати, тому що у своїй Київській Русі їх породили. І саме тому відповідаємо за їх безалаберність. Всі питання в зов-нішній політиці треба вирішувати через референдум: хочуть міняти Договір про перебування флоту в Криму – усе на референдум. Так само й зі статусом російської мови, НАТО. Всі ключові питання, які не викликають консенсусу в суспільстві,–тільки на референдум! Не мають права ні Ваня Пупкин, ні Сенька, ні Вітька вирішувати ці питання. Хто надав право якомусь Яценюку підписувати лист у НАТО, хто він такий? А Ющенко хто такий? У нас же в Конституції записаний позаблоковий статус.

– До речі, про Яценюка. Недавно він і Михайло Бродський практично одночасно заявили, що ви є технічним кандидатом Юлії Тимошенко.

– Ну що ще можуть сказати наймані шнирі? Бродський іде від єврейської громади, він хоча б не приховує своєї національності. Сеня після цього став у нього технічним кандидатом – нехай уже знімається, а краще нехай повіситься! Я не буду коментувати заяви клоуна. А Міші Бродському прощаю – він же вдарився головою й щодня про це заявляє. Він був у комі, бачив життя з того світу – всі його міркування звідти йдуть. Я Тимошенко завжди критикував, в очі говорив їй: "Юленька, твоя Тендерна палата й вся ця зграя з СДПУ(о) навколо тебе – пограбування країни на мільярд гривень на місяць". Якщо вона не розбереться з ними або не запитає в мене, як це зробити, вони за рік знищать її. Сама ситуація буде сприяти тому, що люди захочуть на вилах винести цю владу.

– Після реєстрації в Центрвиборчкомі ви заявили, що всі інші кандидати в порівнянні з вами – бомжі. Як ви заробили свої мільйони?

– У 1986-1987 роках, після закінчення КПІ, я повернувся до Закарпаття, де з ранку до вечора шив – куртки, джинси... Міг тоді за день заробити 400-500 руб., притому що моя зарплата інженера становила 110 руб. на місяць. Я за рік заробив на машину, меблі. Потім купили із другом частину заводу, робили запчастини для газопроводів, гаражі й грубки, металоконструкції на експорт – у тому числі для Іраку, для уряду Хусейна. У 1990 році в мене в спортивній сумці вже лежав мільйон доларів! Потім почалося збільшення капіталу, я став заробляти на поставках срібла, алмазів, нафти, бавовни. Всі нинішні так звані олігархи тоді, на початку 90-х, таксували або продавали порнокассети на дніпропетровському ринку, або були лаборантами з окладом у 80 руб., а я був доларовим мільйонером!

– Ви пропонуєте повернути ядерну зброю на озброєння української армії. Наскільки, по-вашому, це реально, з огляду на негативне відношення ядерних держав до спроб деяких країн їм озброїтися?

– Так плювати треба на ці держави, тому що вони на нас уже давно плюнули! Ми ідіоти, тому що повелися на їхні обіцянки. Закрили Чорнобильську АЕС, тому що нам обіцяли мільярди, а вони не дали ні копійки. Захід виступив гарантом безпеки й суверенітету, але ніхто нас ні в конфлікті з островом Зміїним, ні з Тузлою не захистив. Зараз Румунія вже оголошує Буковину своєю територією, видає там свої паспорти нашим громадянам, а всі гаранти мовчать.

– Після серпневого інциденту в Ужгороді в інформаційному просторі за вами зміцнився імідж антисеміта. МЗС Ізраїлю навіть виразив обурення тим, що вас зареєстрували кандидатом у президенти. Так ви антисеміт?

– Євреї розкрутили мій образ як ворога євреїв. У них і запитуйте про це. Я не розумію, чому я антисеміт? Я з1994 року борюся в Ужгороді за те, щоб віддати будинок, де зараз розташована обласна філармонія, євреям, тому що раніше там була синагога! Я навіть замовив у місцевого художника гравюру з її зображенням, на звороті якої написав Коломойському про те, що прошу допомоги його юристів повернути синагогу євреям. Відіслав йому, ви думаєте, він щось відповів? А ви думаєте, він відповів на моє прохання допомогти знести до чортової матері автозаправку у Свалявськом районі – на місці, де масово вбивали євреїв, – і встановити там пам’ятний знак? Ні, він мовчить. Тому не розумію, чому я повинен виправдовуватися, що я не антисеміт, не африканський слон і не носоріг.

– Тобто цей образ антисеміта – надуманий?

– У мене маса друзів-євреїв. І тут, і в Америці. Ви назвали МЗС Ізраїлю – його знахабніла позиція й соплежуйна реакція України на подібні заяви – зайве підтвердження того, що ми себе не поважаємо. Це грубе, нахабне втручання у внутрішні справи країни! Ющенко, МЗС, парламент ніяк не реагують.

– Ви стверджуєте, що Україну врятує диктатура. Чи не здається вам, що, будь у нас у країні диктатура, ви б давно вже сиділи за ґратами?

– Це повинна бути національна диктатура закону. Ви вважаєте, що сьогодні в Данії, Норвегії, Японії не диктатура? Там практично немає корупції. Але якщо на хабарі когось піймають, можна одержати довічний вирок, що рівносильно гільйотині або розстрілу. Те ж саме пропоную і я – нехай у країні буде високооплачуваний чиновник, суддя й прокурор з гідним рівнем життя й повагою. Якщо буде помічений у корупції – до стінки його або на гільйотину. Але диктатура закону повинна бути не в її радянському розумінні, коли закони писалися під Сталіна. Я хочу, щоб закон виходив з інтересів народу й держави.

– Ви додержуєтеся іміджу політика сильної руки, що зараз є затребуваним у суспільстві. Майже так само позиціонують себе й інші кандидати: Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок, Анатолій Гриценко, Сергій Тігіпко. Кого з них ви вважаєте своїм основним конкурентом?

– По-перше, Яценюк мені не конкурент. З нього роблять якогось термінатора, і це вже виглядає просто смішно. Це однаково, що з мене робити балерину. Купили в Росії готовий піар-проект, що, до речі, готувався під Ірину Хакамаду, і почали його розкручувати. Що стосується інших – я в них бачу партнерів. Того ж Анатолія Гриценко, Сергія Тігіпко. Ставлюся з величезною симпатією як до них особисто, так і до їхніх програм. Якби в когось із них був шанс перемогти, і треба було всім разом зібратися, я б ще й з Олегом Тягнибоком поговорив на цю тему. А всі інші – клоуни.

– Який ваш оптимістичний прогноз щодо кількості голосів, які ви наберете в першому турі?

– Якщо оголосять, що я одержав один відсоток, виходить, насправді я одержав три. Тому що на заході в мене украдуть голоси холуї Ющенка, а на сході – Януковича. Тобто, якщо буде офіційно хоча б відсоток, це значить, що я можу завести фракцію в парламент. Якщо буде 0,1%, скажу – "всім спасибі, до побачення". Поздоровлю країну з тим, що перемогли євреї й придбали собі нову Палестину. І піду насолоджуватися власним життям – рибу, наприклад, ловити.

– За кого будете агітувати перед другим туром?

– Ні за кого. Нікому свої голоси не віддам і нікого не буду підтримувати – ні привселюдно, ні негласно.

– И останнє питання: чому ви, як кандидат у президенти, відмовилися від держохорони?

– Я знаю, що на мене готується замах, але охорона в таких випадках нічим допомогти не зможе. Чим вона мені допоможе? Тим, що ще двоє хлопців загинуть? Навіщо мені брати гріх на душу? Автоматною чергою, що одне тіло, що три прибираються однаково. Мені передали, що був "сходняк", де зібралося декілька олігархів єврейської національності, і там було ухвалене рішення мене знищити. Це було після серпневих подій в Ужгороді. Ходжу тепер сам собі по вулиці без охорони. Іноді, щоправда, з пістолетом у кишені, але це така справа.

Трибуна

 

12 грудня 2009р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів