На Закарпатті "комунальне" тепло ...скасували!

Що принесли кардинальні зміни, чи всі ними задоволені?

"Сплачуємо менше, гріємося більше"

Жителька Ужгорода Наталія Васькова першою в дев’ятиповерхівці відмовилася від загальної теплової труби. Щоправда, свій перехід на індивідуалку жінка оформила значно пізніше, адже на той час процедура надання дозволів була складною і тривалою. А за наступні дев’ять років у будинку не залишилося жодного споживача, який би не пішов тим самим шляхом.

Із часом перехід на індивідуалку значно здорожчав, оскільки зросла вартість монтажних робіт, а ціна газових двоконтурних котлів (один контур — на опалення, інший — на нагрівання води) з 200 у.о. "підстрибнула" до 700–800. Та люди масово продовжували переходити на індивідуалку. Вигоди від такого переходу очевидні: платиш менше, а тепла отримуєш більше. Усе завдяки гнучкому графіку вмикання приладів. Їх, якщо господаря немає вдома, можна перевести на теплоощадний режим, коли лічильник ледь крутиться. А після повернення власника бажана температура відновлюється за півгодини-годину.

Нині встановлюють прилади, які дають можливість програмувати температуру. Прилад вмикається автоматично навіть за відсутності господаря, а він приходить у вже нагріте приміщення. Вимикається при досягненні потрібної температури. Цей пристрій діє і в будинку Марії-Магдалини Павук в обласному центрі. Жінка разом із чоловіком і дорослою донькою змонтували нову систему опалення, вклавши в неї кругленьку суму — понад 10 тис. грн. Зате нині про рахунки за газ, які доводилося сплачувати раніше, не хочуть і згадувати. Грошей витрачають на тепло у кілька разів менше, а гріються досхочу. Вночі газовий котел вимкнений, відновлює роботу за годину до пробудження сім’ї. Прокидаються — у квартирі тепло.

Точку неповернення пройдено

На початку 2011-го голова Закарпатської облдержадміністрації Олександр Ледида прийняв розпорядження про повну відмову від центрального опалення та перехід на індивідуальне й автономне. Документ стосувався міст Ужгород, Мукачеве, Чоп і Виноградів. Інші ж перейшли набагато раніше. Обласний штаб для контролю за умовами цього переходу очолив перший заступник голови Закарпатської облдержадміністрації Іван Бушко.

— У минулому опалювальному сезоні в Ужгороді централізовано отримували тепло 2,5 тис. абонентів. Для порівняння: в дореформений період таких абонентів було вдесятеро більше, — розповідає Іван Іванович. — Зрозуміло, що великі районні котельні за цих умов стали нерентабельними, вартість гігакалорій і рівень тарифів були одними з найвищих в Україні. За це нас постійно критикували, але ми не мали іншого виходу, як доводити справу до кінця. Лише в такому разі попередні дії були б логічними, розпочаті раніше роботи — виправданими.

Етап, коли ще можна було повернутися до минулих стандартів, залишився далеко позаду. Експерти вважають: точку неповернення пройдено, нині можна рухатися лише вперед.

— Свого часу перехід на децентралізоване опалення ініціювала не влада, а споживачі, не задоволені якістю і ціною послуг, — додає Іван Бушко. — А от завершальний крок має зробити саме виконавча влада. Насамперед від її організаційних зусиль, а також фінансових вливань з обласного та місцевих бюджетів залежить кінцевий успіх цієї справи.

У кожному місті — свої правила

Ще навесні працівники тих виконкомів, де залишалася частка споживачів централізованого тепла, повідомили: його більше не буде! Тож слід наперед думати, як зимуватимуть. Таких міст було чотири — Ужгород, Мукачеве, Чоп і Виноградів.

Спеціальні комісії сформували перелік сімей, які не здатні самотужки впоратися з труднощами переходу на індивідуалку і потребують фінансової допомоги. В обласному центрі, наприклад, із 2300 сімей, квартири яких під’єднані до центральних тепломереж, до пільгової категорії внесли 867, у Мукачевому з 3587 — 1440. Кожному з цих міст обласна рада надала субвенції, одна частина яких призначалася громадянам, а інша — бюджетній сфері. Ужгород отримав 5 млн грн, Мукачеве — 3,7 млн грн, Чоп і Виноградів — по 0,15 млн грн.

У місті залізничників Чопі свої особливості. Раніше комунальний сектор цього міста забезпечувала теплом Львівська залізниця. Минулої зими там централізовано опалювали ще 350 квартир. Серед квартировласників виявили 140, матеріальні можливості яких не дають змоги самостійно встановити індивідуальне опалення. Тож усім їм залізниця придбала газові котли за власний рахунок. Цей крок експерти вважають далекоглядним, оскільки відтепер залізниця позбувається обтяжливого обов’язку подавати по трубах тепло, зазнаючи від цього збитків.

Міська рада Чопа внесла свою лепту в розв’язання проблем: взялася за кошти міста поміняти підвідні газопроводи до будинків. Тож відомство і місцева влада об’єднали зусилля заради досягнення результату, в якому спільно були зацікавлені.

У Виноградові індивідуальне тепло слід подати в 109 "пільгових" осель із 240, які дотепер залишалися на центральній трубі. Найбільший обсяг роботи — в Мукачевому. Це місто першим в області перевело на автономне опалення бюджетну сферу, а ось з індивідуальним сектором, навпаки, припізнилося. Понад 3,5 тис. квартир взимку все ще обігрівали централізовано. Нині тут встановлюють автономне опалення 1440 абонентам, зарахованим до пільгової категорії. Власники однокімнатних квартир отримають по 3 тис. грн, двокімнатних — по 3,5, трикімнатних — по 4 тис. грн. Кошти надходять на спеціальні рахунки, звідки їх можна зняти лише на придбання матеріалів. Це убезпечує від нецільового використання грошей.

"Варіантів у нас не залишилося"

Власників квартир, яким надається допомога з бюджету, в кожному з міст переводять на індивідуалку за своїми правилами. Так, у місті над Ужем у цих квартирах встановлять електронагрівальні прилади, а над Латорицею — газові.

— Використання електроенергії обходиться дешевше, для бюджету цей варіант прийнятніший, — каже начальник головного управління міського господарства Ужгородського міськвиконкому Іван Крайниківський. — Ми прорахували, якої потужності повинні бути електронагрівачі (конвектори), також обгрунтовано та затверджено схеми електропостачання. Дуже важливо з належною якістю виконати роботи, щоб не було ні скарг від людей, ні порушень у технології.

Чи всі задоволені нововведеннями? Не всі й не завжди. Є споживачі, які скаржаться і просять залишити їм центральне опалення. У галузевому управлінні виконкому вважають, що більшість незадоволених — затяті боржники. Оскільки в теплозабезпеченні складно вирішувати питання сплати боргів, точкові відмикання неможливі, а процедура судових розглядів складна, то цим успішно користувалися. Через це борги комунальників досі накопичувалися. Нині цьому покладено край.

— Надання допомоги за бюджетні кошти має особливість: людям виділяють не гроші, а фінансують потрібні роботи. До кінця жовтня монтування систем завершимо, залишиться ввести їх у дію, — сказав Іван Крайниківський. — Тобто треба буде оформити документацію та під’єднати нові лічильники. Тобто система опалення буде повністю легалізована, і це дасть людям мождивість користуватися в повному обсязі призначеними їм пільгами та субсидіями. Таке завдання ставимо перед собою і вирішимо його.

Збережені мільйони — на інші потреби

У бюджетній сфері обласного центру нині також триває завершальна фаза повного переходу на "автономку". Кільком навчальним закладам Ужгорода, які не мали власних котелень, передали їх в оренду. Оскільки у бюджеті грошей не вистачає, то в місті придбали і монтують десять модульних котелень на умовах лізингу. Їхня перевага в тому, що потужність кожної чітко розрахована на потреби споживача, що заощадить значні кошти бюджету.

Усі котельні треба комусь обслуговувати. Для того, щоб це робили кваліфіковані фахівці, всім бюджетним установам рекомендується укладати договори з новоствореною структурою — приватним підприємством "Уженергія". Це дасть змогу уникнути надзвичайних ситуацій і трагедій, схожих на ту, яка трапилася нещодавно в газовій сфері Ужгорода. Оплата приватникам — за домовленістю.

КОМПЕТЕНТНО

За рік завдяки ефективнішому використанню газу економиться 20 млн грн


Василь Романець,
начальник управління
ЖКГ Закарпатської ОДА

— Відмова від централізованих котелень, які транспортували гарячу воду на 3 і більше кілометрів, а потім вона ставала ледь теплою, економічно вигідна. Так, за рік завдяки ефективнішому використанню природного газу заощаджується 20 млн грн, електроенергії — 4,5 млн грн. Уникнення втрат води в мережах дає додатково ще 1,5 млн грн заощаджень. Раціональніше витрачається і паливо, що дуже важливо для охорони довкілля і ресурсозбереження. Після завершення реформування галузі в області спалюватимуть на 15 млн кубометрів природного газу менше, ніж раніше.

І ще кілька цифр. За наявності "автономок" обігрів однокімнатної квартири обходиться у 40 грн, двокімнатної — 80 грн, трикімнатної — 121 грн. А ось при централізованому постачанні тепла оплата дорівнювала б відповідно 317, 525 і 668 грн.

Заощаджені мільйони на Закарпатті зможуть використати для інших господарських потреб. Кошти знадобляться для вдосконалення різних виробничих ділянок в обслуговуванні жителів краю. Проблем вистачає, як кажуть, з головою, у чому ніхто не сумнівається. І все-таки приємно, що в одному з найважливіших сегментів їх значно поменшало.

Василь БЕДЗІР, "Урядовий кур’єр"

 

11 жовтня 2011р.