Податковий кодекс у реаліях Закарпаття: шокова терапія чи евтаназія?

У газеті "Урядовий кур’єр" 3 серпня було опубліковано доопрацьований урядом проект Податкового кодексу, який згідно з попереднім рішенням парламенту повинен пройти процедуру всенародного обговорення. Логіка цієї процедури зрозуміла і безальтернативна – за допомогою громадської думки провести оптимізацію норм та положень, що будуть визначати економічне життя країни на багато років вперед.
Попри величезний суспільний резонанс на загальнодержавному рівні, в області крім "планово-показових" обговорень у рамках громадських рад при податкових адміністраціях різних рівнів, альтернативних думок практично не чути.. Чи справді Закарпаття стоїть осторонь цих процесів, чи важливо для нас мати свою позицію – на рівні регіону, в загальнодержавному хорі "за" і "проти", – за відповіддю на ці питання ми звернулися до голови постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань розвитку продуктивних сил, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій, директора ВАТ "Ужгородський Турбогаз" Михайла Качура, людини фахової і компетентної у питаннях, що стосуються економіки регіону.

– Новий Податковий кодекс і економіка Закарпаття: чи можливо вплинути на кінцеву редакцію цього документа, чи є спосіб підприємствам та підприємцям краю донести своє бачення на такі ініціативи уряду і податкової адміністрації?

– Так, це можливо і це необхідно робити. Важко переоцінити значення законопроекту для економічного життя як регіону, так і країни в цілому. Шквал суспільного спротиву до першого варіанта Податкового кодексу, що з’явився навесні, змусив розробників внести значні корективи в окремі положення документа, але багато інших негативних моментів не дозволяють назвати його прийнятним для бізнесу. Зараз законопроект знаходиться в стадії обговорення, і нам просто життєво необхідно детально проаналізувати його зміст і внести свої пропозиції. Зробивши це фахово, за допомогою ресурсу обласної ради, ми зможемо значно підвищити імовірність, що пропозиції і доповнення знайдуть своє відображення у кінцевій редакції кодексу.

Ми маємо позитивний досвід того, що за допомогою звернень та поданих пропозицій ситуація стосовно окремих програм чи законопроектів змінювалась у сприятливий для регіону бік. З останніх прикладів – ситуація навколо перереєстрації відкритих акціонерних товариств у публічні акціонерні товариства. У зв’язку зі стислими термінами та великими витратами, що супроводжують цей процес, на прохання ряду профільних громадських організацій краю обласна рада звернулася з відповідною ініціативою, яка буде розглядатися на черговій пленарній сесії Верховної Ради. В теперішній ситуації наша комісія має намір на окремому засіданні розглянути проект Податкового кодексу, щоб напрацювати свої зауваження та доповнення і винести на розгляд обласної ради для подальшого направлення розробникам документа у найвищому законодавчому органі країни.

– Які зауваження і пропозиції вже можуть бути озвучені?

– Насамперед слід сказати, що законопроекти подібного рівня мають відігравати для економіки країни не тільки фіскальну функцію, але й розвиваючу та стимулюючу. Натомість маємо значне розширення повноважень контролюючих органів і тотальний наступ на мале підприємництво. А от що стосується обіцяних бізнесу преференцій, ситуація протилежна. Для прикладу: зменшення розміру податку на прибуток перенесене на далеке майбутнє, ставка в 20% (при сьогоднішніх 25) почне діяти з 2014 року, пільги для інвестиційної діяльності теж малозрозумілі – податкові канікули для новостворюваних підприємств надаються тіль¬ки до 2016 року, при цьому нижня межа інвестицій встановлюється на рівні 5 млн. грн.

На території області практично відсутня велика промисловість, наш валовий регіональний продукт у структурі ВВП України складає менше 1,5%, причому, навіть беручи цей показник з розрахунку на одну людину населення, ми займаємо 25-е місце з 27 територіальних одиниць. У такій ситуації роль малого бізнесу, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, є досить значною, а новий Податковий кодекс різко зменшує максимально допустимий рівень річного доходу – до 300 тис. грн. з теперішніх 500 тисяч грн. Також зменшується перелік видів діяльності, якими можна займатися за таким механізмом. Торгівля, туризм, сфера послуг, невеликі виробничі та транспортні підприємства Закарпаття в переважній частині працюють саме за такою системою оподаткування. Це давало їм змогу розвивати свій бізнес, вкладатися в основні засоби, винаймати робочу силу, забезпечуючи робочими місцями себе та залучаючи інших. У сьогоднішніх умовах, особливо для нашого регіону, нам життєво необхідно зберегти попередні умови спрощеної системи оподаткування, тому така вимога обов’язково ввійде в пропозиції та зауваження нашої комісії.

– Чи можна спрогнозувати наслідки введення в дію цього законопроекту для традиційних для Закарпаття галузей економіки?

– Що стосується підпри¬ємств, які зареєстровані та діють в межах колишньої ВЕЗ Закарпаття, то їхня зацікавленість передусім у відновленні інвестиційних пільг та спрощеної процедури в галузі окремих податків та зборів, які стосуються специфіки їх діяльності, цей пакет пропозицій знайшов своє відображення в проекті кодексу, його необхідно поширити на згадані під¬приємства ВЕЗ, або території спеціального правового режиму діяльності, як вони тепер названі. В цьому напрямку необхідно надзвичайно серйозно відпрацювати в першу чергу обласній адміністрації, щоб сприяти відновленню докризових обсягів виробництва основним бюджетоутворюючим підприємствам області. Приладобудівники, лісопереробна та легка промисловість, які працюють в режимі експортних поставок, очікували зниження податку на прибуток, пільг для підприємств, що отримують іноземні інвестиції в основні засоби, а також реального наведення порядку у відшкодуванні ПДВ. Цього не сталося, натомість отримали посилення можливостей податкової для адміністративного тиску шляхом щомісячних документальних перевірок, які можна проводити без попередження платника податків. А що стосується податку на додану вартість, то норму про його автоматичне відшкодування з другого варіанта кодексу взагалі прибрали, що свідчить про небажання уряду брати на себе відповідальність в цьому напрямку. Облігації, які пропонуються підприємствам у рахунок погашення державою своїх бор¬гів, можна перевести в грошові кошти, але при цьому втративши 20–25% їх вартості на дисконтній скупці фінансовими установами.

Такій традиційній для нас галузі, як виноробство, важливо було отримати зниження для виробників вартості ліцензії на оптову торгівлю своєю продукцією. Цього також не відбулося – це надзвичайно негативне явище, що стримує розвиток галузі. Реалізовувати виноматеріал, тобто продукцію з невеликою доданою вартістю, замість кінцевого продукту – означає віддавати свій прибуток великим компаніям, які цим користуються, монополізуючи наш ринок.

Окремої розмови заслуговує туристичний бізнес, особливо в гірських – депресивних районах, де преференції для інвесторів чи місцевих приватних підприємців дали б поштовх до значного пожвавлення економічної ситуації в нашому регіоні.

– Ви згадали про можливу стимулюючу роль системи оподаткування для розвитку економіки. Як конкретно це мало б ви¬глядати для нашого регіону?

– Правильно побудувавши фіскальну політику, розподіливши податкове навантаження відповідно до ступеня розвитку окремих галузей та створивши додаткову мотивацію для інвесторів, уряд має змогу перенаправити інвестиційні фінансові потоки в ті сектори економіки, які потребують нагальної підтримки і не обов’язково способом прямих дотацій з Державного бюджету. Насамперед це спеціальне оподаткування для підприємств, що займаються інноваційною діяльністю, в галузі промисловості зокрема. Підтримавши наших приладо- та машинобудівників, які освоюють нові, високотехнологічні види продукції, у близькій перспективі можна отримати значне підвищення валових доходів внаслідок збільшення вартості виготовленої продукції.

Сьогодні в області успішно випускає готову продукцію цілий ряд підприємств з багатотисячними колективами робітників, які зайняті в спрощених техноло¬гічних процесах фінішної зборки, використовуючи на 99% комплектацію, виготовлену в інших країнах. При цьому в їх прямій зацікавленості повинно бути освоєння випуску такої комплектації в умовах нашого регіону чи країни. Це б дозволило збільшити додану вартість такої продукції, підвищити кваліфікацію працівників, а відповідно і їхні доходи. Зрозуміло, що податкові надходження в місцевий та державний бюджети після реалізації таких заходів суттєво б зросли.

Не меншої підтримки в регіоні потребують інші галузі, такі, як сільське господарство, сфера послуг, туризм, що розвиваються шляхом як індивідуального підприємництва, так і середніми та великими підприємствами. Кошти, які сьогодні необхідно залишити для розвитку таких підприємств, можливо отримати шляхом оподаткування діяльності, що не пов’язана з виробництвом – введенням податку на нерухомість, збіль¬шенням платежів при операціях з предметами розкоші тощо. На жаль, проект Податкового кодексу не містить таких положень, що й дозволяє скептично оцінювати його корисність для економіки країни.

Як бачимо, пропозицій і доповнень є чимало. Впевнений, що з допомогою громадських організацій, галузевих об’єднань та спілок, які вже почали надавати своє бачення тих чи інших положень, нам вдасться вплинути на ситуацію. Сподіваюсь на більш активну позицію підприємств та підприємців і запрошують їх направляти свої пропозиції на адресу обласної ради. Аргументовані та конструктивні пропозиції обов’язково будуть розглянуті у відповідних комісіях. Є можливість силами обласної ради донести ці пропозиції на найвищий законодавчий рівень та добитись позитивного результату, тож нею треба скористатися.



Павло Дзьобак, ФЕСТ , для Закарпаття онлайн

 

20 серпня 2010р.