Хранитель народної творчості

Неодноразово цей відомий дослідник відвідував населені пункти, що знаходяться у межах НПП “Синевир”, де записав від місцевих жителів величезну кількість народних творів, а саме: легенди, перекази, коломийки, прислів’я тощо. Усе це знайшло відображення на сторінках численних книг Івана Хланти. Загалом він видав понад 80 збірників народної творчості та бібліографічних покажчиків про відомих закарпатців. Востаннє наш край Іван Васильович відвідував рік тому, коли презентував книгу “Легенди Міжгірщини”, на обкладинці якої перлина Карпат — Синевирське озеро.

Копашнево — рідне село Хланти, що розкинулось в оточенні мальовничої природи, щедрих листяних лісів, численних пагорбів на півдні Закарпаття у Хустському районі. Народився Іван Васильович 20 квітня 1941 року, і скільки себе пам’ятає, з дитинства збирає і досліджує народну творчість.

Навчався майбутній вчений на філологічному факультеті тоді ще Ужгородського державного університету, який успішно закінчив 1964 року. Згодом поступив до аспірантури, після закінчення якої захистив кандидатську дисертацію на тему “Українська соціально-побутова казка”. Цей жанр завжди приваблював Хланту, адже оті фантастичні, але повчальні народні оповідання містять у собі глибоку мудрість, оптимізм, справедливість, дарують настрій та впевненість у собі. Іван Васильович записав і опублікував велику кількість цих творів від народних казкарів Закарпаття Дмитра Юрика, Юрія Баняса, Петра Куртанича та інших.

Коломийка — особливий жанр для Івана Васильовича. Він об’їздив усі села Закарпаття, де записував ці маленькі, але такі дивовижні пісні нашого народу. Хланта зізнається, що співає коломийки щодня, а читачам подарував ряд збірників цих пісень, зокрема, “Заспіваймо коломийку”, “Пісні Іршавщини”, “Ой видно село” тощо.

Хланта відомий не лише як фольклорист, але й педагог, літературознавець, бібліограф, а 2007 року здобув ступінь доктора мистецтвознавства. Фундаментальними працями дослідника стали книги “Літературне Закарпаття у XX столітті”, “Пісня над Карпатами”, “Закарпатський вертеп”, “Вчора була неділенька”, “Богородичні пісні”, “Покаяльні та похоронні пісні” тощо.

Іван Хланта видав ряд бібліографічних покажчиків про видатних діячів культури Закарпаття, а саме: Володимира Ладижця, Петра Лінтура, Степана Жупанина, Семена Панька, Юрія Керекеша, Петра Угляренка, Василя Вовчка, Миколу Рішка, Василя Пагирю, Омеляна Довганича, Миколу Зимомрю, Івана Сенька, Василя Микитася, Івана Чопея та інших.

У 2005 році Іван Васильович ініціював створення у рідному селі Копашневі Крайового музею літератури, фольклору та мистецтва, у якому зараз зберігається понад 3 тисяч експонатів. Більшість з них зібрав сам.

Хланта — член Національної спілки журналістів України, Заслужений діяч мистецтв України, має ряд високих нагород, але головна з них — вдячність читачів.

Від редакції газети “Верховина”:
З нагоди 70-річчя від дня народження колектив щиро вітає шановного Івана Васильовича з ювілеєм, бажає міцного здоров’я, довголіття, миру, безмежного людського щастя, душевної теплоти, творчого натхнення.

Хай життя здається добрим дивом,
Цікавим, радісним, щасливим.
А плідні справи та шляхи
Благословенні будуть Богом і людьми.

Юрій Бабічин
для mizgir.com.ua

 

27 квітня 2011р.