ЗМІНИ ЧЕКАЮТЬ НА "ЄДИНЩИКІВ", БАГАТІЇ ДОДАТКОВО НЕ РОЗКОШЕЛЯТЬСЯ

Розмова торкнулася самих засад діяльності служби, яка нині є одним із основних фінансових стовпів у країні, – податкової. Марія Петрівна згадала, як складно починався процес зародження підприємництва в Україні. "Нині для кожного звичним є слово "підприємець", – розповідала пані Бадида. – А колись у цю сферу людей залучали мало не насильно. Постановами ЦК КПРС підприємства, колгоспи та радгоспи зобов’язувалися створювати кооперативи. Ця справа рухалася надто повільно через інертність і пасивність людей, які не хотіли у своєму житті щось змінювати. Для небагатьох сміливців придумали досить складну назву: фізичні особи, які займаються індивідуальною підприємницькою діяльністю.

– Ми ніяк не могли змусити працівників держпідприємств започатковувати власну справу, – продовжувала Марія Петрівна. – Зате тепер для більшості ініціативних людей це стало основою їхнього життя. Коли в 2003 році я очолила податкову інспекцію обласного центру (перед тим керувала цією службою в Ужгородському районі), у нас були зареєстровані всього 4 тисячі підприємців – фізичних осіб. Тепер у місті вже 13 тисяч підприємців.

Не обійшлося і без екскурсів у історію. "Податкова служба на початку 90-х років минулого століття була створена як підрозділ міністерства фінансів, – розповідала співрозмовниця. – Але вже від 1996-го ми – самостійний орган центральної виконавчої влади. У той же період зі складу міністерства внутрішніх справ України були виведені підрозділи, які займалися питаннями боротьби з організованою економічною злочинністю (ОБХСС). Таким чином у державній податковій службі з’явилися люди в міліцейських погонах. Зараз це теж звична справа, а тоді багато хто лякався…"

Велику увагу було приділено чи не основній події року – запланованому на 2010-й прийняттю Податкового кодексу України. Марія Бадида розповідала: "Верховна Рада в першому читанні прийняла документ, яким повноваження податківців значно збільшуються. Якщо основні норми кодексу затвердять, то наші працівники матимуть змогу більш глибоко контролювати здійснення фінансових операцій всіма суб’єктами. Крім того, зможуть проводити перевірки документів, банківських рахунків, тощо без санкції суду чи інших правоохоронних органів, за власною ініціативою".

– Дехто з законодавців уже назвав цей закон драконівським щодо вітчизняних бізнесменів. Ви якої думки додержуєтеся? – пролунало запитання.

– Вважаю прийняття кодексу потрібним і своєчасним, – відповідала Марія Петрівна. – Насамперед, через те, що ми маємо надто багато прикладів ухиляння від сплати податків. Дехто з експертів стверджує, що вже до 60 відсотків вітчизняного бізнесу перебуває в тіні. Від цього бюджети всіх рівнів, а отже, ми з вами недоотримуємо мільйони гривень грошових надходжень. Звичайно, окремі корективи в Податковому кодексі будуть зроблені з урахуванням його нинішнього широкого обговорення, але це не означає, що ряд принципових норм із нього мають бути вилучені.

Втім, головного податківця Ужгорода здивувало те, що з кодексу випав такий вид податку, як грошові стягнення за нерухомість. "Всі, начебто, погоджувалися з необхідністю платити за розкіш (адже йдеться про оподаткування житла площею понад 250 квадратних метрів), – сказала Марія Бадида. – Попри це запропонований кодекс цієї статті не містить. Тим часом лише в Ужгороді від запровадження такого виду податку, згідно з попередніми оцінками, ми могли б отримати додатково близько 3 млн. грн. надходжень у бюджет міста. Прикро, що подібного не станеться, адже це якраз той випадок, коли багаті люди можуть без великих для себе втрат поділитися з бідними. В більшості країн світу такий податок існує".

Великі зміни чекають на підприємців-"єдинщиків". За себе вони повинні будуть сплачувати в Пенсійний фонд окремо ще суму, еквівалентну ставці єдиного податку. Ця сума, як очікується, становитиме близько 200 грн. на місяць. По 100 грн. слід буде сплачувати за кожного найманого працівника. Крім того, скоротиться кількість видів діяльності для видачі дозволів на єдиний податок.

Автор цих рядків спитав Марію Петрівну про те, як можна оцінити неоподаткування фірм, які представлені в Ужгороді самими лише філіями. Отримуючи величезні кошти від діяльності в нашому регіоні, переправляють їх головним офісам, що знаходяться поза межами нашого міста й краю.

Розмови про те, що це несправедливо стосовно регіонів, точаться не перший рік, – відповідала Марія Петрівна. – Прибутки цих філій повинні оподатковуватися і залишатися у вигляді платежів до бюджету на місці. За існуючої системи кошти вимиваються від нас і збагачують інші регіони. Це дозволяє робити прийнятий в Україні закон, але все одно ми повинні ставити питання про доцільність подібної практики. Інакше будемо втрачати кошти так само надалі, як і дотепер. Значить, щось мусимо робити для зміни становища: переконувати, доводити своє. Під лежачий камінь вода не біжить.

Марія Бадида навела фактичні дані про виконання планових показників. Станом на ранок 30 червня на рахунки податкової у вигляді податків і інших обов’язкових платежів надійшло 18,2 млн. грн. Це на півмільйона гривень більше, ніж доведено розрахунковим завданням на перше півріччя. Оскільки чимала частина коштів протягом 30 червня – день проведення прес-конференції – ще мала надійти, то у головного податківця з’явилася впевненість про дедалі більше перевиконання розрахункової бази надходжень.

– Загалом у 2010-му, порівняно з попереднім роком, планку зобов’язань зі збору податків ми підняли на понад десять відсотків, – додала начальник інспекції. – Оскільки криза в Україні ще триває, то зрозуміло, що впоратися з цим буде нелегко. Але й тут упевнена, що всі труднощі здолаємо. Бо це для нас – не вперше.

Василь БЕДЗІР
Трибуна

 

08 липня 2010р.