Коли в Ужгороді оживуть світлофори?
На дорогах обласного центру Закарпаття м.Ужгород додається проблем ще й через старі та поламані регулювальні пристрої.
Найменший обласний центр України роками потерпає від заторів та численних аварій на дорогах. Ситуацію погіршує й те, що із трьох десятків світлофорів чомусь одночасно функціонують ледве половина. І це не кажучи вже про погану синхронізацію машинних та пішохідних пристроїв, про неналагоджені "зелені коридори" та невчасний ремонт. Ілюстрацією проблем став випадок із перехрестям поблизу злощасного бару "Шериф": світлофор тут не працював місяць, і двічі на день у час пік сотні машин подовгу стояли в заторах. Чому така ситуація й чи є шанси на "зелене світло" у цьому питанні – у матеріалі "Закарпатки".
Дурники, дороги, блималки…
У водіїв пострадянського простору дві основні проблеми: дурники й дороги. За статистикою, в середньому кожен другий краянин (включно з малюками) має автівку. Щомісяця реєструються тисячі нових транспортних засобів. Для компактного Ужгорода це явний перебір, адже навіть із відкриттям нового мосту та двох розв’язок ситуація із корками не надто покращилася. Вузенькі вулички (європейського типу) у старій частині розширити нереально. Крім того, недосвідчені водії самі стають винуватцями заторів та ДТП. Картину погіршує і те, що із двох дюжин світлофорів 5-10 постійно у відключці. Решта ж ламаються із завидною періодичністю, а лагодити їх не встигають.
Чому воно так – мала б відповісти служба, що відповідає в Ужгороді за світлофори. Але знайти таку виявилося справою не з простих. В Інтернеті й досі "висять" адреса і телефон державного підприємства СМЕУ "Ресурси-світлофор". Ще в 2008 році попередня міська влада уклала з ним договір "на обслуговування світлофорних об’єктів і дорожніх знаків". Але як це у нас буває – "почали за здравіє, закінчили за упокой". І вже через рік із хвостиком підприємство було "реформоване" й стало називатися "Закарпаття-світлофор" (під патронатом МВС). Утім від реанімування та зміни вивіски мало що змінилося. Проблем вистачало, а світлофорники лише розводили руками: на 28 старезних блималок – бригада із 2 ремонтників і одного електрика. Плюс дорожезні витратні матеріали, на які держава не вельми оперативно виділяє кошти. І годували разом із місцевою владою 3 роки людей обіцянками, що "от закупимо нові економні світлодіодні світлофори – тоді й усім проблемам кінець".
Тому законотворці вирішили не мучити себе і людей, а відібрати світлофори від держструктур і передати... на баланс міста. Держпідприємство "Закарпаття-світлофор" ліквідували. Іще в лютому (за інформацією з телефонної розмови із головою комісії по припиненню діяльності, котрий дуже не хотів називати себе) рішенням сесії міськради світлофори "приліпили" до КП "Міськсвітло".
Організаційні моменти довжиною у півроку
Я завітав до зазначеної структури і навіть знайшов відповідальну за світлофори людину. Розмова вийшла не дуже змістовною. Чомусь згадав мера Києва Черновецького: "Наша молодая команда что-то делает, что-то важное…" За словами чиновника (котрий одразу попередив: "Я тут ще навіть офіційно не влаштований – допомагаю поки на громадських засадах"), у лютому їм передали світлофорні питання. Але говорити ще нема про що, бо "йдуть організаційні моменти". Які саме (крім зміни начальства – новий керівник кілька днів тому приступив до виконання обов’язків) – співрозмовник так і не пояснив. По-людськи справу фірма-попередник так і не передала: ні матеріальної бази, ні паперів, ні спеціалістів. Постійної бригади світлофорників нині також немає. "Були на трудових договорах, але позвільнялися, – флегматично роз’яснює чиновник. – Нині виїжджаємо самі". Результат можете уявити... Зрозуміло, чому так "оперативно" лагодяться світлофори у місті.
За словами "відповідальної особи", в Ужгороді залишилося 23 діючі блималки. Ще рік тому було 28. 5 світлофорів не викрали, вони виявилися … "непотрібними"! Тобто всі волають про те, що рух невпорядкований, що з’явилися нові об’єкти, біля яких потрібно ставити автоматичні пристрої регулювання руху, а місту 5 світлофорів ні до чого! І що тут далі говорити про вічно несправних автоматичних регулювальників на перехресті Бестужева-Капушанської, про світломузику в Коритнянах, про мертві пішохідні блималки на Гагаріна. А коли згадуєш цивілізований досвід налагодження роботи світлофорів у режимі "зеленого коридора" – взагалі сумно стає.
І водії, і пішоходи обурені. Перші кажуть, що за місяць без світлофора поряд із "Шерифом" мало з розуму не посходили, простоюючи в заторах у години пік. Дорожники-регулювальники виходили розрулювати ситуацію часто-густо невчасно. Також таксисти слушно зазначають, що 10 секунд на виїзд із Швабської на Минайську – це занадто мало: встигають проскочити кілька автівок – а далі знову чекай майже хвилину! До того ж на сонці старі лампи світять так погано, що важко розібратися, чи ще червоне, чи вже зелене.
Пішоходи ж у свою чергу бідкаються, що несправні блималки самі стають причиною небезпеки на дорогах. По кілька днів буває ситуація, коли і для машин зелене, і для тих, хто дорогу переходить! А у зв’язку з пожвавленням руху біля залізничної лікарні переходити вулицю навіть по "зебрі" – справжній екстрим. І це лише мізерна частина прикладів. Виникає враження, що це нікого не хвилює: все звалюють на відсутність фінансування та "організаційні моменти".
Роман ТИМЧИШИН, "Закарпатська правда"
KARPATNEWS.in.ua — Усі Новини Закарпаття, України та світу
До цієї новини немає коментарів