На конфіскованих авто їздять податківці, митники та прокурори...

Скандальні історії з реалізацією конфіскованого майна беруть початок з 90-х років. Тоді в Україні не було чітко врегульованого законодавства щодо затриманих митниками речей. Точніше, законодавство передбачало купу шляхів, як це майно привласнити. Тому затримані на митниці речі липли до рук керівництва митниць та наближених до нього людей.

Сьогодні реалізацією конфіскату займається шість фірм: ПП "НИВА – В.Ш.", ПП Спеціалізоване підприємство "Юстиція", ТОВ "Юнор", ТОВ "ТД Еліт Сервіс", ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація", ТОВ "Кей Стоун". Всі – відібрані на основі конкурсу Міністерства юстиції.

Під час прес-конференції, присвяченої долі конфіскованих речей, керівник Державної виконавчої служби у Закарпатській області Наталія Панова розповіла про офіційну долю конфіскату. Все починається з того, що митники вилучають речі, автівки та продукти, які потрапили на територію України з порушенням митних правил. Подальшу долю цих товарів визначає суд, який приймає рішення щодо конфіскації. Потім відбувається передача цього майна органам Державної виконавчої служби, яка ним розпоряджається.

Державна виконавча служба реалізовує конфіскат через підприємства, на конкурсній основі визначені Міністерством юстиції. Процедура реалізації конфіскованого майна виглядає таким чином: після винесення судом постанови про конфіскацію майна в дохід держави державний виконавець протягом трьох днів відкриває виконавче провадження. Потім виноситься постанова про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні. На митницю йде лист для нарахування податків та зборів. З огляду на них, експерт оцінює товар. Далі його реалізовують на прилюдних торгах. Вся інформація про конфісковане майно (де і коли його можна купити) розміщена на сайті trade.informjust.ua.

Попри зрозумілу схему, є кілька серйозних перепон на шляху реалізації конфіскату. Перша – набагато вища ціна товару після оцінки. Так, вартість "беушного" авто може зрости на 40 відсотків. Друга перешкода полягає в тому, що продати можна лише цілу партію, а не її частину. Приміром, конфіскували партію 300 вживаних мобілок. Одразу їх мало хто купить, а вроздріб – не можна. Тобто насправді дешевого конфіскату не буває, а якщо і є, то не для простих смертних. Якщо уважно проаналізувати шлях, який конфіскований товар проходить під час реалізації, можна побачити, яким чином "посвячені" люди можуть отримувати його за безцінь.

Якщо товар ніхто не купує, його можуть переоцінити. Про переоцінку виконавці чомусь воліють не розповідати. За законом, робити її можуть двічі. Якщо ж після двох переоцінок товару ніхто не купив, юстиція має право безплатно передавати його різним державним установам та організаціям. Тут і відкривається шлях до певних оборудок. До прикладу, виконавча служба передала "круте" авто на баланс УМВС. Це вона має право робити, і на Закарпатті іноді робить. Таким чином авто із конфіскованого перетворюється у службове. А вже його списати з балансу держструктури і перевести у приватну власність – справа техніки і часу. Тому не такими вже й безпідставними є оповідки про митників, податківців чи прокурорів, які за безцінь купили новеньке конфісковане авто...

Павло БІЛЕЦЬКИЙ Колаж Ігоря БОГДАНОВА, "Високий Замок"

 

10 серпня 2011р.