20 років Незалежності: рейтинг подій

Ігор Сабадаха, начальник інвестиційно-аналітичного відділу інтернет-брокера iTrader зазначив, що за 20 років так і залишився не реалізованим величезний потенціал аграрного сектора. Недавній експорт гречки з Китаю яскравий тому приклад.

В економічному плані країна розвивалася нерівномірно, розповідає Володимир Олексюк, експерт аналітичного департаменту X-Trade Brokers Ukraine. З 1990 року сталося обвальне падіння промислового виробництва та ВВП країни до показника 40,8%, до базового рівня (1990 року), що є безпрецедентним обвалом економіки окремо взятої країни в мирний час. Тільки з 1999 року відновилося економічне зростання. У 2008 році економіка країни вийшла майже до 75% базового рівня, але в результаті світової фінансової кризи знову стався відкат.

Не створено ефективної модель розвитку у вугільній галузі, яка як і раніше є найбільшим пожирачем бюджетних дотацій і джерелом техногенних катастроф з великими людськими жертвами. Не використаний потенціал українських родовищ газу і нафти, держава як і раніше є найбільшим покупцем російського газу в Європі і інвестує мільярди доларів в економіку сусідньої держави. Легка промисловість не може конкурувати з імпортом, а найближчими сусідами Україна розглядається як постачальник сировини і недорогої робочої сили ..

У промисловості продовжує домінувати металургія, яка виробляє продукт з невисокою додатковою вартістю, каже Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україну. Що ж стосується машинобудування, то і тут існує сильна залежність від російського ринку, який є основним споживачем вітчизняної продукції даного сектора.

Експерти погоджуються з тим, що за 20 років вдалося створити Україну як окрему країну - зі своїми грошима, олігархами, урядом і навіть зі своїм народом, говорить аналітик. Але ця окрема країна позбавлена ​​відчуття національної перспективи. "Проблема України в тому, що вона не має мети або орієнтир на майбутнє. Це дуже погано і для економіки, і для населення. Фактично вся країна - і бізнес, і населення - не може сказати, що буде з ним через рік, а то і півроку", - відзначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.

Проте, незважаючи на всі втрати і труднощі, експерти спробували знайти позитивні події в новітній економічній історії України.

Рейтинг економічних подій 20 років незалежності

1. Введення гривні

Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження повноцінної національної валюти. Однак, цей процес розтягнувся на чотири роки. З 1992 року в обіг в Україні була введена тимчасова валюта - український карбованець, або купоно-карбованець. Саме купони протягом 1992-1995 стали жертвою гіперінфляції. У вересні 1996 була проведена грошова реформа: купони замінили гривнею, яка стала єдиним законним засобом платежу в країні.

Введення національної валюти стало найважливішою економічною подією за всю історію незалежності України, вважає Ігор Сабадаха з iTrader. На цьому вибудовується монетарна політика країни, додає Петро Барон, голова правління VAВ Банку. "Це важлива передумова для становлення та розвитку економіки незалежної держави, і насамперед іміджу Україні на зовнішньоекономічних ринках", - вважає банкір.

Після появи гривні стало зрозуміло, що Україна - це незалежна держава, додає Охрименко. До речі, на 1.09.1996 курс гривні до долара становив 1,80. За 15 років девальвація національної валюти склала більше 400%.

2. Приватизація, поява нового класу власників

Перша хвиля приватизації стартувала з прийняттям у 1992 році Закону про приватизацію державного майна, який з тих пір зазнав десятки змін і поправок. Підсумки приватизації завжди викликали безліч запитань, а продаж держпакетів акцій таких гігантів, як Криворіжсталь, Луганськтепловоз і Укртелеком супроводжувалися гучними політичними скандалами.

Приватизацію можна віднести до позитивних для економіки подій, вважає Микола Івченко, оскільки вона стала причиною виникнення нового класу власників. "Незважаючи на велику кількість помилок, етап накопичення первинного капіталу в Україні пройшов. Тепер власники починають розуміти необхідність конкуренції, пошуку нових технологій і модернізації виробництва", - говорить експерт.

Приватизація укупі з формуванням фінансово-промислових груп (ФПГ) заклала основи ринкової економіки в країні, вважає Володимир Олексюк з X-Trade Brokers.

Не згоден з позитивною оцінкою приватизації Олександр Охріменко: "Приватизація фактично провалилася. Якби вона була б справжньою, реальний приплив інвестицій в Україну був би в 50 разів більше, ніж існуючий".

3. Девальвація і криза 1998 року

У серпні 1998 року Росія опинилася в центрі фінансової кризи, і російський уряд був змушений оголосити дефолт. Хвиля кризи за кілька днів докотилася до України: гривня знецінилася вдвічі. І хоча в кінцевому підсумку Україна змогла уникнути дефолту, не вдалося уникнути масового банкрутства підприємств, кризи неплатежів і розквіту бартерних схем.

Кризи 1998 року і 2008-2010 років були болісно важливими подіями, вважає Петро Барон. Ці події оголили проблемні місця у фінансовому секторі, в його взаємозв’язках і змусили гравців ринку мобілізувати зусилля для подолання наслідків. "Система вистояла, були знайдені нові механізми, пророблена системна робота над помилками. Незважаючи на критичні ситуації, заручниками яких ставала вся країна, ці дві кризи дали важливий урок", - додає банкір.

4. Вступ до СОТ

Україна стала повноцінним членом Світової організації торгівлі в 2008 році. Цей крок поліпшив умови для українського експорту, в першу чергу, для металургії та хімпрому. Інша сторона питання - відкриття українського ринку для закордонних товарів. На нерівні умови конкуренції часто нарікали українські виробники, пропонуючи їх переглянути. Ця можливість з’явиться у Україні в 2012 році, оскільки кожні три роки член СОТ має право переглядати умови перебування в організації.

Вступ до СОТ показав, що Україна стала учасником світового ринку, вважає Охріменко. Це початок повноформатної інтеграції у глобальний ринок капіталу, послуг, фінансів, додає Олексюк.

5. Продаж українських банків великим закордонним інвесторам

До 2007 року економіка Україна набрала хороші темпи зростання. Населення і бізнес активно брали кредити у валюті, на ринку іпотеки почався справжній бум. У цей період відбулися кілька успішних продажів українських банків зарубіжним інвесторам. Так, у лютому 2007 року шведський Swedbank купив ТАС-Комерцбанк за $735 млн., а в липні 2007 року італійська UniCredit Group купила Укрсоцбанк за $2 млрд. Трохи пізніше, в 2008 році, італійська Intesa Sanpaolo купила 100% акцій Правекс-банку за 493 млн. євро.

"Продаж українських банків зарубіжним інвесторам - це було чудо, - згадує Олександр Охріменко. - Ніхто ніколи не планував і не очікував, що українські банки можуть так дорого коштувати".

Дмитро Томашевський, керівник проектів корпоративних фінансів Kreston GCG, вважає, що становлення механізмів залучення міжнародного капіталу в банківський і корпоративний сектор в 2003-2007 роках відіграло важливу роль у розвитку економіки країни. "В результаті український корпоративний сектор отримав дуже істотне джерело фінансування і здійснив цілий ряд вдалих стратегічних проектів. Покращились конкурентні обставини на внутрішньому фінансовому ринку, кількісно і професійно виріс фінансовий сектор", - говорить він.

6. Фінансова криза 2008-2010 років

Криза 2008 року почалася зі США і до кінця року поширилася по всьому світу. В Україні криза обернулася панікою вкладників, деальваціей гривні на 60%, крахом декількох банків і ринку нерухомості, а також значними скороченнями персоналу в українських компаніях. Деякі з банків, такі як Укрпромбанк, знаходяться в стадії ліквідації. Деякі, такі як Промінвестбанк, зуміли знайти нового інвестора і повернути колишні позиції. Доля ж інших, наприклад, Родоводу, до цих пір залишається під питанням.

Ця криза допомогла всім зрозуміти, наскільки небезпечними можуть бути ігри з кредитами, зокрема, іпотечними та споживчими, коментує Микола Івченко. "На щастя, в Україні фондовий ринок і ринок похідних інструментів розвинений відносно слабко. Інакше, наслідки цієї кризи виявилися б набагато серйозніше", - говорить експерт.

Крім того, український бізнес і населення повною мірою відчули важливість валютного ризику в умовах, за яких НБУ не гарантує стабільність національної валюти. В результаті валютні кредити для фізичних осіб в даний момент практично заборонені. "Позитивні підсумки з кризи винесли НБУ і уряд. Досвід проходження таких криз дуже важливий для будь-якої країни і її інститутів, - говорить експерт. - Криза також оголила проблеми української економіки - суттєву залежність від зовнішнього сектора і слабкий внутрішній попит".

7. Формування фондового ринку, запуск ринку ОВДП, ринків ф’ючерсів та опціонів

ПФТС була створена в 1997 році і до цих пір залишається найбільшим в Україні майданчиком за обсягом торгів державними облігаціями. Українська біржа з’явилася набагато пізніше, в 2009 році, однак стрімко розвивається і впроваджує нові для українського ринку інструменти - ф’ючерси, а тепер і опціони. Сьогодні торги на біржі в Україні доступні як ніколи, у зв’язку з поширенням інтернет-трейдингу.

"Створення ринку ОВДП наблизило український фінансовий ринок до ринків розвинених країн світу, - говорить Охрименко. - А створення Української біржі і ПФТС - це створення справжнього фондового ринку, як це прийнято у світовій економіці".

Запуск фючерсов та опціонів як інструментів ведення бізнесу у фінансовій сфері сприятиме становленню та розвитку вітчизняного фондового ринку, наголошує Олексюк.

8. Отримання Україною права проводити Євро-2012

У квітні 2007 року Україна і Польща перемогли в конкурсі на проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Не раз висловлювалися сумніви в тому, що Україна встигне підготуватися до проведення Чемпіонату - не вистачає готелів, не готові стадіони, дороги і т.д.. Незважаючи на критику, в УЄФА задоволені темпами підготовки України, і 2012 рік може стати знаковим як для іміджу країни, так і для її економіки.

"Отримання права проводити Євро-2012 і пов’язані з ним великі інвестиційні очікування стали сильним каталізатором прогресивних законодавчих змін і дали поштовх для багатьох економічних кроків, на вчинення яких в звичайному розміреному темпі розвитку економіки країни знадобилися б багато років", - говорить голова правління VAВ Банку Петро Барон.

Це стало джерелом залучення істотних державних інвестицій в Україну для будівництва спортивної і міської інфраструктури, додає Івченко. "Без цього заходу побудувати такі об’єкти було б неможливо. Близько 20% ресурсів було залучено від приватних інвесторів - це, в основному, об’єкти в Харкові і Донецьку", - говорить експерт.

У середньостроковій перспективі даний захід може збільшити приплив валюти в країну від сфери туризму. Ймовірно, збільшиться і внутрішній туризм, що буде сприяти більш пропорційного розвитку різних регіонів країни. "Негативним моментом підготовки до Євро-2012 є збільшення державного боргу і низька частка приватних інвестицій... Проте, ми оцінюємо Євро-2012 більше як позитивне явище для економіки України в середньостроковій перспективі", - зазначив Івченко.

9. Прийняття Податкового кодексу

Звід законів про оподаткування набув чинності з 1 січня 2011 року. Різні версії кодексу розглядалися не один рік, а проект, підготовлений прем’єром Миколою Азаровим, викликав бурхливе обурення представників бізнесу, що завершилося Податковим майданом. Втім, незважаючи на протести, наметове містечко знесли, а сам документ був прийнятий і набув чинності. Багато політиків і експертів вважають, що Податковий кодекс прийнятий в інтересах близької до влади сировинної олігархії, і спрямований проти малого і середнього бізнесу.

Приватизація, земельна реформа, Податковий кодекс - все це ті нові правові фінансові інструменти, які були створені владою для регулювання ринкових відносин і вибудовування взаємозв’язку цілого масиву економічних факторів, спрямованих на зміцнення фінансового потенціалу держави, вважає Петро Барон.

10. Земельна реформа

У липні 2011 року парламент прийняв закон про земельний кадастр, який вступить в силу з 1 січня 2012 року. Також в Раді зареєстрований проект закону про ринок земель. Якщо документ буде прийнятий, то з 2012 року земля сільгосппризначення стане об’єктом купівлі-продажу. Правда, поки тільки для фізосіб-резидентів. Політики подбали також про те, щоб ці фізособи були захищені від зовнішньої конкуренції - продаж землі іноземцям заборонено.

Проте, зрушивши з мертвої точки питання ринку сільськогосподарських земель дає надії на те, що протягом декількох років ринок землі запрацює повною мірою, каже Микола Івченко. Це відкриє дорогу істотним інвестиціям в сільськогосподарський сектор і дасть можливість залучати фермерським господарствам кредити під заставу землі.

Разом з тим, лібералізація земельного ринку несе в собі і певні ризики. "Є побоювання, що значна частина сільськогосподарських земель зосередиться в руках великого капіталу, а дрібні господарства не зможуть отримати вигоди від впровадження земельного ринку. Незважаючи на те, що ці побоювання небезпідставні, ми позитивно оцінює перші кроки земельної реформи", - додає Івченко.

Прогнози та очікування

"Очікування учасників фінансового сектора пов’язані зараз з тими реформами, проведення яких дозволить якісно посилити правила гри як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Великі очікування пов’язані зокрема з рухом до зони вільної торгівлі з ЄС, з виходом аграрних холдингів на закордонні біржі, зі скасуванням мораторію на продаж землі та іншими законодавчими ініціативами", - відзначає голова правління VAВ Банку Петро Барон.

Економіка України і сама Україна входять у стадію застою, упевнений Олександр Охріменко. "Швидше за все в найближчі десять-двадцять років, економіка України буде тупцювати на місці. Будуть невеликі успіхи у торгівлі та бізнесі, але це все буде дрібно і примітивно на тлі світового розвитку", - упевнений він. На думку Охріменка, Україна, швидше за все, буде знаходиться на задвірках Європи і вирішувати нескінченні проблеми з корупцією, дефіцитом зовнішньої торгівлі, високим фіскальним тиском, низьким рівнем життя. А ось коли Україна святкуватиме своє 50-річчя, тоді це буде зовсім інша країна, упевнений він - із середнім класом і розвиненою економікою. "Але перед цим, після епохи застою, доведеться пережити епоху бурхливих революційних подій", - додає аналітик.

Микола Івченко з Forex Club в Україні покладає великі надії на пенсійну реформу, яка в середньостроковій перспективі зможе знизити навантаження на Пенсійний фонд і державний бюджет. Підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, ймовірно, підстьобне конкуренцію в країні, впевнений Івченко.

Володимир Олексюк з X-Trade Brokers Ukraine зазначає, що, крім земельної реформи, змінити ситуацію в Україні може проведення адміністративно-територіальної реформи, а також трансформація ринку енергоресурсів. Підписання угоди з ЄС про асоціацію та вільну торгівлю (орієнтовно до 2015 року) відкриє українським підприємствам доступ до передових технологій та інвестиційних ресурсів, впевнений аналітик.

Юлія Бондаренко, Biz.liga.net

 

24 серпня 2011р.